Круць А.В.,Сумарук Л.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Сучасний стан та тенденції розвитку ринку капіталів в Україні

Оцінювання феномена функціонування ринку капіталу як ефективного механізму підвищення розвитку сектора економіки, ринкової дохідності вкладень, визначення спеціалізації національних господарств і світового поділу праці залишається актуальним, зокрема й для економіки України.

Розвиток й освоєння внутрішніх капітальних запасів, залучення іноземного капіталу в національну економіку країни сприяє підвищенню таких мікроекономічних показників, як ВВП, збільшення кількості робочих місць, що одночасно знижує рівень безробіття та інших. Щодо макроекономічних показників, то вони також зазнають неабиякого впливу: вихід на міжнародну арену, тобто активна участь у світовій економіці, участь в міжнародних організаціях та міжнародних процесах, що покращує національний економічний розвиток.

Функціонуванню ринку капіталу приділяли увагу такі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти, як С. Буковинський, О. Кириленко, А. Кравченко, В. Федосов, Ц. Огонь, П. Сабчук, С. Гуткевич, О. Барановський, В. Волик, А. Царукян, Т. Кубах, К. Пріб, Я. Янушевич, Д. Полозенко, С. Коваленко, В. Міщенко, А. Гайдуцький, С. Рум’янцев, С. Рум’янцева.

Минулий рік виявився найгіршим періодом для вітчизняного ринку капіталу та індустрії інвестиційного бізнесу. При цьому негативні тенденції, які проявилися у 2008 році, тривають й донині. На думку президента Міжнародного інституту бізнесу Олександра Мертенса, однією з основних проблем українського ринку капіталів є значна залежність від короткострокових коштів іноземних інвесторів, що породжує певні ризики особливо в умовах кризи. Враховуючи це, на поточному етапі ефективним чинником має стати обмеження руху капіталу [3].

Основними напрямками розвитку українського інвестиційного бізнесу були такі: венчурне інвестування; інвестування коштів, залучених від фізичних осіб в акції, облігації та банківські депозити; інвестування пенсійних коштів. У результаті кризи кожний з цих напрямків зазнав суттєвих втрат. Внаслідок падіння ринку нерухомості виникли проблеми у сфері венчурного інвестування. Фізичних осіб вже не можна вважати перспективними інвесторами. Крім того, суттєво зменшиться приплив пенсійних внесків від корпорацій на користь робітників.

Із врахуванням існуючої кризи на даному етапі загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, з урахуванням курсової різниці (мінус 3,9 млрд. дол.), переоцінки та утрат на 1 січня 2009 р. склав 35,7 млрд. дол., що на 20,9% більше обсягів інвестицій на початок 2008 р. В розрахунку на одну особу обсяг прямих іноземних інвестицій становить 775,3 дол. та є найбільшим річним показником за роки спостереження.

За 9 місяців 2008 р. у розвиток економіки держави вкладено 155,8 млрд. грн. капітальних інвестицій. Найвагомішу частку з них (87,9% загального обсягу) складають інвестиції в основний капітал (у капітальне будівництво та придбання машин і обладнання), 1,4% – витрати на придбання та створення інших необоротних матеріальних активів, 0,2% – на формування основного стада. На капітальний ремонт та модернізацію об’єктів витрачено 9,0%  усіх інвестицій, на придбання, створення нематеріальних активів – 1,5. У цілому приріст за 2008 р. сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни склав 6,2 млрд. дол., що становить 77,9% рівня попереднього року [8].

За станом на 1 січня 2009 р. інвестиції в Україну надійшли зі 124 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - $7 682,9 млн., Німеччина -$6 393,8 млн., Нідерланди - $3 180,8 млн., Австрія - $2 445,6 млн., Великобританія - $2 273,5 млн., Російська Федерація - $1 851,6 млн., США - $1 471,5млн., Віргінські, Британські острови - $1316,1 млн., Швеція - $1 263 млн., Франція - $1 226,1 млн.[4]. У цілому, про наявність прямих іноземних інвестицій звітувало 17,9 тис. підприємств України. За станом на 1 січня 2009 р. значні обсяги іноземних інвестицій було зосереджено на підприємствах промисловості - $8 056,5 млн.

Основними українськими інвесторами є підприємства, що належать до таких видів економічної діяльності, як операції з нерухомим майном, оренда та надання послуг підприємцям, обсяги інвестицій яких станом на 1 січня 2009 р. склали $5 333,2 млн. (86%), фінансова діяльність - $171,5 млн. (2,8%), торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку - $142,5 млн. (2,3%) [8].

Прямі інвестиції з України було здійснено в 51 країну світу. Найбільші обсяги капіталу ($5 826,1 млн.) спрямовано до Кіпру. До Російської Федерації внесено $99,9 млн., до Польщі - $46,9 млн., до Латвії - $31,6 млн., до Казахстану - $26,8 млн. Найбільші інвестиції здійснено підприємствами Донецької області - $5 344,3 млн. (86,2%), м. Києва - $235,8 млн. (3,8%) та Дніпропетровської області - $78,9 млн. (1,3%) [5].

В Україні слід оптимізувати засади функціонування ринку капіталу, забезпечити їх дієвість і виваженість. Першим кроком для реалізації даного завдання є зменшення кількості податків та спрощення процедури їх нарахування, тобто потрібно упорядкувати структуру податкової системи України. Наступним кроком повинна стати реорганізація процедури реєстрації та закриття бізнесу. Також не менш важливим є вдосконалення розробки процесів одержання дозволів і ліцензій на розвиток підприємницької діяльності, тобто на відкриття власного бізнесу. Оскільки капіталом визнається все те, що приносить дохід, прибуток, важливим аспектом є дослідження основних схем їх легалізації, що надасть можливість виявити основні недоліки в організації платіжних систем, які на сьогодні в Україні залишаються достатньо неефективними і породжують таку ситуацію на ринку, коли він виступає об’єктом злочинних операцій. Це, у свою чергу, надасть можливість розробити та вдосконалити методи боротьби з легалізацією злочинних коштів. Для цього, насамперед, необхідно забезпечити відповідний рівень державного регулювання ринку капіталу. Його пріоритетними завданнями є формування прозорості процесів, які відбуваються на ринку, здійснення контролю над ними, створення сприятливого інвестиційного клімату та затвердження їх законодавчому рівні.

На сучасному етапі розвитку не менш важливим є розробка оптимальних варіантів щодо вилучення й розподілу доходів від операцій із капіталом. Це дасть змогу не лише наростити обсяги бюджету, а й стимулювання господарську діяльності та захисту інтересів населення. Тобто буде відбуватися залучення населення в підприємницьку діяльність, що сприятиме загальному розвитку економіки, зокрема ринку капіталу [1].

Отже, в умовах глобальної фінансово-економічної кризи, закінчення якої не можна чітко спрогнозувати, перед ринком капіталу України постає проблема виживання. На нашу думку, учасникам ринку спільно з органами державної влади потрібно виробити нову парадигму його існування.

Література:

1. Полозенко Д.В., Коваленко С.О. Операції з капіталом: стан та перспективи розвитку // Фінанси України. – 2008. - №10. – С.31-36.

2. Рум’янцев С. Державне регулювання ринків капіталу // Цінні папери України. – 2008. - №26. – С.10-11.

3. Рум’янцев С. Управління активами в умовах кризи // Цінні папери України. – 2009. - №10. – С.27-29.

4. Рум’янцева С. Залучення прямих інвестицій у 2008р. // Цінні папери України. – 2008. - №10. – С.31-33.

5. Сабчук П., Пріб К. Процеси міжнародного руху капіталів та участь у них України // Економіка України. – 2008. - №8. – С. 56-68.

6. Кубах Т. Деякі аспекти легалізації доходів на ринку капіталу // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №2. – С.151-157.

7. Царукян. А. Регуляторні принципи захисту інвесторів на ринку капіталу // Фінанси України. – 2009. - №1. – С.14-15.

8. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики.