*110731*

К.е.н. Михайловська О.В., студент V курсу Желіба В.І.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Підприємництво нерозривно пов'язано із ризиками, властивими всім без виключенням сферам діяльності. Дана аксіома отримала законодавче закріплення в Господарському Кодексі України, в статті 42 якого підприємництво характеризується як: «самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку» [1].

Властива підприємництву ризикованість ще більш посилилася в сучасних умовах у зв'язку з різким загостренням конкурентної боротьби. Економіка України є однією з найвідкритіших в світі, про що, зокрема, свідчить частка експорту у ВВП, яка протягом останніх років коливається в діапазоні 50 - 60%. Про вплив глобалізації на економіку України можна також судити по величині «індексу глобальної конкурентоспроможності». Протягом 2010-2011 року Україна з індексом 3,9 знову значно втратила у рейтингу Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), посівши серед 139 країн світу 89-е місце [2].

За таких умов надзвичайно актуальним для вітчизняних компаній стає оволодіння ефективними методами управління підприємницькими ризиками. Зарубіжна практика свідчить про те, що керівництво успішних і динамічно зростаючих компаній достатньо широко застосовує управління ризиками як в окремих функціональних сферах бізнесу компанії (функціональний ризик-менеджмент), – виробництво, фінанси, кадри і т.п., – так і в рамках всієї компанії в цілому (стратегічний, комплексний, інтегральний ризик-менеджмент) [5].

Результати опитування європейських компаній, проведеного Федерацією європейських асоціацій з ризик-менеджменту (FERMA) доводять, що у 80% з них є документи, що описують процес управління ризиками компанії, а в 39% – управління ризиками стало частиною системи управління компанією. Переважна більшість опитаних компаній (80%) розробила політику в області управління ризиками, а працівники більш, ніж половини із загальної кількості респондентів (54%) обмінюються інформацією щодо управління ризиками в компанії [4]. Ризик-менеджмент, таким чином, став для європейських компаній важливою ключовою компетенцією, яка дозволяє їм істотно зміцнити конкурентні позиції.

Аналіз результатів опитування українських підприємств свідчить про те, що, в маркетинговій, виробничій, інноваційній сфері більшість компаній не застосовують ризик-менеджмент в практичній діяльності [3]. Дослідження ряду київських підприємств, які займають лідируючі позиції в транспортній та будівельних галузях, продемонструвало, що управління ризиками в компаніях носить фрагментований характер, використовуючись, в основному, у виробничій і фінансовій сферах. Одна з основних причин зазначеної негативної тенденції, полягає в тому, що у керівництва немає ясного уявлення про документарне забезпечення управління ризиками.

Серед зарубіжних джерел, що розглядають практичні питання управління підприємницькими ризиками, особливе місце займають документи, які відображають позицію держави і неурядових організацій. Найвідоміші з них: Австралійсько-новозеландський стандарт з ризик-менеджменту AS/NZS 4360:2004 (Australian/New Zealand Standard AS/NZS 4360:2004) [6]; Стандарт з ризик-менеджменту Федерації європейських асоціацій ризик-менеджменту (Risk Management Standard, FERMA) [7]; документи Базельського комітету: стандарт достатності капіталу «Базель-2» (Basel II) і стандарти управління кредитними, фінансовими і операційними ризиками [8]; Комплексні основи ризик-менеджменту в рамках всієї компанії (COSO), США (Enterprise Risk Management – Integrated Framework: (COSO, USA) [9]. Проте, і в цих документах наводяться лише загальні рекомендації з приводу того, що саме повинно входити в програму (план) управління ризиками [10].

Отже, аналіз літератури щодо проблем документарного забезпечення процесу управління підприємницькими ризиками демонструє відсутність доведених до рівня практичного застосування форматів програми управління підприємницькими ризиками.

Література:

1. Господарський кодекс України. Голос України вiд 14.03.2003 – № 49.

2. АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА: Конкурентоспроможність України: оцінка Всесвітнього економічного форуму (за Звітом про глобальну конкурентоспроможність 2010 – - 2011), [Електронний варіант]. – Режим доступу до сайту: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=71439

3. Кравченко В. Сучасні стандарти ризик-менеджменту: основа для побудови дієвої системи управління маркетинговими ризиками компанії / В Кравченко. – Маркетинг в Україні. – 2007 – № 5, с. 36.

4. Risk Management Practices in 2006: Are you ready for change? FERMA survey & seminar October 11th, 2006 Brussels, [Електронний варіант]. – Режим доступу до сайту: http://www.ferma.eu/Default.aspx?tabid=109

5. Томас Бартон. Риск-менеджмент. Практика ведущих компаний / Томас Бартон, Уильям Шенкир, Пол Уокер : Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2008. – 208 с.

6. Australian/New Zealand Standard AS/NZS 4360:2004, [Електронний варіант]. – Режим доступу до сайту: www.standards.com.au

7. Publications Risk Management Standard ), [Електронний варіант]. – Режим доступу до сайту: http://www.airmic.com/publications.asp

8. Basel Committee on Banking Supervision ), [Електронний варіант]. – Режим доступу до сайту: http://www.bis.org/bcbs/index.htm

9. Enterprise Risk Management – Integrated Framework ), [Електронний варіант]. – Режим доступу до сайту : http://www.coso.org/publications.htm

10. Стандарт ризик-менеджменту Федерації європейських асоціацій з ризик-менеджменту (Risk Management Standard, FERMA), [Електронний варіант]. – Режим доступу до сайту: http://www.ferma.eu/Defaul.aspx?tabitd=195.