Ілюк
О.В.
Буковинська
державна фінансова академія
Проблеми
та перспективи розвитку транскордонного співробітництва в Україні
Характер
розвитку продуктивних сил України на сучасному етапі розвитку значною мірою
залежить від ефективного залучення регіональних факторів та повноцінного
здійснення міжрегіонального співробітництва у широкому розумінні, включаючи
транскордонне і міжтериторіальне. Подібне співробітництво дозволяє не лише
формувати нові та укріплювати існуючі зв’язки між територіями всередині України
та з сусідніми державами, але урешті – решт сприяє підвищенню рівня життя
населення завдяки поєднанню зусиль місцевих громад, спрямованих на спільне
вирішення нагальних соціально – економічних, гуманітарних, екологічних та інших
проблем [2].
Однак міжрегіональне,
у тому числі транскордонне, співробітництво до певної міри стримується
недостатнім рівнем економічного розвитку держави, слабкістю фінансової бази
місцевих бюджетів та іншими факторами. Це зумовлює актуальність даної теми і її
розгляду.
Проблемами
дослідження міжрегіонального та транскордонного співробітництва в Україні
займаються науковці Відділення Інституту світової економіки і міжнародних
відносин НАН України (м. Ужгород), Інституту регіональних досліджень НАН
України (м. Львів), Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень
НАНУ (м. Одеса) та інші. Наукові дослідження цих проблем здійснюють багато
вітчизняних науковців: Гарасюк О.А., Балян А. В., Сущенко О.,
Мета статті –
провести дослідження проблеми, перешкод і перспектив розвитку транскордонного
співробітництва ( ТКС ).
Поняття
"транскордонне співробітництво" дослівно тлумачиться як "через
кордонне співробітництво". Згідно з формулюванням, поданим у Європейській
рамковій конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними
общинами або властями, яка була прийнята у 1980 році [1], ТКС являє собою "будь – які дії, спрямовані на
посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними общинами
або властями, які знаходяться під юрисдикцією двох або декількох держав, і
укладання з цією метою необхідних угод або досягнення домовленостей".
Це
співробітництво з середини ХХ століття почало активно розвиватися у країнах
Західної Європи, де на сьогодні вже накопичено багатий досвід здійснення
співпраці, спрямованої на поглиблення взаємовідносин між територіальними
общинами або властями сусідніх держав.
У поточному
часі у країнах Західної, Центральної та Східної Європи створено понад 150
транскордонних об’єднань єврорегіонів, а також стабільно розвивається міжтериторіальна
співпраця.
Україна залучилася до повноцінної транскордонної співпраці у 1933 році,
коли було засновано Карпатський єврорегіон у складі адміністративно –
територіальних одиниць України, Румунії, Польщі та Словаччини. На кордонах України та нових держав-членів Євросоюзу на
даний час функціонують шість єврорегіонів: "Буг" (Україна, Польща,
Білорусь), "Карпатський євро регіон" (Україна, Польща, Словаччина,
Угорщина, Румунія), "Нижній Дунай" (Україна, Молдова, Румунія),
"Верхній Прут" (Україна, Молдова, Румунія), "Дніпро"
(Україна, Росія, Білорусь) та "Слобожанщина" (Україна, Росія), інші
прикордонні області також беруть участь у формуванні нових єврорегіонів, щоб
через певний період весь периметр кордону держави був охоплений
єврорегіональними структурами.
Першим кроком у створенні умов для
нового інструменту є впровадження програм сусідства Угорщина – Словаччина – Україна,
Польща – Білорусь – Україна, Румунія – Україна на зовнішніх кордонах. Головною
метою цих програм є покращання соціально – економічної ситуації у прикордонних
областях та здійснення ефективнішої координації між різними інструментами
фінансування проектів в існуючих правових і фінансових рамках.
Розроблено Програму розвитку
транскордонного співробітництва на 2008 – 2010 рр., де зазначено такі заходи:
1. Розроблення відповідно до
компетенції органами виконавчої
влади нормативно-правових актів з метою
удосконалення порядку
створення перед пунктами пропуску через
державний кордон та
функціонування відповідно до стандартів
ЄС зон сервісного
обслуговування осіб і транспортних засобів.
2. Розбудова відповідно
до компетенції органами виконавчої
влади інфраструктури пунктів пропуску через
державний кордон,
приведення систем їх функціонування у відповідність із стандартами
ЄС з метою створення належних умов для переміщення через державний
кордон осіб, товарів і транспортних засобів.
3. Створення та забезпечення функціонування українських
ділянок транскордонних біосферних резерватів, водно-болотних угідь
міжнародного значення, об'єктів всесвітньої природної спадщини
4. Створення автоматизованих
пунктів вимірювання показників
якості поверхневих вод на транскордонних водних об'єктах.
5. Забезпечення оснащення
підрозділів аналітичного контролю
державних управлінь екології та природних ресурсів у прикордонних
областях транспортними і плавзасобами, а також сучасними засобами
вимірювальної техніки для визначення вмісту розчиненого
кисню,
металів, нафтопродуктів та інших показників з метою
проведення
моніторингу екологічного стану транскордонних водних об'єктів.
6. Розроблення
спільного українсько-угорського проекту
містобудівного розвитку транскордонного регіону.
7. Розроблення
спільного українсько-польського проекту
містобудівного розвитку транскордонного регіону.
Виконання
Програми сприятиме розв'язанню міжрегіональних
проблем економічного розвитку, підвищенню рівня
економічної та
соціальної інтеграції регіонів, поліпшенню якості життя громадян.
Також Європейська Комісія планує ряд
заходів: прийняття стратегії з прикордонного співробітництва на 2009-2013 рр.;
прийняття регламенту для ENPI; прийняття правил впровадження; розробка нових
спільних програм сусідства.
Отже, транскордонне співробітництво
буде спрямоване на досягнення таких цілей:
1) сприяння економічному та
соціальному розвитку;
2) вирішення спільних проблем;
3) забезпечення «ефективними та
безпечними кордонами»;
4) сприяння співробітництву між людьми
(people to people).
Україна братиме участь у програмах
Польща – Білорусь – Україна; Угорщина – Словаччина – Румунія –Україна; Румунія
– Молдова – Україна; Чорне море (включаючи також басейн азовського моря).
Відповідно до цих бачень європейських
перспектив Україні доцільно планувати свою регіональну політику розвитку
транскордонного співробітництва.
Список
використаних джерел
1.
Гарасюк О.А. Проблемні моменти розвитку транскордонного співробітництва в
Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. - №9. – с.14 – 18.
2.
Сущенко О. Фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин в Україні //
Ринок цінних паперів в Україні. – 2008. - №5 – 6. – с.3 – 10.