Тріска І.І., Прокопенко О.К.

Науковий керівник: Кравчук І.П.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Теоретичні аспекти відносин конкуренції в сучасному суспільстві

Термін "конкуренція" походить від латинського слова concurrentia зіштовхуватися. У загальновживаному змісті "конкуренція" означає суперництво, змагання людей, груп, організацій у досягненні кращих результатів у визначеній суспільній сфері. Конкуренція присутня скрізь, де зіштовхуються різні інтереси і позиції, де існує боротьба за ті чи інші блага (у науці, політиці, спорті). Особливе і першорядне значення конкуренція має в економіці.

Метою даного дослідження є систематизація новітніх проявів конкуренції в суспільстві та теоретичне обгрунтування необхідності управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання на інноваційних засадах.

Обрана тема є актуальною, адже в ринкових умовах господарювання висока результативність функціонування фірми випливає з її поводження на ринку, що обумовлюється конкурентними відносинами.

Дослідженню теоретичних аспектів конкурентних відносин присвячені праці вчених А. Лернера, К. Викселля, Й. Шумпетера, Ф. Хайєка, А. Юданова та ін. [2, 20].

Взагалі конкуренцію продуктивно розглядати як багатогранну категорію. Так, конкуренція — це різновид соціального регулятора, що визначає поводження різних суб'єктів. Передумовою для конкуренції служить свобода економічної діяльності (воля договору, воля підприємництва, воля конкуренції), гарантована Конституцією України.

Конкуренція є передумовою реалізації прав споживачів (наприклад, права на вибір товарів (робіт, послуг) чи на одержання інформації). Відсутність конкуренції на ринку фактично перетворює багато з цих прав на фікцію чи істотно їх обмежує. Поводження споживачів вважається важливим елементом конкурентної боротьби. Не випадково в законодавстві ряду країн споживач розглядається як учасник процесу конкуренції.

Конкуренція — правомірна (не заборонена законом), автономна діяльність суб'єктів господарювання, на відповідному ринку, метою якої є одержання найбільш вигідних умов виробництва і збуту законними засобами. У конкурентній діяльності важливим елементом є змагання [3, 54].

І, нарешті, конкуренцію правомірно розглядати як суспільні відносини, що складаються між суб'єктами господарювання у процесі їх підприємницької діяльності.

Теоретичні аспекти конкурентних відносин передбачають визначення характеру впливу постачальників і споживачів продукції на інтенсивність конкуренції. Постачальники впливають на конкурентну боротьбу в галузі в основному за допомогою двох засобів – ціни і якості товарів, що поставляються, і послуг, що надаються. Споживачі зіштовхують інтереси конкуруючих підприємств за допомогою спеціальних засобів впливу на ринок, що приводить до зниження цін, підвищення якості продукції, збільшення кількості і якості споживаних послуг. Сила впливу різних груп споживачів на інтенсивність конкуренції є досить значною.

По суті, конкуренцію необхідно сприймати як боротьбу за ресурси (кошти, час) покупців, а не як завоювання пріоритету щодо продажу товарів на певному сегменті ринку. Я. Гордон зазначає: "Конкуренцію складає все, що покупці вважають замінниками товарів або послуг вашої фірми. Це можуть бути товари того ж зовнішнього вигляду, з тими самими функціями чи вигодами. Це можуть бути й альтернативні способи використання грошових або часових ресурсів - ті й інші обмежують обсяги купівлі у вашої компанії" [2, 21].

Дослідження новітніх проявів конкуренції виявляють доцільність перегляду традиційних уявлень про пріоритети окремих функцій суб'єктів господарювання (виробництва, маркетингу, наукових розробок тощо) у процесі створення інтелектуальної складової продукту, а також зміщення традиційних центрів значущості в ланцюгу "споживач - виробник". У цьому контексті можна говорити про модифікацію взаємодії окремих фаз суспільного відтворення, що пов'язується з формуванням споживацької (клієнтської) інтелектуальної складової продукту. Споживач перетворюється з об'єкта впливу на систему компетенцій, яка одночасно має ознаки і об'єкта, і суб'єкта впливу, а це підтверджує думку про подальше взаємне проникнення сфери виробництва та споживання, а також про зміну ролі споживача у цьому процесі. Яскравими прикладами формування таких відносин слугують розвиток освітніх послуг, електронної торгівлі, створення програмних продуктів, надання медичних послуг.

Поява нових засобів інформації, у тому числі Інтернету з його багатофункціональністю, сприяє трансформації ролі споживача. Наприклад, "Lego Mindstorms" безпосередньо залучає споживачів до процесу створення інновацій: користувачі "Mindstorms" створили середовище для написання програм - NQC (“Non Quite C”), а також версії популярних мов програмування, зокрема РЕRL та Java. У такий спосіб експерименти, які проводяться споживачами, істотно розширюють можливості "Mindstorms" [1, 13]. Іншим прикладом участі споживачів у створенні продукту є попереднє замовлення автомобілів з бажаною комплектацією.

До новітніх проявів конкуренції також відноситься і той факт, що сьогодні на перше місце в геоекономічній конкуренції вийшли інтегровані бізнес-групи, які об'єднують інноваційні проекти і велике виробництво та здійснюють свою діяльність на основі ділових мереж. Такі мережі варто розглядати як ланцюги створення цінності з неоднаковою ефективністю окремих елементів. У наявному конкурентному середовищі часто зустрічаються ситуації з непропорційним співвідношенням вкладених ресурсів та ефектом від їх використання в різних ланках таких ланцюгів. Володіння торговою маркою, патентом, франчайзинговими правами чи торговельними мережами домінує над володінням ресурсними об'єктами, які поступово переносяться до країн з низьким рівнем економічного розвитку. Логічним висновком такого бачення пріоритетів дослідження відносин конкуренції є теза про можливе переміщення центрів привабливості бізнесу і, відповідно, центрів конкуренції. Тому сьогодні споживачі здійснюють вибір не товару, а бізнес-моделей, які їх продукують [1, 8]. Реалізація таких ідей актуалізує управління інтегрованими бізнес-процесами і вироблення управлінських інновацій, спрямованих на управління ланцюгами створення цінності.

Узагальнення теоретичних і практичних розробок у сфері формування конкурентних стратегій демонструє їх різноманітність. Проте вони зводяться до таких основних видів: прагнення до перемоги в конкурентній боротьбі, співіснування, співпраця з конкурентами, а також уникнення конкурентної боротьби. Практиці управління давно відомі прості випадки співпраці конкурентів (наприклад, домовленість про підвищення цін), проте нинішня ситуація спонукає традиційних конкурентів до пошуку нових засобів виживання і співіснування.

Виникнення нових технологічних розробок, розвиток телекомунікаційних технологій і розширення ринків багатьох компаній загострюють конкурентну боротьбу, адже створюють сприятливі умови для діяльності одних і обмежують конкурентний захист інших. Така ситуація спонукає традиційних конкурентів співпрацювати між собою, обмінюючись інформацією і досвідом на паритетних засадах (зокрема, на принципах бенчмаркінгу). Сьогодні кращі передумови досягнення успіху матимуть корпорації, які зможуть стимулювати інновації не тільки у своїх організаціях, але й у масштабах усієї креативної мережі, частиною якої вони є.

Отже, вивчення важливих теоретичних аспектів відносин конкуренції в сучасному суспільстві дозволяє сформулювати наступні висновки.

Для сучасного конкурентного середовища характерними є динамічна міграція центрів привабливості бізнесу і, відповідно, міграція центрів конкуренції. Споживач (клієнт) перетворюється з об'єкта впливу на систему компетенцій, яка одночасно має ознаки і об'єкта, і суб'єкта (оскільки в ролі суб'єкта він виступає співтворцем цінності та співучасником створення продукту і бізнес-процесу). При цьому вимагає перегляду і принцип побудови стратегічних цілей підприємства: від пріоритету традиційних цілей зростання частки підприємства на ринку і забезпечення певного рівня прибутковості до зростання (чи забезпечення) запланованої частки підприємства в ресурсах конкретних споживачів.

Крім того, майбутній успіх у конкурентній боротьбі забезпечується за рахунок інтелектуального лідерства, що передбачає вироблення концепції управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання на інноваційних засадах. Сьогодні зростає попит на інновації та активізується їх повторне використання, що пов'язується з наростанням частки інтелектуальної компоненти в продукції, яка виробляється, і підвищенням рівня непередбачуваності конкурентної поведінки учасників ринку. В умовах боротьби за інтелектуальне лідерство дана обставина означає можливість одержання принципово нових конкурентних переваг і сфери їх реалізації за рахунок перетворення інтелектуального капіталу нації в комерційну продукцію, що є важливою складовою інноваційного процесу для кожного суб’єкта господарської діяльності.

Список використаних джерел:

1. Тарнавська Н.І. Новітні прояви конкуренції в суспільстві, яке базується на знаннях // Економіка України. - 2008. - № 2. - С. 4-16.

2. Удод Л.М. Конкуренція і її вплив на суб’єктів ринкової економіки // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №3. - С. 19-24.

3. Хвесик Ю.М. Сутність конкуренції та фактори впливу на стан ринкового конкурентного середовища // Інвестиції: практика і досвід. – 2009. - № 4. – С. 53-56.