Чорна І.О.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Значення і передумови виникнення аудиту ефективності

Реалізація стратегічного курсу України на побудову соціально-орієнтованої економіки європейського типу і забезпечення її сталого розвитку потребує суттєвого підвищення і ефективності механізму державного фінансового контролю і його відносно нової форми – аудиту ефективності, значення якого безупинно підвищується і який має значні потенційні можливості в умовах сьогодення.

Аудит ефективності – це форма контролю, яка становить сукупність дій зі збору й аналітичного опрацювання статистичних і звітних даних, матеріалів ревізій і перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих бюджетними програмами цілей та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних активів.

Головною метою аудиту ефективності є визначення слабких місць в організації виконання бюджетних програм, впливу цих вад на досягнення запланованих цілей та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Створення та розвиток аудиту ефективності виконання бюджетних програм в Україні є предметом дослідження таких вчених, як Мамишев А.В., Сухарева Л.О., Федченко Т.В., Чумакова І.Ю. та інші.

Аудит ефективності виник у 60-ті роки минулого століття як фінансовий контроль результативності використання бюджетних коштів і сьогодні активно застосовується в системі державного фінансового контролю багатьох країн. Писемні пам’ятки, що існують, дають можливість твердити, що перші паростки державного аудита буди закладені, ще коли давні цивілізації Близькою Сходу почали створювати високоорганізовані державні утворення і налагоджувати господарську діяльність.

Досліджуючи причини виникнення державного аудита, індійський професор К. Гупта у праці “Сучасний аудит” слушно зауважує, “...ведення торгового обліку і професія незалежних аудиторів виникли порівняно недавно, хоча здійснення обліку й аудита державних трансакцій запроваджено ще у стародавні часи” [2].

Передумовами виникнення аудиту ефективності є характерні недоліки існуючої системи державного контролю, до яких фахівці відносять:

– традиційні ревізія та перевірка акцентують увагу на виявленні порушень і порушників, тобто вивчаються наслідки замість концентрації зусиль на визначенні системних недоліків, що призводять до них, тобто причин;

– ревізії та перевірки, як правило, проводяться після завершення бюджетного року, коли витрачені кошти повернути майже неможливо;

– відсутність оцінки системи внутрішньогосподарського контролю, а також оцінки якості контролю, запровадженого головним розпорядником;

– відсутність стандартів організації внутрішнього контролю установ;

– не здійснюється оцінка рівня відповідальності керівників щодо запровадження внутрішнього контролю на усіх рівнях використання бюджетних коштів [2].

основу проведення аудиту ефективності покладено “принцип трьох “Е” (економічно, ефективно і результативно – англ. есоnоmу, effісіеnсу and еffectiveness)”, тобто тих основних елементів, які характеризують стан управління публічними фінансами, а саме:

1) економічність – ощадність, бережливість, ступінь мінімізації витрат на придбання ресурсів з огляду на їхню якість;

2) ефективність – продуктивність, ступінь корисності споживаних

ресурсів для створення продукції, здійснення діяльності;

3) результативність – дієвість, успішність, відповідність фактичних

результатів запланованим, рівень досягнення мети та очікуваних результатів [3].

В Україні аудит ефективності поки що не набув належного поширення у системі контролю державних фінансів, тому він залишається новим і недостатньо дослідженим поняттям для вітчизняної теорії і практики.

Для того щоб аудит ефективності зайняв належне місце в системі державного фінансового контролю в Україні, сприяв би модернізації бюджетного процесу і підвищенню якості державного управління, необхідно дотримання принципових умов для його подальшого розвитку, вирішення існуючих проблем та наближення до міжнародної практики.

Передусім потрібно створити адекватну нормативну та методологічну основу для проведення аудиту ефективності, зокрема розробити й затвердити єдину концепцію розвитку державного фінансового контролю в Україні. Важливу роль у вдосконаленні методології й практики державного фінансового контролю та запровадженні механізмів аудиту ефективності відіграє створення умов для підготовки і атестації аудиторів, що працюють у секторі державного управління. Також потрібно розробити відповідні програми навчання, а також порядок атестації фахівців з державного контролю й аудиту. До проведення аудиту ефективності в державному секторі слід більш активно залучати незалежних аудиторів. [3]

Література:

1. Мамишев А.В. Аудит ефективності діяльності// Фінансовий контроль. –

2006. – №5. – С. 60-63.

2. Сухарева Л.О., Федченко Т.В. Аудит ефективності використання бюджетних коштів: протиріччя формування понятійного апарату // Фінанси України. – 2007. - № 8. – с. 125-131.

3. Чумакова І. Ю. Аудит ефективності: зарубіжний досвід та українські реалії// Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №1. – С. 55-61.

4. www. dtkt. com.ua\ show\2cad03215.html