Сорока Б.Р.

Верховна Рада України, м. Київ

ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ В РАМКАХ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Друга половина XX століття вочевидь засвідчила, що у світі визріли погляди на особливу роль кредитної системи як основоположного чиннику економічної незалежності країн. Побудова багатьох економік різних країн світу ґрунтується на формуванні власних фінансово-кредитних інституцій, пов'язаних із міжнародними, створенні власної кредитної системи, але з урахуванням міжнародних валютно-фінансових відносин.

Метою дослідження є вивчення особливостей трансформації фінансово-кредитної системи в межах процесів глобалізації.

З теоретичних позицій виділяються два структурно відмінних типи фінансового сектору – Британський (market-based financial system) та німецький (bank-based financial system). Водночас реально діючі фінансові системи досить чітко поділяються на три групи – «ринково орієнтована структура» (США, Великобританія та ін.); «банківсько орієнтована структура» (Німеччина, Австрія, Франція, Італія) і «змішана модель» (Голландія, Японія, Швеція).

Концентрація, централізація й універсалізація діяльності фінансово-кредитних установ спричинені самими особливостями сучасної фінансово-кредитної системи.

У сучасних умовах розпочався процес розмивання кордонів між різними типами кредитних інститутів, що відбувається у двох напрямах. По-перше, через розширення нетрадиційних операцій і, по-друге, через проникнення на банківські ринки небанківських установ. Новим явищем стало проникнення у традиційно банківську сферу таких небанківських установ, як страхові, брокерські, ощадні, трастові компанії, пенсійні фонди, торгово-промислові корпорації.

Економічна система кожного типу країн має певні особливості, що відбиваються й на її фінансово-кредитній системі.

Тісний взаємозв’язок між особливостями економічної системи та побудовою фінансово-кредитної систем країни ілюструє дослідження професора Білоруського державного економічного університету М. Базилєва, який дослідив обсяги ВВП, що перерозподіляється через бюджет за допомогою податкової та бюджетної системи (табл. 1).

Таблиця 1.

Обсяг ВВП, що перерозподіляється через бюджет у деяких країнах Західної Європи

Модель (за М. Базилєвим)	Країни – типові представники	Обсяг ВВП, що перерозподіляється
ліберальна	Велика Британія	до 40 %
консервативна	Німеччина, Франція, Італія, Австрія, Бельгія	близько 50 %
соціал-демократична	Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія	50 – 60 %
рудиментарна	Іспанія, Греція	40 – 60 %

Процеси глобалізації світової економіки не могли і не зможуть обминути ні Україну, ні її фінансово-кредитну систему, особливо з огляду на відкритість вітчизняної економіки. Останнє означає, що більшість позитивних і негативних явищ зовнішнього світу буде «імпортуватися» в нашу країну з відповідними наслідками. Відтак, адекватною має бути і економічна політика, спрямована на мінімізацію втрат і максимізацію вигоди від нашої участі в світовому процесі поділу праці.

Одним із напрямків інтеграції фінансово-кредитних інститутів України має бути активізація їх співпраці з іноземними установами. В Україні вже функціонують комерційні банки з участю іноземного капіталу, проте цей процес має неоднозначний і суперечливий характер. Прогнозується, що найближчим часом ступінь проникнення іноземних структур на фінансово-кредитний ринок України значно збільшиться.

В Україні обсяги кредитування є недостатніми, причому занадто великою є частка короткострокових кредитів. Низький рівень концентрації фінансового капіталу, недостатня капіталізація та низька якість банківських активів на тлі значних операційних витрат призводять до надмірної маржі, високої ціни послуг та кредитування. Надмірно високі відсоткові ставки за кредитами (при їхній короткотерміновості) є однією з причин того, що більшість підприємств не послуговуються позичковим капіталом, а віддають переваги іншим шляхам поповнення обігових коштів. Генеральним напрямком розвитку фінансово-кредитних відносин повинно стати прискорене формування та розвиток великих банків, які були б спроможні обслуговувати кредитні програми національного рівня. З метою збільшення довгострокового кредитування та зменшення вартості кредитів Національному банку необхідно стимулювати залучення комерційними банками іноземних запозичень.

Література

1. Бутенко О.І. Суть та значення регіональної диверсифікації сфери банківських послуг в умовах глобалізації / О.І.Бутенко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 13. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – С.209.

2. Васкіс О.П. Банківська система України: сучасний стан та перспективи розвитку / О.П.Васкіс // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2007. − №2. − С.77.

3. Дорошенко І.В. Інтеграція українських банків в світову фінансову систему/ І.В. Дорошенко // Вісник НБУ. − 2005. − №2. − С.62.

4. Кувашова Н.Д. Проблеми формування кредитної системи України / Н.Д.Кувашова // Питання економіки. – 2007. – Вип.8. – С.82.

5. http://www.bank.gov.ua // офіційний сайт НБУ