Строительство и архитектура/ 1. Архитектурные решения объектов строительства и реконструкции

к.т.н., доцент Постернак С.О., к.т.н., доцент Постернак І.М.,

магістр з будівництва Уразманова Н.Ф.,

магістр з будівництва, асистент Постернак О.О.

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна

ПЕРЕДУМОВА БУДІВНИЦТВА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЖИТЛА –

ВЛАСНА ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА

Чи замислювалися ви над тим, де проводите найбільшу частину свого часу? Напевно, ні. А відповідь надзвичайно проста: у своєму житлі – у своєму будинку або своїй квартирі. У рідному будинку, де зробили перший крок і сказали перше слово. У будинку, де зустрічаєте день, куди вертаєтеся після роботи. І не має значення, у помешканні людина проводить значну частину свого життя або короткий його відрізок. Житло усе одно перетвориться в міру змін, що відбуваються, в умовах життя людини й суспільства в цілому – його соціально-побутового укладу, характеру праці, технічних можливостей, ступеня розвитку самої людини, змінних запитів, потреб. Різні й строки перетворення житла: тисячоріччя в давній давнині й надзвичайно короткі відрізки часу в наше XXI століття [1]. Особливо це чітко проявляється на індивідуальних житлових будинках, а з огляду на те що вони ще й перебувають на земельних ділянках, яким на сучасному етапі притаманна різна форма власності, а зокрема і приватна, то необхідно це розглянути детальніше

Проведення в Україні земельної реформи зумовило закономірне закріплення в країні права приватної власності на землю як основної ознаки плюралізму форм земельної власності. Відновлення права приватної власності на законодавчому рівні після тривалої перерви пов'язане з кардинальними змінами як у суспільно-політичному житті країни, так і в розвитку ринкових відносин [2].

Конституцією України встановлено, що земля в межах території України є об'єктом права власності Українського народу (ст. 13), що вона є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується державою, набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14). Це свідчить про те, що право власності на землю є важливим фактором забезпечення приватних інтересів членів суспільства [3].

Важливим також є той факт, що реалізація земельних прав Українським народом через набуття права приватної власності на земельну ділянку тісно пов'язане з гарантіями цього права. Це зумовлено тим, що виникнення права приватної власності на земельну ділянку в однієї особи водночас є підставою припинення права власності на цю ділянку в іншої особи (попереднього власника). Водночас цьому важливим є забезпечення дотримання встановленого земельно-правового порядку щодо переходу права власності на земельну ділянку [2].

Відповідно до Рекомендацій парламентських слухань «Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні» в приватну власність передано 50,7% земель, хоча при цьому основними причинами, що стримують здійснення заходів щодо виконання основних напрямів проведення земельної реформи, є відсутність з боку органів виконавчої влади дієвого контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій, а також виконанням конституційних вимог щодо набуття громадянами та юридичними особами у власність земельних ділянок; надто ускладнена процедура надання (продажу) земельних ділянок для підприємницької діяльності, а також механізм приватизації земельних ділянок [4].

Земельно-правовий порядок набуття права приватної власності на землю входить до складу земельно-процесуальних норм, які регулюють процесуальне забезпечення реалізації прав на землю. Земельний кодекс України [5] сформулював загальне правило виникнення прав на землю, відповідно до якого громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів державної виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень. Воно здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Таким чином, підставою набуття прав на землю є рішення відповідних органів, а процедурою – передача (надання) земельних ділянок у власність чи користування.

Громадяни України відповідно до ст. 121 Земельний кодекс України [5] мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га; для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

Як зазначено в ч. 1 ст. 125 ЗК України [5], право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Висновок: приватна власність на землю в будь-якій країні стимулює її економічне зростання, оскільки вона забезпечує кращий доступ до землі як капіталу, який не втрачає вартості. Переваги приватної власності стають очевидними, коли існує ефективно функціонуючий ринок землі. Для будівництва житла індивідуальному забудовнику, зокрема, потрібна земельна ділянка з правом приватної власності на неї, процедуру набуття якої необхідно спрощувати для швидкого розвитку будівництва житла і індивідуального зокрема.

Література:

1. Мышковский Я.И. Жилища разных эпох. Вчера, сегодня, завтра. – М.: Стройиздат, 1975 – 126с.

2. Яніцький В.П. Порядок набуття права приватної власності на земельну ділянку в Україні: Монографія. – К.: Атіка, 2008. – 140с.

3. Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://meget.kiev.ua/zakon/konstitutsia-ukraini/. – Назва з екрану.

4. Рекомендації парламентських слухань «Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні»: схвалені Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. - 2005.- № 48.- ст. 494.

5. Земельний Кодекс України (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yurist-online.com/uslugi/yuristam/kodeks/007.php.