Стефурак О.Д., Чайковська Т.В.

                                                     Науковий керівник: Гайдукова О.О.

                                                     Буковинська державна фінансова академія,

                                                     м. Чернівці

 

Проблеми розвитку Карпатського єврорегіону та шляхи їх вирішення

 

     Постановка проблеми. За зовнішньоекономічної програмою розвитку України розвиток ділової прикордонної інфраструктури транскордонного співробітництва та співпраці між місцевими і регіональними громадами країн-сусідів передбачається здійснювати у тісному співробітництві із учасниками єврорегіонів і, якщо проглянути програми розвитку окремих галузей як на близький період, так і на тривалу перспективу, можна переконатися: співробітництву з прикордонними територіями сусідніх країн надано по-справжньому важливого значення.

Сьогодні велика кількість населених пунктів як зі сторони України, так і країн ЄС підтримують побратимські, добросусідські відносини з територіальними громадами, в аспекті транскордонної співпраці. Але незважаючи на вищезазначене, існує ряд невирішених питань розвитку транскордонного співробітництва. 

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами розвитку транскордонного співробітництва та єврорегіональної співпраці досліджуються в працях багатьох вчених. Серед зарубіжних слід виділити таких як: Р. Федан, М. Портер, А. Браманті, а з-поміж вітчизняних таких як: М. Долішній, О. Мєлашовська, А. Філіпенко, І. Студенніков, Н.Мікула та ін.    

Постановка завдання. Метою дослідження тез виступає аналіз сучасного стану, проблем розвитку Карпатського єврорегіону та на основі проведених досліджень запропонувати реальні шляхи вирішення цих проблем.

Виклад основного матеріалу. Метою створення Карпатського єврорегіону є формування добросусідських відносин, соціальної стабільності і сприяння економічному прогресу на прикордонних територіях України, Угорщини, Румунії, Польщі, Словаччини. Для цього Карпатський фонд надає фінансову та технічну підтримку проектам, результатами яких є покращення якості життя людей у містах та сільських громадах Карпатського регіону. Серед особливостей цього регіону є низький рівень економічного розвитку, який пояснюється його периферійним розташуванням та складною історією міждержавних та міжетнічних відносин. Незважаючи на різноманітність мов, релігій, національностей та громад, Карпатський єврорегіон має і багато спільних рис. Спільна історія та географічне розташування, схожість у моделях економічного розвитку, прагнення досягти високий рівень добробуту населення сприяє зміцненню співробітництва між місцевими громадами [4].

Основні цілі створення Карпатського єврорегіону:

-              поліпшення життя населення даного інтеграційного утворення;

-              збереження внутрішнього миру, сприяння добросусідським відносинам по обидва боки кордону;

-              зменшення ефекту ізоляції на кордонах та забезпечення їхньої прозорості;

-              співробітництво в соціальній, економічній, науковій, екологічній та інших сферах.

Організаційна структура єврорегіону: Рада Карпатського єврорегіону, виконавчий директор, Секретаріат, ревізійна комісія, філії, національні представництва, робочі комісії з відповідними напрямками.

Виконавчі та адміністративні функції здійснює виконавчий директор, призначуваний Радою терміном на два роки з повноваженнями виконання рішень Ради, керівництва Секретаріатом, координації діяльності робочих комісій та національних представництв, підготовки спільних угод та програм [2,5].

За час існування Карпатського єврорегіону в його рамках здійснено низку проектів транскордонного характеру. Реалізовано цілий ряд місцевих ініціатив двостороннього співробітництва країн-учасниць. У тому числі: налагодження зв’язків між підприємствами регіону; розвиток туризму; проведення міжрегіональних ярмарків; розширення мережі прикордонних переходів із сусідніми державами. Здійснюються численні проекти із захисту довкілля, зокрема, спільний проект України, Словаччини, Угорщини та Румунії із створення системи гідроспоруд у прикордонних регіонах тощо [1].

В рамках Карпатського регіону розробляється багато різноманітних проектів і програм, серед яких виділяють такі діючі програми як: «Таким чином все відбувається» (Карпатська програма корпоративної відповідальності бізнесу перед громадами), програма соціальних перетворень на Західній Україні, програма грантової та технічної підтримки BRIDGE, розвиток громади через освіту, карпатський стипендіальний фонд ім.Ф.Робі, проект «Карпатський дім», а також вже завершені програми: програма сприяння розвитку місцевих ініціатив, програма ромської співпраці (РомаНет), водний та сільський туризм без кордонів [6].

Але не зважаючи на значні результати в розвитку Карпатського єврорегіону існують проблеми:

-                                 незацікавленість областей у його функціонуванні;

-                                 відсутність широкого залучення до засідань Ради єврорегіону представників зацікавлених громадських організацій;

-                                 обмежене висвітлення діяльності єврорегіону в ЗМІ;

-                                 недостатня фахова підготовка управлінських кадрів;

-                                 відсутність транспортної, виробничої та соціальної інфраструктури;

-                                 нелегальна міграція, організована злочинність;

-                                 відсутність необхідної нормативно-правової бази (розбіжності в митному, податковому та іншому спеціальному законодавстві країн-учасниць);

-                                 недостатній розвиток транспортної інфраструктури, телекомунікації та зв'язку, малого і середнього бізнесу, туризму;

-                                 екологічні проблеми;

-                                 відсутність централізованого фінансування з боку держави, а також власних коштів регіонів на ці цілі.

Для вирішення екологічних проблем необхідне об’єднання зусиль всіх європейських країн. Особливо важливим завданням регіональних і місцевих влад країн Карпатського регіону є розробка і здійснення спільної довготривалої програми захисту населення в басейнах річок від паводків. В усіх країнах Карпатського регіону для збереження природної спадщини здійснюються заходи щодо створення біосферних резерватів та інших природоохоронних територій. Зараз тут діє 5 таких резерватів, 38 національних парків. За прикладом українсько-словацько-польського біосферного резервату «Східні Карпати» ведеться робота по створенню транскордонних українсько-румунського резервату в Мараморошських горах і українсько-угорського природного парку в басейні Тиси.

     Для вирішення проблем розвитку туризму необхідно популяризувати даний регіон шляхом збереження його унікальної природної та історико-культурної спадщини, а також використання його рекреаційного потенціалу повною мірою.

Враховуючи стратегічні інтереси України, спрямовані комплексну економічну інтеграцію у світове господарство пропонується використати спеціальні (вільні) економічні зони, створені на прикордонних територіях, зокрема Карпатського єврорегіону, як проміжну ланку у ліквідації обмежень на шляху руху товарів та капіталів у відносинах між регіонами прикордонних держав.

Для розбудови об’єктів інфраструктури, особливо транспортної мережі прикордонних територій необхідне залучення підприємств різних форм власності, іноземних інвесторів до розбудови транспортних комунікацій відповідно до світових стандартів через співробітництво з міжнародними організаціями та послідовну інтеграцію в міжнародну транспортну систему.

Висновки. Таким чином, спільне завдання учасників регіону – зробити все, аби Карпатський єврорегіон знову діяв як спільний консультативний і координаційний орган. З метою сприяння прикордонному співробітництву між регіонами згідно з субсидіарними, партнерськими та представницькими правилами, а також згідно з правилами співучасті, єврорегіон повинен продовжувати відігравати належну роль у розбудові прикордонної інфраструктури, транскордонного співробітництва в рамках політики добросусідства Євросоюзу. Конкретика в діях керівних органів Карпатського єврорегіону, а також їхня злагодженість, сприятимуть вирішенню проблем, а також привернуть увагу представників Європейського Союзу та інших міжнародних форумів.

 

Література:

1.                     Волошко В.В. Реалії та перспективи транскордонного співробітництва України // Регіональна економіка. – 2006. - №4. – С. 123-131.

2.                     Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: Монографія. – Львів: ІРД НАН України, 2005. – 395с.

3.                     Скотний П.В. Світовий досвід організації та функціонування єврорегіонів // Держава та регіони. – 2007. - №6. – С.157-159.

4.                     Студенніков І. Транскордонне співробітництво та його роль в процесі європейської інтеграції України // http://www.crs.org.ua/data/cross-border.doc.

5.                     Шилепницький П.І. Розвиток транскордонного співробітництва як передумова  європейської інтеграції України // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2007. - №6. – С.47-52.

6.                      http://www.