*112419*

Аспірант Неізвестна В. С.

Європейський університет, Україна, м. Київ

Управління економічною стійкістю підприємства

Теоретичним підґрунтям для розгляду сутності поняття «економічна стійкість підприємства» є наукові розробки західних і вітчизняних економістів, присвячені проблемам управління сталим розвитком [3, 4, 14, 15, 16]. Сьогодні актуальність управління економічною стійкістю підприємств, з одного боку, зумовлена необхідністю удосконалення управлінських процесів, а з іншого – відсутністю сучасного підходу до розуміння економічної стійкості як комплексної системної характеристики. Зазвичай таке розуміння обмежується лише фінансовим аспектом, що не сприяє формуванню загальноприйнятої точки зору щодо чіткого визначення сутності економічної стійкості та механізму управління нею.

Таблиця 1. Основні визначення поняття «економічна стійкість»

№	Автор	Визначення
1	Анохін С.Н. [2]	Такий стан рівноваги підприємства, при якому економічні і управлінські рішення мають здатність регулювати основні фактори стійкості стану підприємства: управління, виробництво, фінанси, персонал і стратегії в заданих межах ризику.	Дане визначення є досить виваженим та прийнятним але в ньому не приділено уваги інвестиційним та маркетинговим складовим, які в комплексі дозволяють судити про загальну стійкість діяльності підприємства та про її розвиток.
2	Ареф’єва О.В. [3]	Сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених структурних складових, об’єднаних однією метою, яка передбачає створення, забезпечення та підтримку загального сталого функціонування підприємства	Таке визначення передбачає вивчення всіх структурних складових діяльності підприємства, які б дозволили забезпечити загальний розвиток підприємства.
3	Брянцева І.В. [9]	Формується в процесі виробництва, забезпечується на етапах реалізації та розподілу продукції.	Дане визначення є досить вузьким тобто, воно не розкриває сутність тих складових елементів, які б дозволили створити та забезпечити виважені дії вже в процесі виробництва та на етапах реалізації та розподілу продукції для сталого розвитку підприємства.
4	Гречаний В.В. [13]	Володіння саморегульованою системою факторів виробничого, фінансового та соціального характеру, здатної незалежно від зовнішніх впливів і внутрішнього стану підприємства, за рахунок взаємної оптимізації внутрішньої структури і внутрішніх зв'язків, забезпечувати стійку фінансову та виробничо-технологічну активність з метою задоволення суспільних і соціальних потреб як колективу даного підприємства, так і суспільства в цілому.	В цьому визначенні не достатньо уваги приділено управлінському елементу, який здатний оптимізувати всі фактори які забезпечують стійкий розвиток підприємства.
5	Дерев'янко Д.В. [14]	Стан економічної стійкості підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та джерелами фінансування, здатністю розраховуватися за борговими зобов'язаннями.	Таке визначення економічної стійкості підприємства є не досить розкритим так як автор не враховує зовнішні та внутрішні фактори від яких залежить прибутковість і оборотність капіталу підприємства.
6	Цямрюк Ю.С. [49]	Рівноважний збалансований стан економічних ресурсів, що забезпечує стабільну прибутковість і нормальні умови для розширеного відтворення стійкого економічного росту в тривалій перспективі з урахуванням найважливіших зовнішніх і внутрішніх факторів»	На наш погляд, подане визначення є більш прийнятним і точним, оскільки воно розглядає економічну стійкість як динамічну систему, яка знаходиться під постійним впливом внутрішніх і зовнішніх чинників.

Таким чином, узагальнення існуючих теоретичних поглядів вчених, дозволяє зробити висновок, що економічна стійкість розглядається, насамперед, через такі характеристики, як стан рівноваги підприємства за визначених умов, рівноважний збалансований стан економічних ресурсів, як основа забезпечення конкурентоспроможності підприємства, сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених складових, об’єднаних однією метою, здатність економічної системи не відхилятися від свого стану, зберігати свою цілісність, оптимально використовувати свій потенціал, зберігати здатність оптимального функціонування і стабільного прогресивного розвитку тощо.