Павлюк О.М.,Комариця Л.Л.

Науковий керівник: Гайдукова О.О.

Буковинська державна фінансова академія

Роль транскордонного співробітництва в процесі створення позитивного іміджу України

Важливим інструментом, який формує механізм регіонального розвитку, поряд із спеціальними режимами інвестиційної діяльності, вільними економічними зонами, науково-технічними та індустріальними парками, є міжтериторіальне і транскордонне співробітництво. Транскордонне співробітництво є одним з важливих аспектів регіональної політики, що властиві їй. Відносини українських регіонів із закордонними партнерами сприяють формуванню цілої низки ініціатив, що вирішують економічні, гуманітарні, соціальні та інші проблеми. Одним з перспективних напрямів розвитку транскордонного співробітництва є діяльність місцевих органів влади в рамках єврорегіонів, що здійснюється з метою об'єднання зусиль в економічній, соціальній, науковій та інших сферах. Водночас, можливості єврорегіонів як провідних суб'єктів транскордонного співробітництва України недооцінюються місцевою владою.

Розробка проблем транскордонного економічного співробітництва розпочалася ще за радянських часів, на початку 80-х років минулого століття, причому безпосереднім стимулом для посиленої уваги до цієї проблематики стала можливість здійснювати обмежені товарообмінні операції із зарубіжними партнерами по обидва боки державних кордонів.

Згідно із законом України “Про транскордонне співробітництво”, транскордонне співробітництво – це спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами, представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами, відповідними органами влади інших держав у межах компетенції, визначеної її національним законодавством [1].

Метою даної роботи є дослідження впливу транскордонного співробітництва на створення позитивного зовнішньоекономічного іміджу України та узагальнення відповідного досвіду та перспектив функціонування єврорегіонів України.

Проблеми розвитку транскордонного співробітництва вивчають багато вітчизняних науковців: Б. Буркінський, Мікула, О. Вишняков, М. Долішній,

С. Гакман, В. Мікловда, Н. Луцишин, М. Козоріз, М. Мальський, А. Мельник та інші. Дослідження у сфері міжрегіонального співробітництва проводили також і іноземні вчені, а саме: П.Еберхардт, С.Романов, А.Стасяк, В.Білчак, П. Кузьмішин, Ю. Тей, Т. Лієвські та інші [3].

Очікуваними результатами транскордонного міжнародного співробітництва у короткостроковій перспективі є:

- залучення до транскордонного співробітництва та співпраці з країнами ЄС більшої кількості регіонів, що мають значний потенціал розробки спільних проектів. Збільшення кількості спільних підприємств та обсягів інвестицій, створення нових робочих місць за результатами реалізації транскордонних проектів;

- створення “центрів зростання” на базі єврорегіонів за участі України, що сприятиме розвитку малого підприємництва, суміжних галузей економіки, ринкової інфраструктури, створення інших робочих місць і подолання соціального напруження;

- підвищення ефективності використання технічної та фінансової допомоги ЄС у рамках реалізації транскордонних проектів, спрямованих на вирішення найбільш актуальних проблем прикордонних територій.

У довгостроковій перспективі очікують отримання таких результатів:

- зростання конкурентоспроможності та вирішення нагальних соціально-економічних проблем прикордонних регіонів шляхом об'єднання міжнародних зусиль і мобілізації природно-ресурсного потенціалу сусідніх територій;

- розширення міжрегіонального та транскордонного співробітництва з новими членами ЄС, поглиблення євроінтеграційних процесів, набуття Україною асоційованого членства в ЄС;

- зростання довіри до українських партнерів з боку закордонних інвесторів і міжнародних організацій, що сприятиме зміцненню конкурентоспроможності України у контексті глобалізаційних процесів [5].

Якісно нова ситуація в транскордонному економічному співробітництві виникла тільки після розпаду СРСР, в умовах переходу України та інших пострадянських країн від командно-адміністративної до ринкової економіки, одним з базових елементів якої є відсутність державної монополії на зовнішньоекономічну діяльність. Слід зауважити, що на практиці реалізація такого особливого режиму не знадобилася - участь підприємств та організацій прикордонних регіонів у торгівлі та інших формах економічного співробітництва із зарубіжними партнерами нині може здійснюватись у рамках загального механізму відносин із світовим ринком товарів, технологій, інвестицій тощо. Фактично з ліквідацією зазначеної монополії зникла і така досить штучна форма її здійснення, як прикордонна торгівля.

Дослідження особливостей транскордонного співробітництва проводиться в багатьох академічних інститутах і вищих навчальних закладах України, насамперед в Інституті регіональних досліджень, Інституті світової економіки та міжнародних відносин НАНУ, Тернопільському економічному й Донецькому національних університетах. Серед зарубіжних дослідницьких колективів, можна назвати Інститут географії та просторової організації і Жешувський університет у Польщі, Інститут світової економіки і Центр регіональних досліджень в Угорщині, Інститут економічних та політичних досліджень РАН тощо [5].

Сучасні наукові розробки проблем “транскордонності” пропонують нові методологічні підходи до визначення її сутнісних категорій та форм.

З розвитком такого співробітництва на західному кордоні України неодмінно посилюються безпосередні стимули сприйняття і втілення в життя євроінтеграційних основ зовнішньої політики країни. Щодо східного кордону, то дуже показовим є сам факт використання у відносинах із сусідами такої "європейської" форми взаємодії, як єврорегіони. У цілому ж кардинальне вирішення питання про "бар'єрність" кордонів за прикладом ситуації в Європі можливе, як підкреслюють зарубіжні дослідники, шляхом відмирання самої "лінії кордону" та її заміни "прикордонними землями", які в сусідніх країнах мають певні економічні, політичні й правові відмінності, але не виступають як жорстка роздільна смуга між державами.

Новою важливою формою таких відносин виступають єврорегіони, які показали свою ефективність на внутрішніх та зовнішніх кордонах Європейського Союзу. Транскордонне співробітництво між Україною та Румунією для прикладу здійснюється в межах трьох єврорегіонів:

- “Карпатського”;

- “Нижній Дунай”;

- “Верхній Прут”.

У загальних рисах організаційна структура всіх подібних українських утворень - "Карпатський", "Нижній Дунай", "Верхній Прут" створюється за взірцем різних видів єврорегіонів на Заході, значною мірою на цей досвід орієнтуються і єврорегіони на кордоні з Росією та Бєларуссю - "Дніпро" і "Слобожанщина", а також єврорегіон "Донецький", створення якого розпочато в липні 2008 р [6].

Сьогодні транскордонна співпраця в європейських країнах стала потужним інструментом і чинником регіонального розвитку. Уряди та регіональні органи влади держав - учасниць єврорегіонів зробили великі кроки назустріч один одному, що в кінцевому підсумку й забезпечило створення “Європи регіонів”. Атмосфера довіри та ефективна транскордонна співпраця багато в чому стали запорукою стабільного розвитку європейської економіки та реальної ліквідації поділу Європи на "багаті" й "бідні" регіони.

Для України, особливо її регіонів, процеси транскордонного співробітництва є відносно новими і необхідний певний час на державному і регіональному рівнях, щоб усвідомити їх важливість і забезпечити організаційно-правові, фінансові та кадрові можливості для регіонів у транскордонному співробітництві з метою економічної співпраці, більш ефективному використанню природного потенціалу території, підвищення доходів населення за рахунок іноземних інвестицій.

Література:

1. Закон України “Про транскордонне співробітництво”.

2. В.Будкін. Сутнісні характеристики та форми транскордонного економічного співробітництва.// Економіка України. - № 12 – 2008.С.52-63.

3. О.О. Гайдукова. Транскордонне співробітництво як засіб розбудови інвестиційної привабливості регіону.// Науковий вісник БДФА. - № 4- 2008.С. 555-561.

4. В. Кифяк. Функціонування єврорегіону “Верхній Прут” та його роль у інтеграційних процесах України.// Економіка України. - № 6 – 2008. С. 65-72.

5.Ю.Г.Рубан. Транскордонне економічне співробітництво.// Україна в 2008 році: процеси, результати, перспективи. – 2008. С.94-96.

6. М. В. Шурик. Карпатський макрорегіон: проблеми та перспективи розвитку.// Статистика України. - № 2 – 2007. С. 56-59.