Економічні науки/6.Маркетинг і менеджмент
Кулинич Ю. М.
Науковий керівник: Урбан
В.В.
Буковинська державна фінансова
академія,
Україна
Проблеми
франчайзингу в Україні на шляху європейської інтеграції
Незважаючи на те, що
франчайзинг є новою концепцією для України він розвивається швидкими темпами і
все-частіше франшизодавцями стають резиденти України.
Зазвичай
франчайзинг охоплює такі галузі, як громадське харчування, торгівля (супермаркети,
спеціалізовані магазини) і сферу послуг (послуги зв’язку, фотодрук, авто
ремонт, салони краси). Проте франчайзинг набуває поширення і у інших галузях
економіки: виробництво й складання комп’ютерів, продаж комплектуючих до
комп’ютерів, відеопрокат, програмне забезпечення бізнесу, готельний
бізнес та ін.
Розгляду
проблем франчайзингу присвячено численні праці таких вітчизняних учених як
Широбокова Н.М., Кошелевого Є.Г., Ляшенка В.І., Дячука І.Б., Лісіної Г.І.,
Нетикши Д.Р., Луки О.М. та ін.
Метою
даного дослідження є розгляд проблем поширення франчайзингу в Україні та перспектив
його розвитку.
Актуальність
теми зумовлена швидкими темпами поширення відносин такого роду у країнах
Заходу, а отже налагодження відносин у даній сфері є перспективним при
інтеграції до ЄС.
Франчайзинг
– це така форма організації бізнесу, за якої одне підприємство
(франшизоодержувач) зобов’язується продавати продукт або послуги за наперед
визначеними для нього законами й правилами ведення бізнесу іншим підприємством
(франшизодавцем). При цьому франшизоодержувач отримує дозвіл використати ім’я компанії,
її репутацію, продукт і послуги, маркетингові технології, експертизу за
будь-якої підтримки головної організації, але здійснює самостійну
підприємницьку діяльність і залишається незалежним учасником бізнесу [1, 80].
Франчайзинг
являється одним із найбільш поширеним каналів розповсюдження інноваційних
знань, але цю інноваційність можна розглядати двояко. З одного боку, за умовами
франчайзингового договору передаються знання, бізнес-концепції, інші
нематеріальні активи, які носять інноваційний характер, а з іншого –
франчайзинг сам по собі є інноваційним видом бізнесу.
Глобальний
характер світової економіки визначає глобальний характер франчайзинга. По
всьому світу поширені відомі франчайзингові сітки-готелі (Holiday Inn, Hilton, Ramanda Inn), ресторани
швидкого харчування та кафе (McDonald’s, Pizza Hut, The Coca-Cola Company), магазини (Benetton, Spar, VG), сервісні
компанії (ServiceMaster, Dino Rod) [3].
Останнім
часом в Україні набуває поширення так званий товарний франчайзинг, коли
франшизодавцем повністю забезпечується процес продажу товару: ремонт та
облаштування торгового залу, рекламну підтримку, навчання персоналу. По схемі
франчайзингу працюють супермаркети, магазини одягу та взуття, подарунків,
косметики. На думку спеціалістів, найбільшим франшизодавцем є „Наша Ряба”, під
якою працюють тисячі торговельних точок [4]. Друге місце за кількістю власників
франшиз займають заклади громадського харчування, а третє – сегмент послуг для
споживачів. Найбільшою за темпами росту є франчайзингова сітка „Джинси
Суперціна”(за 2005-2006рр. відкрито 147 франчайзингових точок) [3].
Франчайзинг
має ряд переваг, які дозволяють зменшити витрати на виробництво та підвищити
його ефективність, що є особливо важливим для України в сучасних умовах.
Франчайзинг, як метод ведення бізнесу, передбачає створення однорідних
підприємств, які мають єдину торговельну марку (товарний знак) та дотримуються
однакових умов, форм, методів продажу, єдині вимоги до якості та єдині ціни.
Таким чином, за фіксовану плату франшизоодержувач отримує кваліфіковану
допомогу, яка в іншому випадку була б для нього надто дорогою. Крім того,
вигоди існують і для франшизодавця, оскільки він виходить на нові ринки збуту
без суттєвих капіталовкладень. Франшизодавець потребує меншої кількості
управляючих, що зменшує його витрати на заробітну плату [2].
До
основних проблем, що перешкоджають широкому використанню франчайзингових схем в
Україні, на відміну від інших країн світу з більш розвинутою ринковою
економікою, можна віднести наступні:
1) недосконалість
нормативно-правової бази, відносно висока вартість франшизи поряд з низькою купівельною
спроможністю покупців;
2) відсутність
детальної інформації про франчайзинг, відсутність кваліфікованих кадрів,
складні умови для організації бізнесу.
Отже,
поширення франчайзингу в Україні натикається на ряд проблем, які потребують
нагального вирішення, зокрема для розвитку франчайзингу на Україні має велике
значення його закріплення на законодавчому рівні. З іншого боку, система
франчайзингу надає ряд переваг, які дають змогу ефективніше організувати бізнес
з меншими затратами, що підвищить конкурентоспроможність вітчизняної економіки.
Література:
1. Ляшенко
В.И. Развитие франчайзингового режима в Украине // Вісник економічної думки
України. – 2007. - № 1. – с. 79-85.