*112228*

Економічні науки/10. Економіка підприємства

Соловйов І.Ю.

Національний гірничий університет, Україна

Система управління прибутком на підприємстві

Прибуток це найважливіша фінансова категорія яка є показником, що відображає фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.

Основною метою управління прибутком є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в звітному і в наступному періодах. Ця головна мета повинна забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників з інтересами держави та персоналу підприємства.

Висока роль прибутку в розвитку підприємства і забезпеченні інтересів його власників і персоналу визначають необхідність безупинного й ефективного керування ним. Управління прибутком являє собою систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень по всіх основних аспектах його формування, розподілу і використання на підприємстві.

Ефективне управління прибутком підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких зображені на рис.1.

Рис.1 Основні принципи управління прибутком підприємства

Управління прибутком безпосередньо зв'язано з виробничим менеджментом, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу, інвестиційним менеджментом, фінансовим менеджментом і деякими іншими видами функціонального менеджменту. Це визначає необхідність органічної інтегрованості системи управління прибутком із загальною системою керування підприємством.

Всі управлінські рішення в області формування і використання прибутку найтіснішим чином взаємозалежні і здійснюють прямий чи непрямий вплив на кінцеві результати управління прибутком. У ряді випадків цей вплив може носити суперечливий характер.

Навіть найбільш ефективні управлінські рішення в області формування і використання прибутку, розроблені і реалізовані на підприємстві в попередньому періоді, не завжди можуть бути повторно використані на наступних етапах його діяльності. Насамперед, це зв'язано з високою динамікою факторів зовнішнього середовища на стадії переходу до ринкової економіки, і в першу чергу – зі зміною кон’юнктури товарного і фінансового ринків.

Реалізація варіативності підходів до розробки окремих управлінських рішень припускає, що підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування, розподілу і використання прибутку повинна враховувати альтернативні можливості дій.

Система керування прибутком покликана вирішувати наступні основні задачі:

- забезпечення максимізації розміру формованого прибутку, що відповідає ресурсному потенціалу підприємства і ринковій кон’юнктурі;

- забезпечення оптимальної пропорційності між рівнем формованого прибутку і припустимим рівнем ризику;

- забезпечення високої якості формованого прибутку;

- забезпечення виплати необхідного рівня доходу на інвестований капітал власникам підприємства;

- забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів за рахунок прибутку відповідно до задач розвитку підприємства в майбутньому періоді;

- забезпечення постійного зростання ринкової вартості підприємства;

- забезпечення ефективності програм участі персоналу в прибутку.

Усі розглянуті задачі управління прибутком найтіснішим образом взаємозалежні, хоча окремі з них і носять різноспрямований характер.

Процес управління прибутком підприємства базується на визначеному механізмі. Механізм управління прибутком являє собою систему основних елементів, що регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень в області його формування, розподілу і використання.

Система управління прибутком реалізує свою головну мету й основні задачі шляхом здійснення визначених функцій. Ці функції підрозділяються на дві основні групи. Функції управління прибутком як керуючої системи є складовими частинами будь-якого процесу керування поза залежністю від виду діяльності підприємства, його організаційно-правової форми, розміру, форми власності і т.п. Склад функцій керування прибутком як спеціальної області керування підприємством визначається конкретним об’єктом відповідної керуючої системи.

Основною метою розподілу прибутку підприємства є забезпечення необхідної пропорційності між поточним його споживанням і нагромадженням для забезпечення виробничого розвитку. Відповідно метою дивідендної політики є оптимізація пропорцій між поточними виплатами дивідендів і забезпеченням зростання ринкової вартості акцій підприємства у майбутньому періоді за рахунок капіталізації частини прибутку.

Економічно обґрунтована система розподілу прибутку повинна гарантувати виконання фінансових зобов’язань перед державою шляхом перерахування частини прибутку підприємства до державного та місцевих бюджетів й максимально забезпечити виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємства.

Література:

1. Баранцева С. Стратегія управління прибутком як регулятор діяльності підприємства // Торгівля і ринок України. – 2002, вип. 14, т. 2. – С. 81-86.

2. Кривицька О.Р. Планування прибутку підприємства // Фінанси України. – 2005,№ 6. – С. 12-16.

3. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.

4. Субботович Ю.Л. Прибуток у господарській діяльності підприємницьких структур // Фінанси України. – 1999, № 12. – С. 39-47.