Педагогічні науки

К. п. н. Малихін О.В.

Криворізький державний педагогічний університет, Україна

 Інтерактивна взаємодія суб’єктів організації самостійної навчальної діяльності у вищому педагогічному навчальному закладі

Термін «інтерактив» походить від англійського слова «interact». «Inter» – це «взаємний», «act» – діяти. «Інтерактивний» – означає здатний взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною) [2]. Отже, інтерактивна взаємодія – це, насамперед, діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія суб’єктів навчального процесу.

Нашу увагу до інтерактивної взаємодії привернули такі її важливі психолого-педагогічні аспекти: можливість безпосередньої практичної діяльності студентів з самостійного засвоєння навчального матеріалу в ході суб’єкт-суб’єктного діалогу; упровадження елементів взаємонавчання, взаємоконтролю, що спонукають і стимулюють процеси САМО студентів; створення соціокогнітивних конфліктів, які надають можливість вийти на рефлексивну позицію студентів у фаховій підготовці; опрацювання навчальної інформації в різних формах і на різних рівнях.

Ці аспекти активно розробляються у вищій педагогічній школі І.А. Зязюном, Л.В. Кондрашовою, А.І. Кузьмінським, В.Л. Омеляненко, О.І. Пометун, Г.О. Фрейманом та ін.

Інтерактивну суб’єкт-суб’єктну взаємодію розглядаємо у різних площинах (див.табл.).

Організаційною базою для здійснення інтерактивної суб’єкт-суб’єктної взаємодії є навчальні дисципліни й види навчальної роботи, які містяться в типових програмах вищого педагогічного навчального закладу. Н.В. Гузій об’єднує такий напрям підготовки студентів терміном дидаскалогічна освіта [1] – інтегративній складовій професійно-педагогічної підготовки різних категорій працівників освітньо-виховної сфери, що об’єктивує усталене дидаскалогічне знання про педагога та його професійну працю у вигляді навчальних дисциплін, опанування якими забезпечує засвоєння студентами теоретичних і технологічних основ педагогічної праці й уможливлює ефективне становлення майбутнього педагога-професіонала як суб’єкта професійного зростання.

Інтерактивна взаємодія суб’єктів організації самостійної навчальної діяльності вищого педагогічного навчального закладу

Діяльність викладача

Діяльність студентів

Створення навчальних посібників, навчально-методичних посібників, рекомендацій в інтерактивній формі

Опрацювання змісту в режимі діалогу з навчальним текстом

Підготовка системи навчальних задач і рекомендацій для контролю якості їх самостійного вирішення, видача матеріалу для самостійного опрацювання, приписів й алгоритмів

Прийняття навчальної задачі, узгодження часових і змістових аспектів її виконання й репрезентації

Поточний контроль самостійної роботи

Вирішення навчальних задач, здійснення самоконтролю за розробленими алгоритмами, вирізнення утруднень і протиріч, розробка навчальних проектів

Консультування – педагогічна підтримка самостійної навчальної діяльності

З’ясування протиріч у навчальному матеріалі, що самостійно опрацьовується, рефлексія самостійної навчальної діяльності

В аудиторному навчанні введення блоків вільного обміну інформацією, самоосвіти; занять вільного обміну думками; занять-консультацій; інструктивно-методичних і настановчих форм навчання

Підготовка й активна робота з усунення труднощів організації самостійної навчальної діяльності через поінформування, удосконалення вмінь самостійної навчальної діяльності, накопичення прийомів самоосвіти, самоконтролю й самовдосконалення

Упровадження опосередкованого діалогу в системі «викладач-студент»

Робота у внутрішніх університетських інформаційних мережах, дистанційні консультації з викладачами, інтернет-конференції, робота зі списком посилань, розробка телекомунікаційних проектів

Розробка й упровадження спецкурсів з педагогічної підтримки самостійної навчальної діяльності на інтерактивній основі

Умотивування необхідності свідомої організації самостійної навчальної діяльності, стимулювання процесів САМО

Для освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» це такі навчальні курси: «Вступ до спеціальності», «Педагогіка», «Методика виховної роботи», «Психологія», «Валеологія», «Історія педагогіки», спецкурси «Методика підготовки майбутнього вчителя до педагогічної взаємодії з учнями», «Інтерактивні технології навчання», «Педагогічні технології», «Педагогічна майстерність», «Іntel – навчання майбутнього» та ін.

Відтак, процес неперервного професійно-педагогічного становлення вчителя проходить декілька ієрархічно взаємопов’язаних етапів: адаптаційно-професійний, локально-професійний, системно-професійний [3]. У результаті цієї діяльності студенти засвоюють теоретичні та прикладні знання про специфіку, закономірності, механізми досягнення фахівцем-освітянином успіху та високої якості праці в педагогічній професії на рівні особистісних цінностей і смислів, при цьому в свідомості студентів за допомогою термінів і понять моделюються методологічні, методичні, практичні аспекти еталонних зразків педагогічної праці, які виступають детермінантами, наскрізними системоутворювальними факторами професійно-педагогічної підготовки [3], проте, не вичерпують її.

Література

1.     Гузій Н.В. Категорія професіоналізму в теорії і практиці підготовки майбутнього педагога: автореф. на здобуття наук. ступеня док-ра пед. наук: спец 13.00.04 «теорія і методика професійної освіти» / Н.В.Гузій. – К.: 2007. 42 с.

2.     Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. – К.: Ґенеза, 2005. – 328 с.

3.     Шимко І.М. Дидактичні умови організації самостійної навчальної роботи студентів вищих педагогічних навчальних закладів: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Ія Миколаївна Шимко. – Кривий Ріг, 2003. – 199 с.