Економічні науки/13 Регіональна економіка

Кузнєцова В.В.

Одеська державна академія будівництва та архітектури

Визначення типу ринку будівельної продукції

Актуальним питанням для будівельних підприємств в сучасних фінансово-економічних умовах є вибір каналів розповсюдження продукції. Кожне підприємство на ринку прагне встановити таку ціну на продукцію, яка б повністю покривала витрати на виробництво і збут, включаючи певний розмір прибутку. При цьому верхня точка відхилення ціни і розмір прибутку залежатимуть насамперед від конкурентного стану ринку.

Розрізняють чотири моделі ринку [1, 2].

Ринок досконалої конкуренції. Це ринок, на якому функціонують досконало конкурентні підприємства, які приймають ціну на свою продукцію як таку, що не залежить від обсягу поставленої на ринок продукції. Якщо таке підприємство буде підвищувати ціну на свою продукцію, то вона не буде реалізована, бо ідентичну продукцію пропонують у достатній кількості інші підприємства за нижчою ціною.

Конкуренція через систему цін сигналізує про зміни у споживанні чим зумовлює адекватну реакцію виробників, забезпечуючи гнучкість економіки та допомогаючи підвищувати ефективність виробництва. В умовах конкурентного ринку завдання підприємства полягає в оптимізації випуску продукції з метою максимізації прибутку.

Вважається, що на сучасному етапі умови, характерні для ринку досконалої конкуренції, у чистому вигляді майже не зустрічаються. Але треба зазначити, що функціонування ринку будівельних матеріалів і конструкцій має ознаку абсолютно конкурентного ринку, тому і ціноутворення в ньому відповідають вимогам, які властиві вказаному типу ринку.

Ринок чистої монополії є повною протилежністю ринку досконалої конкуренції. Це така ринкова ситуація, при якій виробництво певного товару зосереджено в розпорядженні одного виробника.

Монополіст може довільно встановлювати ціну на свою продукцію, але важливим обмежувачем ціни є попит на його продукцію. Проте на цьому ринку має місце ситуація, коли всі одиниці продукції, що реалізуються протягом певного періоду, продаються всім покупцям за однією ціною. Також є монополії, які реалізують свою продукцію різним покупцям за різною ціною. Якщо ціни, встановлені для різних покупців, відображають не відміни у витратах виробництва підприємства, а витрати, пов’язані з індивідуальним підходом щодо обслуговування цих покупців, то підприємство здійснює цінову дискримінацію.

Саме така ситуація спостерігається при будівництві житлових комплексів на обмеженій території, вартість яких залежить від місця розташування, якісних параметрів споруд, ступеня їх готовності. Отже, при сучасному падінні попиту на вказаний тип продукції слід застосовувати більш гнучкі підходи до встановлення цін на будівельну продукцію за лімітованою рентабельністю. Такі вимоги щодо дії монопольного ринку зумовлюють потребу в регулюванні цін державою, яка здійснює антимонопольні заходи.

Окремо слід зазначити суб’єкти - природні монополісти, до яких належать будівельні підприємства, які функціонують у сфері дорожнього будівництва, виконують роботи зі зведення інженерних споруд, мостів, тунелів, шляхопроводів. У зв’язку з особливостями дії даного типу ринку такі підприємства мають бути у державній власності, що дозволяє спрямовувати додаткові доходи безпосередньо до державного бюджету.

Ринок монопольної конкуренції – це ринкова ситуація, за якої відносно висока кількість невеликих виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію. Такий ринок поєднує монополістичні та чисто конкурентні аспекти. Він аналогічний досконало конкурентному ринку, оскільки на ньому також багато підприємств і проникнення на ринок не обмежено. Проте він і відрізняється від досконало конкурентного ринку тим, що ринкова продукція диференційована, тобто кожне підприємство продає особливий варіант продукції, що відрізняється за якістю, оформленням або престижністю, і кожне підприємство є монопольним виробником своєї марки продукції.

Однак така ситуація має і певні позитивні наслідки, бо неефективність ринкового механізму монопольної конкуренції компенсується широким асортиментом товарів.

За такими ознаками функціонує ринок індивідуального будівництва, елітного житла, будівель преміум-класу та інших типів будинків для специфічного попиту.

Олігополія – це ринкова структура, при якій в реалізації будь-якої продукції домінує небагато продавців, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Найхарактернішими ознаками цін на цьому ринку є їх жорсткість, негнучкість, що виявляються у відносній сталості цін.

Олігопольний ринок поділяється між фірмами методами нецінової конкуренції, де визначається частка ринку для кожного підприємства, яка залишається практично без змін. В той самий час аналогічна продукція реалізується за цінами, які є результатом згоди між усіма учасниками, які володіють вказаним ринком. Для будівельної продукції вказана ознака виявляється при забудові окремих ділянок різними фірмами.

При визначенні типу ринку слід враховувати, що будівельна продукція прив’язана до конкретного місця і має спрямоване призначення. Отже, продукція будівництва отримує суспільне ухвалення до моменту реалізації. При формуванні ціни на будівельну продукцію переважно відсутній елемент конкуренції продавців.

Враховуючи вищевикладене, можна прийти до висновку, що перевага на ринку будівельних матеріалів залишається за досконалою конкуренцією, але для будівельної продукції мають місце ознаки і інших видів ринку.

Література:

1. Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка: - Київ 2004 – 349с.

2. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2-х т.; пер. с англ. 11-го изд. Т.2. – М.: Республика, 1992. – 400с.