А.В. Пачевська

Я.П. Іщенко

Виникнення, розвиток та проблеми впровадження управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах

В умовах створення та впровадження ефективних методів управління, які регулюються ринковими відносинами, облікова інформація стає головною передумовою ефективного господарювання засобом управління економікою підприємства. В утворенні цієї інформаційної бази значну роль відіграє управлінський облік, завдяки якому забезпечується отримання інформації, необхідної для прийняття різних рішень [ 3, 70].

Необхідність удосконалення процесу управління підприємством із застосуванням принципів наукового підходу визначила актуальність, а процес реформування обліку, який у часі співпав із проведенням кардинальних змін в економіці України, обумовив необхідність дослідження.

Зміна ролі бухгалтерського обліку в управлінні підприємством обумовила виникнення управлінського обліку. Цей процес викликав значну полеміку в літературних джерелах серед відомих практиків та науковців.

Перші роботи, які були присвячені управлінському обліку, зокрема М.Г. Чумачеика, А.Ф. Мухіна, К.Н. Нарибаєва, С.С. Сатубалдіна, В.І.та М.В.Ткачів висвітлювали перший досвід, що був накопичений на підприємствах США.

Українських видань з цього приводу мало. У останні роки вийшли монографія Я.В. Нападовської та підручники і навчальні посібники Ф.Ф. Бутинця із співавторами, С.Ф. Голова, М.С. Пушкаря тощо. Більше робіт підготовлено російськими авторами (В.Ф.Палій та Р.В. Віл, О. Ніколаєва і Т. Шишкова, В.Е. Карімов та багатьох інших).

Поняття управлінського обліку подається багатьма авторами. В основу визначення цього терміну, що даються вченими розвинених країн (Р. Ентоні та Дж. Рис, В. Нідлз, Ч.Т. Хонгрента Дж. Фостер, Д. Друрі тощо), як правило, покладено поняття управлінського обліку, прийняте Американською асоціацією бухгалтерів, а саме: управлінський облік – це процес виявлення накопичення, аналізу підготовки інтерпретації та передачі інформації, яка використовується менеджерами різних рівнів управління підприємства для планування оцінки контролю і регулювання його діяльності та прийняття стратегічних, поточних та оперативних управлінських рішень. Але питання вдосконалення саме управлінського обліку, який безпосередньо забезпечує інформацією про процеси і результати діяльності керівників господарства, яку використовують для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, широко не висвітлювалися. Багато авторів посібників та підручників з обліку детально та навіть взагалі не розглядають управлінський облік [ 2, 129].

Управлінський облік є подальшим поглибленням, деталізацією даних бухгалтерського, фінансового обліку в частині затрат та доходів діяльності підприємства. Адже управлінський облік значно ширший, ніж просто бухгалтерський. В економічно розвинених країнах світу, залежно від того як він формувався, такий облік називають по-різному: управлінським в англо-американській системі, виробничим - у французькій системі чи контролінгом - у німецькій [3, 70].

Ефективність управління підприємством залежить від якості інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень. Для збору такої інформації призначена система правового обліку яка є складовою обліку системи кожного суб’єкта господарювання.

Управлінський облік становить комерційну таємницю підприємства. Він будується суто для конкретного підприємства виходячи з характеру технологій, організаційних рішень. Це конфіденційна, таємна бухгалтерська інформація. Дані управлінського обліку - комерційна таємниця не тільки зовнішніх користувачів, але й для управлінського персоналу самого підприємства, що не має прямого відношення до вирішення даної проблеми.

В системі управлінського обліку відтворюється, передусім, інформація про витрати. Вони групуються та класифікуються за видами та місцем виникнення, структурними підрозділами, в яких відбувається споживання ресурсів [3 , 71].

Окремі елементи управління обліку виникли та почали застосовуватись на підприємствах у США в кінці XIX на початку XX ст. в період швидкого розвитку виробництва, зміни технології, укладання внутрішніх та комерційних зв’язків.

У світовій практиці виділяють чотири етапи встановлення та розвитку управлінського обліку:

1. Початок XIX - XX ст. Цей період пов’язаний із появою методів нормування праці. Створена на цьому грунті система калькулювання стандартних витрат та оперативного аналізу відхилень дала змогу перенести акцепти з функції обліку на функції контролю.

2. 30 – 60 рр. XX ст. характер поступовою зміною принципів накопичення і використання даних про витрати виробництва, розробленням калькулювання системи змін витрат (директ - кост), організація обліку з акцентами витрат і відповідальності, внаслідок цьго у 50р. XX ст. сформувалася окрема складова облікової системи підприємства управлінського обліку, яка зорієнтована на дані про витрати і результати діяльності підприємства.

3. 50 – 70 рр. XX ст. характерним є формування управлінського обліку і його встановлення як самостійної, цілісної сфери діяльності розпочався в середині 70р. XX ст. у з’язку з посиленням ролі стратегічного управління за умов суттєвих змін у системах управління та технології виробництва.

4. Середина 70-х рр. — кінець XX ст. Для цього періоду характерними є автоматизація виробництва, комп'ютерні інформаційні технології, глобальна конкуренція. Продовжується удосконалення методів калькулювання на основі діяльності, поширюється система управління, калькулювання шляхом зворотного потоку, цільове калькулювання. Управлінський облік стає складовою частиною процесу стратегічного управління. Це етап інтеграції управлінського обліку в систему управління.

В Україні у зв’язку з прийняттям закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в 1999р. управлінський облік розглядається як синонім внутрішньо – господарського обліку, що зумовлює різні погляди на його роль, зміст і значення в системі управління підприємством.

Особливості діяльності кожного підприємства не можна ігнорувати, як і при створенні єдиної системи управлінського обліку для конкретної галузі, наприклад, для для промисловості і сільськогосподарського підприємства, через істотні особливості кожного з них. Тому доцільно розглянути це питання більш детально.

Вивчення умов функціонування сільськогосподарських підприємств України в сучасних умовах свідчить про їх істотні особливості порівняно з підприємствами інших галузей народного господарства, що впливає на побудову управлінського обліку. Ці особливості стосуються багатьох аспектів, зокрема, щодо менеджменту, економіки, технології, організації діяльності тощо [2 , 134].

Зазначені особливості діяльності сільськогосподарських підприємств впливають на процес прийняття управлінського рішення. Одночасно слід визнати, що ряд моментів визначають побудову безпосередньо обліку. Найбільш істотними серед них можна назвати наступні [2 , 133]:

1. використання у виробничому процесі біологічних активів;

2. наявність звітності про собівартість валової і товарної продукції;

3. наявність великої кількості статей витрат, які вважаються прямими;

4. нерівномірність проведення витрат протягом виробничого періоду;

5. наявність особливої групи витрат, які можна віднести до умовно – змінних;

Тому можемо сказати, що вивчення практики ведення обліку в галузях народного господарства засвідчило, що лише в сільськогосподарських підприємствах можуть бути узагальнені дані про рівень витрат на виробництво конкретних видів продукції. І тому Державний комітет статистики домігся того, що згідно до виданого ним наказу, всі підприємства, які виробляють сільськогосподарську продукцію, незалежно від їх форми власності, мають подавати звіт за формою № 50-с.-г.. де наводяться дані про обсяг виробництва та рівень витрат на вироблену та товарну продукцію [2 , 133].

Наявність цієї звітності призводить до необхідності дотримання єдиної методики формування витрат за видами продукції та статтями, що дозволяє уніфікувати систему показників щодо наслідків виробничої діяльності, а це вже свідчить про неможливість та недоцільність розробки власної системи управлінського обліку в кожному конкретному підприємстві.

Суттєвим гальмом поширення управлінського обліку в країні залишається проблематика відсутності чіткого визначення переліку складових цього обліку та одною з першочергових проблем запровадження управлінського обліку в Україні передусім є відсутність методичних рекомендацій, які були б робочим посібником на підприємствах при розробці внутрішніх інструкцій.

Отже, для подальшого вдосконалення управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах необхідно вирішити такі проблеми:

Без управлінського обліку важко уявити діяльність сучасного підприємства. Жива зацікавленість у зниженні витрат та зростанні доходів створює передумови впровадження управлінського обліку на тих підприємствах, які тільки розмірковують про вдосконалення своєї системи управління витратами. Важливо досконало вивчити накопичений практичний досвід компаній, які вже використовуються певний час управлінський облік, із метою легкого впровадження та ефективного функціонування цієї управлінської технології на власному підприємству.

Для допомоги сільськогосподарським підприємствам у розширенні використання управлінського обліку потрібно створити групу фахівців для підготовки проекту Методичних рекомендацій.

У Методичних рекомендаціях з управлінського обліку в сільському господарстві враховувати аналіз не включених до собівартості продукції витрат.

Література

1. Білоусова І. «Проблеми впровадження управлінського обліку на підприємствах» // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005р. - №5. – с. 30 – 35

2. Моссааковський В.Б. «Управлінський облік та його особливості у сільському господарстві » // Облік і фінанси АПК. – 2006р. - №1. – с. 129 – 138

3. Ордіховська Н.Д. «Методичні та теоретичні основи, проблеми становлення управлінського обліку в Україні» // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003р. - №9. – с. 70 - 72