Семчук О.В., Скрипник Р.В.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник: Кравчук І.П.

 

Економічні аспекти поглинання акціонерних товариств.

 Рейдерське поглинання в Україні

 

Серед багатьох проблем сучасного корпоративного права України, питання поглинання акціонерних товариств є найбільш актуальним. Діюче національне законодавство, на жаль, не надає точного визначення зазначеного поняття, тому воно тлумачиться у вітчизняній літературі по різному.

Поглинанню акціонерних товариств та його видам присвячені роботи низки вчених, серед яких можна виділити праці Н. Рудика, Н. Коніної, О. Власова, Н. Гуторова, Д. Зеркалова, Н. Бута, І. Вікторова, Д. Звягинцева, О. Опенишева та інших. Однак, внаслідок суперечливості тлумачення поняття «поглинання» існує багато неточностей щодо класифікації поглинання акціонерних товариств. Саме цим обумовлюється актуальність обраної теми дослідження.

Метою даної роботи є аналіз на теоретичному рівні основних видів поглинання акціонерних товариств, та визначення ознак, за якими вони відокремлюються один від одного.

У літературі більшість авторів всі злиття та поглинання поділяють на горизонтальні, вертикальні, конгломеративні [1,9]. Деякі дослідники, зокрема Н. Коніна, до вказаної класифікації додає:

а) концентричні операції та операції щодо формування фінансових і управлінських конгломератів;

б) національні і трансграничні поглинання;

в) дружні та ворожі.

Крім того, виділяються також:

-         повне або часткове поглинання;

-         за рахунок власних або зовнішніх джерел фінансування;

-         поглинання за участю фінансових консультантів-посередників або без їх участі;

-         злиття компаній шляхом оплати грошовими коштами або шляхом обміну акціями [1, 130].

Дана класифікація зосереджена головним чином на економічних аспектах злиття і поглинання, які входять до предмету дослідження роботи.

З іншої сторони, враховуючи, що злиття та поглинання не є тотожними поняттями, серед основних критеріїв за якими умовно можна класифікувати поглинання акціонерних товариств, виділяємо наступні:

1) за ознакою територіальної належності:

     а) внутрішні – за участю компаній, що здійснюють свою діяльність та зареєстровані як господарюючі суб'єкти на території України;

     б) зовнішні поглинання – у випадку, коли одна з осіб, що бере участь в процесі поглинання є господарюючим суб'єктом, який зареєстровано на території іншої держави.

 2) за ступенем інтеграції компаній:

     а) горизонтальні;

     б) вертикальні;

     в) конгломеративні.

 3) за характером операцій, що проводяться:

     а) дружні;

     б) ворожі;

     в) рейдерські (протиправні) поглинання.

Приймаючи до уваги, що як на практиці, так і в корпоративному праві традиційно виділяються саме останні види поглинання акціонерних товариств – за характером операцій, що проводяться, тому розглянемо їх більш детально, встановивши, що розуміється під вказаними видами, а також визначивши їх особливості.

Основною ознакою щодо дружнього поглинання є його добровільний характер. При цьому, якщо при дружньому поглинанні в цілому проблемних питань щодо його визначення та процедури проведення майже не виникає (особливо приймаючи до уваги прийняття Закону України «Про акціонерні товариства»), дещо інша ситуація з ворожим або недружнім поглинанням.

З англійської «raid» перекладається як «напад», а «raider» – дослівно «пірат». Тому під рейдерством слід розуміти незаконне поглинання чи захоплення одного суб’єкта господарювання або його власності іншим із застосуванням корупції та насильства.

«Білі» рейдери зазвичай використовують метод корпоративного шантажу – в рамках чинного законодавства. Після того, як до рук корпоративного шантажиста потрапляє 10-відсотковий пакет акцій компанії, до неї досить часто пред’являються вимоги про проведення позачергових зборів акціонерів. Найчастіше директори компаній не йдуть на переговори – тоді рейдери застосовують «сірі» та «чорні» прийоми.

«Чорне» й «сіре» рейдерство ґрунтується на використані незаконних методів, підробних документів, силових захоплень тощо. В Україні рейдерство здійснюється зазвичай не у виробничих цілях, а у спекулятивних: підприємства захоплюють найчастіше заради дорогої нерухомості, землі. Першопричиною рейдерської активності вважається початок «глобального» процесу поділу власності.

 Отже, рейдерство являє собою загальну назву ланцюжка операцій, що за допомогою прогалин у законодавстві дозволяє отримати у володіння певний капітал (зазвичай – підприємство). Саме тому, «рейдерство» низка авторів розглядають, як виведення активів з володіння законних власників [3, 6].

Рейдерське поглинання (протиправне поглинання) акціонерного товариства доцільно визначити, як процес що включає до себе сукупність дій особи або групи осіб, що діють спільно, направлених на придбання значного або контрольного пакету акцій товариства, що поглинається з метою перерозподілу контролю та встановлення повного корпоративного контролю над ним, який відбувається завжди з порушенням норм діючого законодавства, та тягне за собою відповідальність за скоєння протиправних дій.

Щодо недружніх (ворожих) поглинань, то більшість дослідників визначають їх перш за все як поглинання, при яких реорганізація бізнесу здійснюється з порушенням норм чинного законодавства і всупереч бажанню представників компанії, що поглинається.

Проте в Україні, як зазначає З. Варналій, термін «недружнє поглинання» використовується зі специфічним змістовим навантаженням, та означає «ситуацію, коли власника контрольного пакету акцій спонукають продати пакет або взагалі захоплюють контроль над підприємством силою» [2, 129].

Окремі автори під недружнім поглинанням мають на увазі тендерну пропозицію, яку менеджмент корпорації-покупця висуває на відкритому фондовому ринку на контрольний пакет акцій корпорації-мети.

Тому, найважливішою відмінністю ворожого поглинання від дружнього, є те, кому робить пропозицію про викуп контрольного пакету акцій менеджмент корпорації-покупця. У випадку з ворожим поглинанням менеджмент компанії-мети виявляється повністю виключеним з процесу проведення викупу акцій, тоді як дружнє поглинання, як правило, проводиться в рамках переговорного процесу. Саме тому дружні поглинання іноді називають злиттям.

Таке розуміння ворожого поглинання притаманно американському корпоративном праву. Взагалі американські фахівці під ворожим поглинанням розуміють пропозицію щодо купівлі акцій публічної компанії, яке відхилено радою директорів даної компанії, або мішені. В англосаксонському правовому трактуванні недружнє (вороже) поглинання означає скуповування акцій на ринку, здійснюване проти волі неефективного менеджменту й великих акціонерів [5].

Так, вищезгадані визначення дають підстави вважати, що найбільш характерною ознакою всякого недружнього поглинання є його здійснення всупереч чиєїсь волі (власника, контролюючих акціонерів, акціонерів), але при цьому завжди в рамках правового поля.

Отже, критерієм з урахуванням якого треба відокремлювати рейдерське поглинання від недружнього є законність дій сторін, що зацікавлені в контролі над товариством.

Громадська організація «Антирейдерський союз підприємців України», до якої входять більше 50 підприємств, що постраждали від рейдерських нападів, оперує даними, котрі засвідчують катастрофічне поширення цього ганебного явища у нашій державі. Якщо наприкінці 2005 року кількість рейдерських нападів вимірювалась одиницями, то вже на початку 2007 від рейдерства постраждали сотні підприємств по всій Україні. За статистикою, в середньому щотижня в державі відбувається рейдерський напад у тій чи іншій формі і раз на п’ять днів українські суди виносять рішення про порушення законних прав власників на користь рейдерів [4, 7].

Про рівень рейдерства в Україні та його вражаючі масштаби свідчать такі факти:

- в Україні діє щонайменше 40-50 спеціалізованих рейдерських груп, які складаються з досвідчених юристів та економістів;

- рейдерство набуло в Україні системного характеру: кількість захоплень сягає 3 000 на рік;

- результативність рейдерських атак - понад 90 %;

- за експертною оцінкою, щорічний обсяг сегмента поглинань і злиттів (без приватизації) становить понад 3 млрд дол. США;

- середньостатистична норма прибутку рейдера в Україні, за експертними оцінками, становить близько 1000%;

- українське рейдерство має відчутний кримінальний складник: протиправні дії чиняться із залученням збройних фор­мувань, а подекуди - навіть співробітників правоохоронної системи тощо.

До замовлення та іноді організації рейдерських дій, що призводять до перерозподілу власності, вдаються окремі потужні промислово-фінансові групи України. Зокрема, в рамках експертного опитування «Центру дослідження корпоративних відносин» бізнес-групу «Приват» назвали найбільшим українським рейдером 100% експертів, групу «Фінанси та кредит» - 54,6%, «Альфа-Груп» - 45,5%.

Отже, катастрофа рейдерства набуває в Україні загальнонаціонального масштабу. На думку членів Антирейдерського союзу підприємців України, така ситуація стала можливою через бездіяльність законодавчої, виконавчої та судової гілок влади щодо усунення рейдерської загрози та відсутність рішучих дій із захисту прав власників.

Тому, виходячи з вищенаведених визначень можна зробити висновок, що нині в Україні рейдерство справді є надзвичайно актуальною проблемою, яка стає загрозою національній безпеці України.

Для ефективного захисту від рейдерства та його подолання варто вжити наступні заходи.

По-перше, на боці власника має виступати держава і вживати дієві, реальні інструменти щодо захисту прав власності.

По-друге, прозорість і ефективність діяльності суб’єктів господарювання, які можуть зробити підприємство фактично невразливим до рейдерів. Слід знати, що найчастіше «постраждалими» є ті, що здійснюють свій бізнес не зовсім за правилами, внаслідок чого бояться звертатися до правоохоронних органів.

По-третє, надати Між­відомчій комісії з питань протидії незаконним захопленням підприємств при Кабінеті Міністрів України статус Державної комісії (комітету) у справах боротьби з рейдерством за участі представників уряду, Ради національної безпеки та оборони України, Секретаріату Президента України, правоохоронних органів, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. До складу Державної комісії з метою забезпечення прозорості та дієвості роботи цього органу ввести представників Антирейдерського союзу підприємців України, УСПП, Європейської бізнес-асоціації (EBA), Торговельно-промислової палати України, Американської торговельної палати в Україні (ACC).

По-четверте, наділити Державну комісію (комітету) у справах боротьби з рейдерством відповідними повноваженнями, згідно з Конституцією та законами України, необхідними для оперативного реагування на ситуації, що мають стосунок до рейдерських дій та вжиття невідкладних заходів.

По-п’яте, ініціювати прокурорські перевірки незалежними слідчими Генеральної прокуратури України всіх рішень, винесених українськими судами на користь рейдерів.

По-шосте, створити реєстр рейдерських судових рішень та внести на розгляд Вищої ради юстиції персональні справи суддів, які їх винесли.

По-сьоме, необхідно ухвалити Закон України «Про акціонерні товариства» та внести відповідні зміни і доповнення до чинного законодавства [2, 136].

Отже, через нестійкість, корумпованість державних органів, прогалин у законодавстві, несформованих інституцій прав власності такий феномен, як рейдерство, в Україні не лише виникає, а й набирає високих «темпів зростання». І хоча у розвинених країнах рейдерство є ефективним інструментом впливу на неефективні підприємства, у нас же це інструмент перерозподілу власності та особистих інтересів.

Основними видами поглинання акціонерних товариств є:

1) Дружнє поглинання, під яким розуміються сукупність дій, що направлені на придбання значного або контрольного пакету акцій компанії-цілі, з метою перерозподілу контролю та встановлення повного корпоративного контролю над товариством, при цьому угода, щодо поглинання Грунтується на добровільній основі і підтримується керівництвом та акціонерами товариства, що поглинається. Основною ознакою щодо дружнього поглинання є його добровільний, договірний характер.

 2) Недружнє (вороже) поглинання акціонерного товариства - дії щодо встановлення корпоративного контролю над товариством всупереч волі та бажання керівництва і великих акціонерів товариства, що поглинається, при цьому дії сторін завжди залишаються в межах правового полю.

 3) Рейдерське поглинання (протиправне поглинання) акціонерного товариства доцільно визначити, як процес, що включає до себе сукупність дій особи або групи осіб (що діють спільно) направлених на придбання значного або контрольного пакету акцій товариства, що поглинається з метою перерозподілу контролю та встановлення повного корпоративного контролю над ним. який відбувається завжди з порушенням норм діючого законодавства, та тягне за собою відповідальність за скоєння протиправних дій.

Таке визначення основних видів поглинання акціонерних товариств сприятиме більш глибокому розумінню сутності вищезгаданих явищ та вдосконаленню механізму захисту від рейдерських (протиправних) поглинань.

Боротьба з рейдерством має носити комплексний характер. У питанні протидії рейдерству повинні обєднатися влада, парламент, бізнес, громадськість. Лише таким чином можливо значно скоротити кількість рейдерських захоплень в Україні.

Головним антирейдерським чинником повинно стати формування «правил гри» та умов рівноправної конкуренції. Держава та влада повинні першими демонструвати принцип верховенства права.

 

Список використаних джерел:

 

1. Конина Н. Ю.  Слияния и поглощения в конкурентной  борьбе международных компаний: монография / Н. Ю. Конина. М.: ТК Велби: Проспект, 2005. - 152 с.

2. Варналій З.С. Рейдерство в Україні: передумови та шляхи подолання / 3. Варнилій, І. І. Мазур // Стратегічні пріоритети. - 2007. - №2 (3). - С. 129 -136.

3. Гуторова Н. Щодо встановлення кримінальної відповідальності за рейдерство / Н. Гуторова // Юридичний радник. - 2007. - № 2. - С. 6-9.

4. Телешун С., Павловська Н. Рейдерство як діагноз українського бізнесу й політики // Юридичний вісник України. - 2008 р. - № 14. - С. 7.

5. www.ukragroportal.com