*112074*

Шемет А.Д

Класичний приватний університет, Запоріжжя

Стан сучасних торговельних форматів

Протягом останніх 20-ти років, торгівельна галузь України зазнала значних змін. З розпадом СРСР, вітчизняна роздрібна торгівля почала модифікуватися й розширюватися. За даними Держкомстату, в 2011 р. обсяг роздрібного товарообігу України становив 674,7 млрд. грн., що в порівняльних цінах на 14,7% більше від обсягу попереднього року та на 48,7% більше ніж у 2005 році. Так, на зміну традиційним гастрономам та універсамам, почали з’являтися такі нові формати торгівлі, як супермаркети, гіпермаркети, дискаунтери, торгівельні центри та інші торговельні формати.

Торговельний формат – організаційна форма роздрібної торгівлі, орієнтована на певну цільову групу покупців. І саме торговельний формат як специфічна організаційна форма (а не сукупність товарів) стає основним продуктом торговельних підприємств, які вони пропонують споживачу в умовах глобалізації.

За підсумками останніх років, на національному рівні лідерами продовольчого ринку за показниками темпів зростання, кількості магазинів та роздрібного товарообороту є спеціалізовані мережі, які орієнтуються на моноформатність і максимальне територіальне охоплення. Про розвиток саме торговельних мереж свідчать дані Державного комітету статистики України щодо кількості основних елементів суб’єктів мережевого торговельного підприємництва: супермаркетів та гіпермаркетів. При скороченні загальної чисельності магазинів в Україні кількість супер- і гіпермаркетів поступово зростає, а їхня частка у 2008 р. порівняно з 2005 р. збільшилася майже вдвічі. Про важливість ролі цих суб’єктів у забезпеченні населення торговельними послугами свідчить не тільки збільшення власної торговельної площі, а також її частки у торговій площі всіх магазинів на 8.5%.

Заслуговує на увагу той факт, що, починаючи з 2002 року, Держкомстатом України було налагоджено статистичний облік таких організаційних утворень торгівлі. Так у 2002 році на Україні виникло 596 супермаркетів і 20 гіпермаркетів. А в 2003 році їх кількість збільшилась на 56 і 18 об’єктів відповідно.

Зазначимо, що основною організаційною формою більшості спеціалізованих роздрібних мереж залишається «гіпермаркет», дещо менше функціонують у форматі «дискаунтер». У той же час, на локальному рівні спеціалізовані торговельні мережі відрізняються незначною кількістю та концентрацією на вузький сегмент споживачів.

Одними з перших торгівельних форматів, які з’явилися на Україні, є супермаркети. Це магазини з торговельною площею від 400 кв.м, до 2499 кв.м, які пропонують широкий товарний асортимент – від 5000 до 20000 найменувань, приблизно 80% з яких продовольчі товари, в цінових сегментах «середній» і «вище середнього». На відміну від супермаркету, у гіпермаркеті пропонується значно ширший асортимент товарів, починаючи від 15000 найменувань товару, що дає можливість встановлювати в гіпермаркеті ціни, значно нижчі, ніж у інших форматах роздрібної торгівлі.

Дискаунтер – торговельний формат, який пропонує споживачам товари за низькими цінами, що досягається в різних умовах,різними шляхами. В Україні цей формат стає дуже популярним, хоч і, виходячи з дослідження PMR Publications, складають усього 6% від загальної кількості супермаркетів.

Найвідоміший та найширший за розгалуженістю мереж є компанія «АТБ-маркет», яка станом на березень 2012 налічує 554 дискаунтери, що на 222 магазини більше ніж у 2008 році. При чому, у 2011 році компанія збільшила товарообіг на 39,3% в порівнянні з 2010 роком - до до 18,05 млрд грн. грн. У 2010 році компанія "АТБ-маркет" збільшила товарообіг на 45,62% в порівнянні з 2009 роком - до 12,96 млрд грн. У 2009 році "АТБ-маркет" збільшив товарообіг на 47,6% в порівнянні з 2008 роком - до 8,9 млрд грн.

В залежності, від економіко-географічних районів покриття, торговельні мережі прийнято відносити до до національних, регіональних чи локальних. Використовуючи світовий досвід, компанія GT Partners Ukraine пропонує віднести до національних тих операторів, що присутні в 4–5 економіко-географічних регіонах держави (Західному, Північному,Центральному, Східному чи Південному). Тих, хто здійснює торговельну діяльність у 2–3 означених регіонах, слід віднести до регіональних операторів, а в одному – до локальних. Згідно з цією класифікацією в Україні здійснюють діяльність 8 національних, 7 регіональних, 48 локальних торговельних мереж і 5 міжнародних операторів (центральний офіс знаходиться за кордоном і звідти здійснюється контроль діяльності).

Найбільш суттєва частка товарообороту припадає на національні торговельні мережі (51,4%). Локальні оператори забезпечують 17,8%, регіональні – 16,6 і міжнародні – 14,2% загального обсягу товарообороту в Україні. Відсутність відомих міжнародних мережевих брендів в Україні, міжнародні інвестори, визначають економічною та політичною нестабільністю та наявністю специфіки бюрократичних проблем. Як зазначає прес-секретар популярної німецької мережі дискаунтерів Lidl, міжнародним інвесторам складно вийти на український ринок, що обумовлене наявністю вагомої кількості вітчизняних мереж, які більш коректно враховують потреби українського споживача та мають досвід спілкування та врегулювання питань з місцевою владою.

Щодо забезпеченості України торговими роздрібними площами слід відзначити, що середній показник по країні склав 90 кв. м /1000 жителів, що значно менше провідних країн світу. Найменш насиченими виявилися північні міста: Суми (53 кв. м /1000 жителів) і Чернігів (59 кв. м / 1000 жителів), а також Львів (62 кв. м /1000 жителів). Найбільша концентрація торговельних площ на 1000 жителів спостерігається в Рівне – 179 кв. м /1000 жителів, і цей обласний центр набагато вирвався вперед у порівнянні з іншими містами. У Києві даний показник склав 97 кв. м / 1000 жителів. У цілому найбільш насиченим виявився Західний регіон України (Рівне, Тернопіль, Івано-Франківськ) – у цьому регіоні середній показник становить 106 кв. м /1000 жителів. Найменша концентрація серед регіонів спостерігається в Північній Україні – 71 кв. м /1000 жителів .

Враховуючи швидкі тенденції розвитку українського рітейлу та досвід розвинутих країн, від яких Україна відстає як за насиченістю торговими площами роздрібної торгівлі, так і за товарообігом на душу населення, можна припустити, що Україна має досить високий потенціал для розвитку торгівлі.

Отже, подальші дослідження розвитку галузі роздрібної торгівлі є важливим науковим завданням, оскільки інформація щодо зміни її стану в майбутньому може бути використана при формуванні стратегії діяльності окремого роздрібного підприємства або торгової мережі. Враховуючи швидке зростання кількості торгових мереж в Україні, слід зазначити, що такі дослідження в цій галузі, як оптимізація розташування елементів торгових мереж та стратегічне планування діяльності, є актуальним науковим напрямом.