*113091*

Экономические науки/10.Экономика предприятия.

Трухачова К. В.

Херсонський національний технічний університет, Україна

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Протягом останніх років в Україні актуальними є дослідження, присвячені проблематиці результативності та ефективності господарської діяльності підприємства. Поняття результативності господарської діяльності будь-якого підприємства зазвичай пов’язують із ефективністю. Причому існують наукові думки стосовно тотожності і відмінності цих понять. Тому метою дослідження є визначення економічної сутності результативності господарської діяльності підприємства і ефективності господарської діяльності підприємства.

Результативність - показник, що залежить, в більшій мірі, від внутрішнього середовища підприємства і відображає позитивні зрушення в управлінській діяльності через повноту досягнення встановлених цілей, збалансований розподіл ресурсів між цілями, отримання певних результатів, що відповідають конкретним цілям.

Ефективність не завжди може розглядатись як показник, що адекватно відображає покращення управлінської діяльності. Вона залежить, в більшій мірі, від факторів зовнішнього середовища. Наприклад: 1) зміна кон’юнктури ринку може привести до зростання ціни, ефект підприємство може отримати за рахунок збільшення товарної продукції у її вартісному виражені; 2) попит на продукцію підприємства низький або взагалі відсутній і, як наслідок, виробництво продукції стає неефективним. Показник «ефективність», не завжди відображає доцільність використання певної кількості ресурсів для досягнення поставлених цілей (отримання певного результату).

Поширеним підходом до визначення ефективності є витратно-ресурсний підхід – визначення ефективності як співвідношення отриманого результату (ефекту) з витратами або використаними ресурсами [1, с. 66; 2; 3; 4]. Ефективність, у своєму традиційному значенні, стосується господарської діяльності підприємства, вказує на віддачу фактично витрачених ресурсів, розраховується за такою формулою:

; (1)

де: Р – досягнутий результат (ефект) діяльності підприємства;

В – витрачені ресурси на досягнення результату (ефекту).

Результативність розглядаються як ступінь досягнення вставлених основних цілей або співвідношення досягнутого результату із встановленими цілями в процесі управління підприємством [5; 6; 7; 8; 9].

Тобто результативність оцінює ступінь досягнення поставлених цілей і має загальний вигляд:

; (2)

де: Рф – досягнутий результат діяльності підприємства;

Рпл – запланований результат діяльності підприємства.

Разом з тим, велика кількість авторів ототожнюють поняття результативності та ефективності. Таке змішування понять є наслідком ототожнення ключових термінологічних визначаючих - «ефект» і «результат». Перший термін означає зміну пов’язану з дією (впливом) факторів, які можна кількісно виміряти, а також зміну пов’язану з дією факторів, які не піддаються аналітичній формалізації і вимірюванню. На ринку підприємство отримує ефект у вигляді прибутку, але ефект може бути обумовлений як витратами підприємства, так і дією множинних ринкових факторів, що не піддаються формалізації. Дія факторів може привести до прямої зміни і зворотної до їх дії. Напрямок дії факторів на зміну залежить від співвідношення тих, що піддаються виміру і тих, що не піддаються виміру. Як наслідок – ефект може бути позитивним і негативним. Ефект – це показник, що має низький ступінь прогнозування, тобто вірогідність його прогнозування знаходиться на низькому рівні і підприємство не може управляти дією факторів.

Результат означає формалізований підсумок дії факторів, тобто досягнення певного показника, як свідчення завершення дії факторів. В даному випадку, прибуток виступає як формалізований «показник-підсумок» з певним кількісним параметром. Прибуток є одним з критеріїв оцінки управління господарською діяльністю підприємства, а підприємство, в свою чергу намагається досягти ідеального параметру прибутку, тобто максимально можливого для даного підприємства. Результат – це зміни які прогнозуються з достатньо високим рівнем вірогідності, тобто підприємство може управляти дією факторів, що виникає в процесі досягнення запланованого результату. Управління дією факторів закінчується коли досягається певний параметр результату. Результат не може бути негативним, тобто меншим за нуль, оскільки це завжди заплановані, бажані зміни, а планувати негативні бажані зміни є нелогічним.

І ефект, і результат – це зміни отримані в наслідок конкретних дій. Різниця міститься в тому, що ефект – зміна, яка може бути отримана у процесі дії факторів, результат завжди відповідає кінцевим змінам по відношенню до дії факторів. Характеристикою результату, на відміну від ефекту, є його бажаність.

На практиці, зазвичай, ефект розглядається у кінці дії, що призводить до ототожнення ефекту і результату.

Ефективність – міра генерування ефекту. Вона може бути позитивною і негативною та приймати значення «плюс» або «мінус» і при цьому може, навіть, перевищувати сто відсотків.

Результативність – міра досягнення результату. Вона не може бути від’ємною. Результативність не може бути більшою за одиницю або сто відсотків, тобто, якщо отриманий результат перевищив заплановані зміни, це свідчить про некоректний розрахунок запланованого результату.

Результативність у даному випадку виступає як міра досягнення поставлених цілей через порівняння фактично отриманого результату з запланованим результатом господарської діяльності підприємства.

Управління основними процесами на підприємстві потребує адекватної оцінки його господарської діяльності. Показники результативності та ефективності є саме тими показниками, що визначають ступінь досягнення цілей та витрачених ресурсів на їх досягнення, а також економічність використання наявних ресурсів, але характеризують різні аспекти управління господарською діяльністю підприємства.

Литература:

1. Абалкин Л. И. Конечные народнохозяйственные результаты / Л. И. Абалкин. – 2-е изд., доп. и перераб.– М., 1982

2. Борисов А.Б. Большой экономический словар / А.Б. Борисов. – М.: «Книжный мир», 2000. – 895 с.

3. МС ISO 9000: 2000 Системы менеджмента качества. Термины и определения (Quality management systems – Fundamentals and vocabulary). – Введ. 01.01.2001. К.: Изд-во стандартов, 2000. – 34 с.

4. Методи оцінки екологічних втрат: монографія / за ред. Л.Г. Мельник, О.І. Корінцева. – Суми: Університетська книга, 2004. – 288 с.

5. Новейший словарь иностранных слов и выражений. – Минск, 2003.

6. Большой экономический словарь / под ред. А.Н. Азрилияна. – 2-е изд., доп. И перераб. – М. : Институт новой экономики, 1997. – 864 с.

7. Друкер П.Ф. Управление, нацеленное на результаты: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1992 - 199 с.

8. Шершньова З. Є. —  Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2004. — 699 с.

9. Ю.В.Перевалов, И.Э.Гимади, В.В. Добродей Эффективность деятельности приватизированных предприятий и отраслей: методические вопросы анализа // Общество и экономика. - 1997.- № 9-10.- С.23-26.