Бойко Т.А., група ОА-31

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник:

Юшко Т.І., старший викладач

Проблеми забезпечення аналітичних процедур якісною первинною інформацією

На сьогоднішній день, в ринкових умовах господарювання, процес прийняття управлінських рішень потребує значного масиву економічної інформації, частина якої повинна характеризувати ефективність та оптимальність об’єкта дослідження, тобто її джерелом повинні бути результати від застосування аналітичних процедур.

Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства покликаний надати інформацію про відповідність виробничої програми підприємства умовам ринку, її здатність приносити економічну вигоду, ефективність використання засобів та предметів праці, трудових ресурсів, здатність господарюючого суб’єкта виконувати взяті зобов’язання тощо. Проте отримані в ході застосування аналітичних процедур результати відображають реальний стан справ та мають практичну цінність тільки в тому випадку, коли в алгоритм їхнього розрахунку були взяті достовірні дані. Слід відмітити, що для аналізу часто використовуються агреговані дані, тому варто звертати увагу на принципи та правила групування первинної інформації.

Проблемам якості джерел інформації, що використовуються в аналізі присвячена низка наукових праць дослідників минулого та сучасності, зокрема Ф.Ф. Бутинця, Б. Гриніва, О.І. Захарова, О.Й. Косарєва., М.Л. Котляра, С.З. Мошенського, О.В. Олійник, Г.В. Савицької, Г.І. Філіної, С. Хоми С.

Основними джерелами у проведенні аналізу окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства є бухгалтерська фінансова звітність, до складу якої згідно нормативно-правових документів включено Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності [1]. Особливу увагу в досліджені займає Баланс підприємства, адже саме цей звіт надає нам повну інформації про майновий та фінансовий стан господарюючого суб’єкта на певну дату. Його дані використовуються при визначенні показників ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності, рейтингових оцінок ретроспективної та перспективної діяльності.

Однак діюча на сьогоднішній день форма бухгалтерського балансу почала втрачати свою аналітичну цінність через ряд незрозумілих та необґрунтованих змін. Враховуючи останні, що прийняті відносно обліку необоротних активів, в частині обліку необоротних активів утриманих для продажу.

Науковці стверджують: “ … оскільки для користувачів фінансової звітності доречною є інформація про довгострокові активи, які очікується реалізувати впродовж 12 місяців, справедливою є вимога відображати їхню вартість окремо від інших оборотних і необоротних активів” [7, 21]. Проте змінами до П(С)БО 2 “Баланс” передбачено введення розділу ІV активу Балансу підприємства “Необоротні активи та групи вибуття”. Наведена інформація про активи, здійснення продажу яких має високу ймовірність, у вписаному рядку 275 Балансу порушує принцип класифікації статей активу в послідовності зростання їх ліквідності, що призводить до зниження та втрати якісних характеристик даними Балансу підприємства

На нашу думку, доцільно було б вартість непоточних активів, утримуваних для продажу, наводити між діючими розділами І та ІІ активу Балансу. Такий порядок подання статей збереже характер зміни ліквідності.

Зміни в пасиві балансу також зумовлені необхідністю об’єднання окремих розділів діючої форми в економічно однорідні групи з метою покращення зрозумілості і прозорості інформації та спрощення аналізу капіталу підприємства. Для цього необхідно перший, другий та п’ятий розділи пасиву діючого балансу об'єднати в єдиний розділ під спільною назвою “Власний капітал”.

Другий розділ пасиву діючої форми балансу “Забезпечення наступних витрат і платежів” містить відомості по коштах, що зарезервовані для забезпечення наступних витрат і платежів, а також отриманих для здійснення заходів цільового призначення.

Згідно зарубіжній аналітичній практиці, забезпечення розглядаються як зобов’язання, для яких сума або час майбутніх платежів є невизначеним (наприклад гарантійний ремонт, по якому невідомі конкретна сума і час виконання). Однак, на нашу думку, ці кошти можна вважати власними джерелами фінансування, оскільки вони не передбачають конкретних нарахованих зобов’язань. Наприклад, необхідність в гарантійному ремонті теоретично може не виникнути взагалі. Створюються ж забезпечення майбутніх витрат і платежів для дотримання принципу обачності, тобто запобігання завищення фінансових результатів звітного періоду. Даний факт підтверджує необхідність розгляду забезпечень як частки власного капіталу в аналітичному ракурсі.

Існує проблема ідентифікації та використання людського капіталу через відсутність раціональної його оцінки, проте необхідність врахування факту його існування в аналізі очевидна. Адже наявність висококваліфікованих спеціалістів, належним чином організований процес управління збільшує можливість покращення показників прибутковості та фінансової стійкості.

Таким чином, проведення аналізу за окремим напрямками вимагає перегрупування статей фінансової звітності в аналітичні звіти по окремих аспектах аналізу. При цьому необхідно враховувати переваги та недоліки кожної одиниці інформації відповідних джерел, а також наявність додаткових показників, що не наведені в типових звітах.

Список використаних джерел

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 №87 // Правова бібліотека „ІНФОДИСК”.

2. Гринів Б. Проблеми бухгалтерського балансу: його використання в аналізі // Бухгалтерський облік та аудит. – 2008. - № 1. – С. 11-16.

3. Косарєв О.Й., Захаров О.І., Рибак О.М. Людський капітал як ключовий чинник забезпечення економічної безпеки підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №9(87). – С. 104-113.

4. Котляр М.Л. Аналіз фінансового стану підприємства // Фінанси України. – 2004. – №5. – С. 99 – 103.

5. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. / За ред. д.е.н., проф., Ф.Ф. Бутинця. – 2-ге вид. доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2007. – 704 с.

6. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 654 с.

7. Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 320 с.

8. Хома С. Особливості обліку необоротних активів, утриманих для продажу // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 4. – С. 20-24.