*112726*

Аспірант Ященко С.А.

Науковий керівник д. с.-г. н. Димань Т.М.

Білоцерківський національний аграрний університет, Україна

Використання ГІС для визначення структурних особливостей агроландшафтів сільськогосподарських підприємств за різних систем агроменеджменту

Дослідження стану екосистем передбачає визначення процесів, які в них перебігають, їх ступеня змін та масштабів. [1]. Застосування ГІС уможливлює проведення та узагальнення даних екологічного моніторингу із використанням супутникового спостереження для визначення просторово-часового розміщення ділянок. Це дає змогу використовувати геоінформаційні системи для управління територіями сільськогосподарських угідь [4-6].

Під час просторового дослідження агроландшафтів із застосуванням ГІС в екологічних дослідженнях розглядають місцеперебування біоморф з інтегрованою інформацією про стан довкілля, інтенсивність антропогенного навантаження тощо [1]. Тому використання ГІС-інструментарію дає змогу не лише швидко визначити площі земель тієї чи іншої категорії, але й проводити аналіз їх значення для біорізноманітності даної території [2-3]. Метою роботи було дослідження ландшафтної різноманітності територій сільськогосподарського використання за систем високо- та низьковитратного землеробства.

Для візуалізації, пошуку і аналізу ГІС-даних використовували програмне забезпечення Quantum GIS (QGIS) з відкритим вихідним кодом (випускається під ліцензією GNU Gtneral Public License, http://qgis.org) на платформі Windows із використанням інструментарію Qt та мови програмування С++. Як основу для створення просторових даних використовували растрові дані супутникових зображень місцевості у системі координат Mercator projection system. Для цього використовували QGIS-модуль OpenLayers Plugin 0.71.

Нами було опрацьовано територію 6 сільськогосподарських підприємств Білоцерківського (ТОВ «Мрія», с. Блощенці; ННДЦ БНАУ, с. Бугаївка; ТОВ «Агрофірма Матюші», с. Матюші; СВК ім. Щорса, с. Яблунівка; ВАТ «Терезине», смт. Терезине) та Миронівського (ТОВ «Агросвіт», с. Карапиші) районів Київської області. За допомогою ГІС інструментарію для кожного господарства створювали векторні карти, вираховували площу окремих ареальних елементів та довжину лінійних елементів агроландшафту. Оцінювали внутрішню пейзажну різноманітність, яку визначали за допомогою внутрішньої морфологічної структури ландшафту (рельєфу, рослинного покриву, характеру взаємозв'язків між компонентами ландшафту).

За інтенсивністю землекористування та сумарним показником витрат (на 1 га за рік) досліджені господарства ми розділили на високо- і низьковитратні. До уваги брали витрати пов’язані із використанням мінеральних добрив, пестицидів та пального. У середньому на 1 га за 2011 р. високовитратні господарства витратили на пальне, мінеральні добрива, пестициди і концентровані корми понад 2500 грн, низьковитратні – менш ніж 800 грн.

У результаті дослідження структури агроландшафту на території досліджених високо- та низькозатратних сільськогосподарських підприємств було встановлено, що інтенсивність землекористування на території як високо-, так і низькозатратних сільськогосподарських підприємств Київської області, суттєво не впливає на кількість видів типологічних одиниць у структурі їх агроландшафтів. Так, ступінь ландшафтної різноманітності у досліджених високо- та низьковитратних господарств становив 2,0 (Р≥0,05).

Низьковитратні господарства займають меншу площу, мають більш компактне розташування типологічних одиниць агроландшафту, що пов’язано з меншими розмірами біотопів. Досліджені низьковитратні господарства займали у 3,3 раза (Р≥0,05) меншу площу і мали у 1,5 раза (Р≥0,05) менші розміри біотопів порівняно з високовитратними. Розораність територій низьковитратних господарств зазвичай менша порівняно з високовитратними. У структурі агроландшафтів досліджених низьковитратних господарств частка агроценозів була на 6,6 % (Р≥0,05) меншою, а частка нанапівприродних біотопів на 5,2% (Р≥0,05) більшою, ніж у високовитратних.

Література:

1. Draft Handbook for Surveillance and Monitoring of Habitats and Vegetation. Working document for EBONE and BioBio / R.G.H. Bunce, P. Roche, M.M.B. Bogers, M. Walczak, G. de Blust, I.R. Geijzendorffer, J. van den Borre. – Version 20100304. Reviewer R.H.G. Jongman. Alterra-EBONE Handbook. – 2010. – 100 р.

2. Корогода Н.П. Використання ГІС для вирішення проблем збереження біорізноманіття (на прикладі транскордонного басейну Дніпра).// Зб. тез доповідей 2-ї Всеукр. наук. конф. "Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія" (24-26 листопада 2003 р.). – К., 2003. – С. 157–158.

3. Корогода Н.П. Використання ГІС при проектуванні екомереж / Н.П. Корогода // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. – 2005. – № 51. – С. 47-48.

4. Лурье И.К. Теория и практика цифровой обработки изображений / И.К. Лурье, А.Г. Косиков – М.: Научный мир, 2003. – 154 с.

5. Свердлюк О. Застосування ГІС-технологій у сфері земельного кадастру та землеустрою // Землевпорядний вісник. – №4. – 2006. – С. 56–59.

6. Черняга П.Г. використання ГІС-технологій для виконання моніторингу сільськогосподарських земель та управління угіддями / П.Г. Черняга, О.В. Басовець // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2009. – № 1(17). – С. 204-208.