Экономические науки/ 7. Учет и аудит

Бесараб О.В.

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Криворізький економічний інститут

МІСЦЕ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Розвиток України в умовах економічної кризи характеризується подальшим розвитком ринкової економіки, її інтеграцією в систему міжнародних економічних відносин. До розвитку економіки залучаються зовнішні і внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, продовжується процес роздержавлення власності та приватизація майна. За цих умов суттєво зростає роль внутрішнього аудиту, оскільки завдяки йому приймаються рішення про зміни напрямів виробництва, його модернізація, переміщення капіталу відповідно до ринкової кон’юнктури.

Значний внесок у дослідження теоретичних і прикладних аспектів проблеми внутрішнього аудиту зробили такі вітчизняні вчені, як Н. Дорош, І. Дмитренко, В. Завгородній, О. Нетикша, Л. Сухарева, А. Ткаченко, Ф. Бутинець та ін.; російські науковці − О. Богомолов, В. Івашкевіч, М. Макальська, В. Суйц, О. Терехов, А. Шеремет та ін. Серед зарубіжних авторів − Р. Адамс, Е. Аренс, Дж. Бедді, М. Беніс та ін.

Внутрішній аудит – поняття не нове. Проте він привернув до себе особливу увагу лише на початку третього тисячоліття. На сьогодні внутрішній аудит виходить за рамки функції контролю, як це було у попередні часи, і стає одним з найбільш дієвих інструментів, які дозволяють виявити можливість підвищення ефективної діяльності підприємства.

За визначенням міжнародного Інституту внутрішніх аудиторів, «внутрішній аудит є діяльністю з надання незалежних та об’єктивних гарантій і консультацій, спрямованих на вдосконалення діяльності організації. Внутрішній аудит допомагає організації досягти поставлених цілей, використовуючи систематизований та послідовний підхід до оцінки і підвищення ефективності процесів управління ризиками, контролю та корпоративного управління»

До основних функцій внутрішнього аудиту слід віднести такі як: контрольну, захисну, аналітичну, координаційну, інформаційну, консультаційну функції. Фахівці вважають, що основні функції внутрішнього аудиту складаються із процедур дослідження окремих операцій підприємства, оцінки цих операцій і контролю відповідності відбиття їх у бухгалтерському обліку, а також контролю за функціями внутрішньої системи контролю підприємства.

Необхідність розвитку та підвищення надійності і ефективності внутрішнього аудиту як підсистеми системи внутрішнього контролю (СВК) на середніх та великих підприємствах в умовах сьогодення в Україні зумовлена такими причинами як:

на макро-рівні: наявність поточних проблем, зумовлених економічною кризою у світі та в Україні; глобалізація бізнесу; посилення конкурентної боротьби між підприємствами;

на мікро-рівні: ускладнення організаційної структури підприємств; потреба забезпечення ефективної взаємодії з відповідними службами підприємства; потреба належного функціонування та сталого розвитку високоефективної системи бухгалтерського обліку і СВК; потреба своєчасного отримання керівництвом підприємства та іншими користувачами (інвесторами, кредиторами) об’єктивної та достовірної інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства для прийняття якісних рішень та ін.

Слід зазначити, що в умовах сьогодення в Україні не надається належного значення внутрішньому аудиту, його цілям і завданням. Про це свідчить Закон України від 14.09.2006 року № 140-V «Про аудиторську діяльність», в якому не передбачено такий вид аудиту.

Аналіз зарубіжних і вітчизняних джерел показав, що існує різноманіття думок вчених щодо визначення головної мети внутрішнього аудиту, наприклад, таких як: удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання; вдосконалення діяльності організації ; запобігання втратам ресурсів і здійснення необхідних змін в середині підприємства; допомога керуючому персоналу у ефективності виконання своїх функцій та ін.

Рішення про те, чи необхідний компанії внутрішній аудит, приймають власники та вище виконавче керівництво підприємства. Визначається це рішення спираючись на наступні фактори: розподіл функцій володіння та управління бізнесом, розміри й структурна розвиненість підприємства, рівень ризиків, які притаманні діяльності підприємства. В залежності від специфіки підприємства внутрішній аудит може бути представлена однією особою або цілою службою (відділом внутрішнього аудиту). Внутрішні аудитори працюють як у державному, так і приватному секторі.

Слід зазначити, що внутрішні аудитори, які допомагають менеджерам: забезпечують захист від помилок і зловживань, визначають «зони ризику», можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати та «посилити» слабкі сторони в системах управління. Таким чином, при належній організації внутрішній аудит сприяє підвищенню відповідальності керівників структурних підрозділів і матеріально-відповідальних осіб підприємства за виконанням ними своїх обов’язків, запобіганню негативним явищам при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з рухом майна і зобов’язань економічного суб’єкта.

Крім того, використання внутрішнього аудиту сприяє виявленню сильних та слабких сторін у діяльності підприємства, зокрема у рамках оцінки системи внутрішнього контролю на предмет достовірності інформації, дотримання законодавства, ефективності і результативності діяльності окремих підрозділів підприємства.

Підсумовуючи вище сказане, слід відмітити, що на сьогодні внутрішній аудит може виступати потужним інструментом підвищення ефективності діяльності підприємства. Більш того, наявність ефективного внутрішнього аудиту стає необхідною для успішного розвитку компаній в умовах швидких змін в економіці України та світу, підвищення складності процесів управління, розподілу функцій володіння та управління бізнесом. Але наскільки при цьому внутрішній аудит буде корисним для підприємства, в значній мірі залежить від того, які завдання будуть ставити перед ним власники та менеджмент компанії. Сьогодні основною метою внутрішнього аудиту має стати виявлення можливостей вдосконалення діяльності підприємства, тому наступним напрямком розвитку внутрішнього аудиту стає розробка і впровадження нової концепції внутрішнього аудиту та її становлення в компаніях. Це означає більш перспективну, ніж ретроспективну орієнтацію внутрішнього аудиту, тобто внутрішній аудит в першу чергу має спрямовуватися не на оцінку подій і ризиків та їх наслідків, які вже відбулися (як фактично зараз це є на практиці), а на аналіз майбутніх подій, які можуть несприятливим чином вплинути на діяльність підприємства.

Література:

1. Жаботинська К.С. Внутрішній аудит як інструмент підвищення ефективності бізнесу [www document]. URL http://www. rusnauka. com

2. «Міжнародні професійні стандарти внутрішнього аудиту» // http://www.iia-ru.ru

3. Ткаченко А.М. Місце внутрішнього аудиту в системі управління: історія його розвитку // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І.Комарової, С.Б.Бєлікова, А.С. Гальчинского та ін. – К.: Науково-дослідний інститут Проблем людини, 2000. – Т. 20. – С. 232–237.

4. Журавлева Д. Г. Внутрішній аудит: необхідність впровадження в сучасних умовах // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Майбутнє – аудит”. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2008. – С. 270-271.