Педагогические науки/ 4. Стратегические направления реформирования системы образования.

Шуляк І.В.

Коледж Сумського національного аграрного університету, Україна

Самостійна робота студентів – необхідна умова впровадження кредитно-модульної системи навчання.

В умовах переходу до інформаційно-технологічного суспільства відбувається надзвичайно швидке оновлення змісту знань. У зв'язку з цим головним завданням вищої школи є оволодіння майбутнім фахівцем ефективними і раціональними методами самостійної навчальної роботи відповідно до особливостей конкретного фаху. Серед навчальних закладів України, що виявили бажання взяти участь в педагогічному експерименті щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу - Сумський національний аграрний університет. Хоча цей експеримент розрахований на ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації, проте практика показує необхідність його поширення і на ВНЗ І-ІІ рівня акредитації. В коледжі Сумського НАУ ця система впроваджується протягом останніх 5 років[2].

В сучасних умовах співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги у навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять. Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити близько 1/4 - 1/3 частини академічного кредиту. Вибір завдань для самостійної роботи залежить від специфіки навчального предмету.

Сьогодні викладачі коледжу, для реалізації поставлених завдань використовують широкий арсенал різних видів робіт для самостійної роботи студентів: виконання вправ, задач, завдання з навчальними книгами, першоджерелами, завдання з використанням допоміжних засобів (різні види конспекту, виписки, план, тези, анотація, рецензія), підготовка письмових повідомлень (різні види рефератів, повідомлення, доповідь, дайджест, статті), підготовка структурно-логічних схем лекцій, виконання різного виду творчих завдань (складання кросвордів, розв’язування ситуацій, підготовка до тренінгів), підготовка мультимедійних презентацій та ін. Плануючи самостійну роботу студента, викладач завжди звертає увагу на розподіл часу, необхідного для виконання самостійних завдань.

У процесі вдосконалення професійної освіти акцент діяльності викладача дедалі зміщується з розробки нових форм і методів активізації власної діяльності на стимуляцію активності студентів. Від волі, інтересів і прагнень останніх залежить ступінь залучення до навчального процесу і, як наслідок, успішність оволодіння професією. Саме тому під час підготовки фахівців будь-якого профілю у вищих навчальних закладах самостійній роботі студентів надається пріоритетного значення, особливо зараз в умовах впровадження кредитно-модульної системи організації навчання.

Усіляко заохочується їх творча ініціатива, прагнення до глибокого проникнення у теоретичні основи, вдосконалення практичних навичок в обраній галузі діяльності. Без сумніву, специфіка професії потребує систематичної самостійної роботи, безперервного самовдосконалення. Причому, особливого значення набуває період самостійної роботи під час навчання, коли майбутній спеціаліст може обрати правильний напрямок своєї самопідготовки за допомогою викладача. Останній має не лише передавати студентам інформацію у готовому вигляді, але й здійснювати цілеспрямоване управління їх самостійною діяльністю. Тому, під час нарахування балів саме на оцінювання самостійної роботи відводиться близько 60% балів.

Умовою ефективної організації самостійної роботи студентів в коледжі є забезпечення всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, комп’ютерними лабораторіями ( в коледжі обладнано 5 комп’ютерних класів згідно акредитацій них вимог). Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Результати дослідження ефективності самостійної роботи студентів у коледжі дають змогу висловити такі припущення:

1. Основним джерелом теоретичної інформації для студента є конспект лекцій. Це означає, що повнота й адекватність сприйняття цієї інформації студентами залежать від рівня організації лекційних занять та їхнього інформаційно-методичного забезпечення. Вирішальну роль при цьому також відіграє вміння студента працювати на лекції та вести конспект.

2. Зменшується тривалість роботи студента в бібліотеці з навчальною літературою, що часто пояснюється збільшенням навантаження в аудиторний час, зростанням кількості завдань та необхідністю одночасно вчитися і працювати.

3. Зменшуються затрати часу на виконання традиційних видів завдань щодо опрацювання теоретичної інформації (аналізу, порівнянь, відповідей на запитання, пояснень тощо). У той же час збільшується питома вага затрат часу та, відповідно, продуктивності завдань, які забезпечують алгоритмічно-дійовий і творчий рівні засвоєння знань (зокрема завдань на вміння розв’язувати задачі, ситуації, випадки, виявляти позитивні та негативні сторони, випробувати, пропонувати, створювати нове).

4. Найбільшу увагу порівняно з іншими видами завдань у процесі виконання самостійної роботи студенти приділяють навчальному проектуванню. Над виконанням цього завдання студенти працювали близько половини часу, відведеного на самостійну роботу в цілому з предмета. При цьому використовується не лише теоретична інформація, отримана студентами з літератури й на лекціях, а й проводяться консультації, співбесіди з викладачами та студентами, друзями і знайомими для оптимізації творчого й наукового пошуку. Розроблені проекти студенти представляють і захищають у своїх академічних групах. Найцікавішими проектами в цьому навчальному році були:

- імітація телепередачі „Свобода слова”. Темою обговорення стала доцільність введення інституту присяжних в Україні”(другий курс);

- ток-шоу „Судова влада – реалії сьогодення” (другий курс);

- ділова гра „Відділ кадрів” (третій курс);

- імітація судового засідання по розгляду господарських спорів (четвертий курс).

Необхідно зазначити, що більшості студентів подобається не стільки приймати участь у подібних заходах, скільки бути саме „розробниками проекту”.

Сучасний практичний педагогічний досвід свідчить, що організація самостійної роботи студентів і зокрема в умовах кредитно-модульної системи навчання, вимагає інноваційних підходів, теоретичним підґрунтям яких має бути особисто орієнтована освіта. Збільшення обсягу годин на самостійне опрацювання навчального матеріалу вимагає від студентів високої самоорганізації, володіння способами і методами здобуття знань.

Література

1. Бондарчук Ю., Чуйко Г., Чуйко Н. Удосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог Болонського процесу. // Вища школа. – 2005. - №2. – С. 35--41.

2. Забара С. Організація самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи. // Матеріали науково-практичного семінару „Кредитно-модульна система організації навчального процесу”. – К., 2007. - С. 112-114.

3. Омельяненко П, Покутня Н.З досвіду впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.// Наука та практика – 2007: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції/ Кол. авт. – Полтава, 2007. - С. 165 – 167.