Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Тарасенко Д.А.

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту,Черкаси, Україна

Німецько-українські фразеологічні паралелі концепту «зовнішній вигляд людини»

Мова посідає перше місце серед національно специфічних компонентів культури. Національна специфіка виявляється на різних мовних рівнях, але лише за стійкими мовними одиницями закріпилися такі характеристики, як "душа мови", "культурний компонент".

Зіставлення українських та німецьких еквівалентів стійких народних фразеологічних порівнянь, що позначають зовнішній вигляд людини, є метою цього дослідження.

Національний образ зовнішності як феномен народної культури відіграє важливу роль у процесі спілкування. Цей феномен – складне концептуальне явище, що формується за зовнішніми, фізичними та інтелектуальними ознаками, до яких долучаємо певний знаковий зміст.

Національний образ зовнішності – сукупність уявлень і асоціацій, що склалися історично і тому є достатньо стійкими. Вони відображають пізнавальний, соціальний і культурний досвід народу, включають також емоційний, прагматичний та естетичний аспекти його сприймання й оцінки. Національний образ зовнішності, як і сама зовнішність людини, є комунікативним в широкому розумінні поняття комунікації.

Різноаспектному вивченню питання опису зовнішності присвячені праці В. Богуславського, Д. Терехової, В. Маслової, В. Харченкової, Ю. Шашкова. Вагомий внесок у дослідження стійких народних порівнянь зробили такі мовознавці, як І. Кучеренко, М. Алефіренко, І. Гурин, М. Рожило, О. Юрченко.

Аналізуючи фразеологізми, що характеризують людину, можна сказати, що вони є певним носієм інформації стосовно особи, про яку йде мова. Прикладом такої інформації може бути вираз «біла ворона». Біла ворона – людина, що вирізняється в суспільстві своїм зовнішнім виглядом, поведінкою та світоглядом. У німецькій мові це звучить як «die Eule unter Krähen», що дослівно означає «сова серед ворон» – щось незрозуміле, посміховисько.

Є. Верещагін та В. Костомаров вважають, що фразеологізми можуть відображати національну культуру трояко:

1. комплексно, тобто своїм ідіоматичним значенням, усіма компонентами разом, що складає суть будь-якої фразеологічної одиниці;

2. розчленовано, тобто елементами свого складу; зазвичай стрижневим словом таких фразеологізмів є екзотизм для іншомовної аудиторії;

3. фразеологічні одиниці відображають народну культуру своїми прототипами, що описують звичаї, свята, деталі побуту і культури в житті народу. До цієї групи належить велика кількість порівнянь рослинного походження та анімалістичних фразеологізмів, що зіставляють якості людей та представників тваринного світу.

«Здоровий наче бик» – фізично здорова та міцна людина. Людина яка не має жодних скарг на здоров’я. В німецькій мові, знову ж таки, виникає кілька варіантів цього виразу, котрі мають опозитне значення:

«Bullig» – еквівалентне українському значенню, й повністю відповідає українському варіанту. Але при перекладі виразів, пов’язаних з концептом «бик» необхідно бути надзвичайно уважним. Вираз «ein Bulle von Kerl» крім перекладу «здоровий як бик» в німецькій мові може мати зовсім інше значення – людина тупа та неотесана. В українській мові для позначення такої риси часто використовується слово бик, котре можна вважати у такому значенні жаргонізмом. А от фрази «впертий наче віслюк», «він – хитра лисиця» мають точно таке ж значення і в німецькій мові і перекладаються як «störrisch wie ein Esel», «er ist ein schlauer Fuchs».

«Міцний горішок» – людина, котра не піддається натиску, незламна, та котра твердо стоїть на своєму. Німецькою цей фразеологічний вираз має подібний вигляд і значення «eine harte Nuß».

Це один з багатьох прикладів схожості німецьких та українських фразеологізмів за значенням та написанням. Також до таких прикладів можна віднести порівняння окремих людських якостей: стальна воля – eiserner Wille, залізні нерви – Nerven von Stahl.

Наприклад, фраза «зіркі очі» німецькою звучатиме «scharfe Augen», що дослівно перекладається як «гострі очі». Досить звичним в українській мові є вираз «вирячити очі». Зазвичай вживається воно для охарактеризування дій особи, котра знаходиться у збудженому стані чи то від здивування чи від злості, а може від обурення. В німецькій мові цей вираз звучить як Glotzaugen machen – тупо уставитись на що-небудь, вилупити очі.

Взагалі українські та німецькі фразеологізми схожі за структурою та значенням. Це може спричиняти неточність при перекладі, адже можна помилитись під час вибору риси людини (ein Bulle von Kerl – фізично здорова та міцна людина/тупа та неотесана людина) або вибрати невірний еквівалент для перекладу (wie ein Bär schwitzen – мокрий як миша).

Згідно з вченнями про фразеологізми, ми можемо сказати, що фразеологізми, що характеризують людину – це сукупність семантично поєднаних слів та речень, що разом утворюють певне визначення, котре характеризує людину, а також є головним носієм інформації стосовно неї. Її звички, риси характеру, поведінка – все це може вміщатися в короткій фразі.

Література:

1. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопр. языкознания. – 1995. - № 1.

2. Лабінська Б.І. Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини: Автореф. дис… канд. філол. наук – Львів, 2004.

3. Большой толково-фразеологический словарь Михельсона // http://michelsonlexicon.com/

4. Вільна енциклопедія Вікіпедія // http://uk.wikipedia.org/wiki/

5. ABBYY Lingvo 12. Многоязычный электронный словарь. – ABBYY Software, 2008.