Асташева І.В.

Використання показника «Ефективність праці», як спосіб підвищення частки заробітної плати в собівартості продукції

Однією з найважливіших концептуальних засад реформування оплати праці є істотне збільшення частки оплати праці у валовому внутрішньому продукті країни. Це ставить перед керівниками підприємств питання щодо збільшення питомої ваги витрат коштів на оплату праці у собівартості продукції (робіт, послуг) та операційних витратах виробництва.

При трансформації національної економіки України від адміністративної до ринкової принципові засади утворення та функціонування фонду заробітної плати підприємства не змінилися. Причини полягають як у певній інерції функціонування економічних систем і мислення керівників підприємств, так і у відсутності достатньої обґрунтованості трансформації управління фондом заробітної плати. Очікуване обґрунтування має полягати в удосконаленні теоретичних і методологічних засад управління фондом заробітної плати та розробці інноваційних способів емпіричного управління.

Зміни у формуванні фонду оплати праці повинні здійснюватися у рамках певного підприємства з урахуванням його особливостей. Частка заробітної плати у загальних операційних витратах повинна збільшуватись пропорційно зменшенню витрат на матеріали, сировину тощо. Для запобігання необґрунтованого збільшення собівартості продукції (робіт, послуг) реформування витрат підприємства має засновуватися на пошуку і практичному залученні внутрішніх резервів зростання частки витрат на оплату праці в загальній сумі витрат та на зниженні загального обсягу витрат. Тобто формування фонду оплати праці має пов’язуватись не тільки з кількісними показниками (тобто зміною обсягів виготовленої продукції), а й із якісними показниками, які відображають ефективність діяльності підприємства та є наслідком якісної (ефективної праці).

Важливим напрямом збільшення витрат на оплату праці в собівартості реалізованої продукції має стати, особливо в матеріаломістких видах економічної та промислової діяльності, зниження питомої ваги матеріальних витрат на основі ресурсозбереження. Одним зі шляхів використання цього резерву має стати недопущення перевищення витрат сировини, матеріалів, енергоресурсів порівняно зі встановленими нормативами.

Для повного та своєчасного використання цього резерву зростання частки витрат на оплату праці в загальній сумі витрат необхідно забезпечити систематичний та якісний перегляд чинних нормативів з витрачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива та інших енергоресурсів на виробництво й реалізацію товарів, а також запровадження ефективних заходів зі зміни матеріалів та сировини.

Крім цього, необхідно посилити контроль за віднесенням тих чи інших витрат, не пов’язаних безпосередньо з виробництвом продукції, яка потрапляє на склад, на виробничу собівартість продукції (товарів, робіт, послуг).

Важливим внутрішнім резервом підвищення частки оплати праці в собівартості продукції залишаються також зростання продуктивності праці, скорочення надлишкової кількості працівників, раціональне використання робочого часу й усунення його втрат.

Метод коригування розміру фонду оплати праці за допомогою показника "ефективність праці" дозволяє промисловим підприємствам, поруч із удосконаленням інших елементів механізму регулювання оплати праці (впровадження для всіх працівників єдиної погодинно-преміальної системи з доплатами за виконання нормованих завдань, чіткому обліку всіх витрат на кожному робочому місці, удосконалення тарифної системи та колективно-договірного регулювання), підвищити рівень ефективності праці та, відповідно, виробництва. Раціональним є, також, застосування цього методу з метою зниження загального обсягу витрат на виробництво й реалізацію продукції (робіт, послуг) та збільшення частки витрат на оплату праці в загальній сумі витрат виробництва.

На багатьох підприємствах, у галузях, видах економічної і промислової діяльності в регіонах наявні реальні резерви збільшення питомої ваги витрат на оплату праці в собівартості продукції та операційних витратах. Саме тому, пошук резервів для змінення частки витрат на оплату праці в операційних витратах доцільно розпочинати з підприємства, враховуючи специфічні особливості його діяльності та узагальненням отриманих результатів. За допомогою запропонованого методу коригування фонду оплати праці, можна збільшити вартість оплати праці у загальних витратах, не збільшуючи собівартість виробництва, а отже не знижуючи його фінансових результатів діяльності.

Література:

1 Додонов О.В. Коригування розміру ФОП підприємства з урахуванням показника "ефективність праці"/ О.В.Додонов // Економіст. – 2007. – № 8. –
С. 18–19

2 Ільєнко Н.О. Деякі способи підвищення питомої ваги заробітної плати в собівартості продукції/ Н.О.Ільєнко //Україна: аспекти праці. – 2005. – № 3. – С. 11–18.

3 Гончаров В.М. Оплата праці у виробничій сфері: проблеми та методологія збільшення заробітної плати в умовах ресурсозбереження: Монографія /В.М.Гончаров, О.В.Додонов. – Донецьк:ТОВ «АЛЬМАТЕО», 2006. – 246с.