*112849*

Викладач Вінічук М.В.

Львівський державний університет внутрішніх справ

м. Львів, Україна

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

В умовах формування ефективної конкурентоспроможної економіки, спрямованої на підвищення економічних та соціальних стандартів життя для кожного громадянина, одним із першочергових завдань є пошук шляхів належного соціального захисту населення. Стрімке розшаруванням суспільства за матеріальним та соціальним статусами призвела до зростання соціальної напруги, майнової нерівності, розвитку недобросовісної конкуренції й підприємництва. За таких умов перед державою постала проблема забезпечення і підтримки малозабезпечених верств населення.

Механізмом забезпечення належних умов життя та добробуту людей, життєдіяльності суспільства, досягнення соціальної злагоди та цілісності є соціальна політика держави.

Соціальна політика - це визначальний напрям внутрішньої політики держави. Соціальна політика є складовою загальної політики, втілена в соціальні програми та різноманітні заходи, спрямовані на задоволення потреб та інтересів людей і суспільства [1].

Соціальна політика, на думку В.С. Токар та Г.С. Морозюк, – це діяльність держави та її інститутів, органів місцевого самоврядування, вітчизняних і зарубіжних підприємств, установ усіх форм власності, їх об’єднань і асоціацій, громадських і приватних фондів, громадських і релігійних організацій, громадян щодо розвитку й управління соціальною сферою, щодо збалансування розвитку суспільства, забезпечення стабільності державного правління, соціального захисту населення, створення сприятливих умов для існування індивідів і соціальних спільнот. Головною метою соціальної політики є подолання соціальної напруги, досягнення рівноваги, стабільності, цілісності, консолідації, злагоди й динамізму суспільства [2, с. 4].

Основними завданнями соціальної політики в Україні є: 1) адресна підтримка соціальне незахищених верств населення; 2) пенсійна реформа; 3) забезпечення випереджального зростання вартості робочої сили; 4) орієнтація стратегії економічного зростання на створення нових робочих місць; 5) прискорений розвиток житлового будівництва, забезпечення доступності житла для різних верств населення; 6) поліпшення системи охорони здоров'я; 7) активна демографічна політика; 8) примноження інтелектуального потенціалу суспільства; 9) створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти; 10) зміцнення позицій середнього класу [1].

Результативністі та ефективність соціальної політики визначається оцінкою рівня життя населення.

О. Іляш та С. Гринкевич вважають, що «… рівень життя населення — це соціально-економічна категорія, яка характеризує можливості суспільства щодо забезпечення життя, діяльності та всебічного розвитку. Він виражається сукупністю суспільних відносин і умов, що характеризують життя, працю, побут та інтелектуально-культурний розвиток людей, їх свободу та правову захищеність. Його підвищення (соціальний прогрес) має бути пріоритетним напрямом державної соціально-економічної стратегії, зокрема спрямованої на реалізацію засад соціально орієнтованої ринкової економіки» [3].

На нашу думку, категорія "рівень життя" багатогранна і вміщує широкий спектр соціально-економічних відносин з приводу умов життєдіяльності особи, домогосподарства, соціальних груп та населення країни.

Основними елементами рівня життя є: рівень і структура споживання матеріальних благ (продуктів харчування та непродовольчих товарів); рівень споживання послуг установ побутового обслуговування, охорони здоров'я, освіти, культури, соціального забезпечення, фізкультури; рівень забезпеченості житлом[1].

Рівень життя населення, в основному, залежить від рівня доходів населення.

Для прогнозування рівня життя населення та його державного регулювання використовують показники соціальних гарантій населенню. Основними з них є прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата. Варто зазначити, що вони виступають складовими соціальної політики і виявляється доцільним прослідкувати тенденції їх зміни у 2012 році.

Згідно з Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 р. N 966-XIV), прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості [4].

Прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня 2012 року становить 1017 грн. (стаття 12). Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік» його розмір у січні-березні 2012 року становив 1017 грн., у квітні піднявся на 1,97 % до 1037 грн., а протягом року він зміниться ще тричі: з липня по вересень збільшиться до 1044 грн. – на 0,68 %, а з жовтня по листопад на 1,53 %, до 1060 грн. і з 1 грудня по 31 грудня становитеме 1095 грн.

На сьогоднішній день, в нашій державі законодавчо встановлений мінімальний розмір заробітної плати на рівні 960 грн. Варто зазначити, що Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік» № 4647-VI зі змінами від 12.04.2012 р. (стаття 13) передбачено поступове збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1073 грн. станом на 1 січня 2012 року до 1094 грн. у квітні, 1102 грн. у липні, 1118 грн. у жовтні та 1134 грн. – у грудні поточного року [5].

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що соціальна політика є дієвим механізмом забезпечення і підтримки належних соціально-побутових умов життя населення і потребує постійного перегляду та удосконалення з метою забезпечення сталого розвитку держави.

Літаратура:

1. «Державне регулювання економіки (2000)» [Електронний ресурс].– Режимдоступу: http://readbookz.com/book/110/2591.html

2. Пропозиції до Програми економічних реформ від 20.04.2010 р. Токар В.С., Морозюк Г.С., Павлюк М.А., Андрусь В.В. [Електронний ресурс].– Режим доступу: www.carpathia.gov.ua

3. Економіка праці та соціально-трудові відносини /О.І. Іляш, С.С. Гринкевич//– К. :Знання, 2010. – 476с.

4. Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 р. N 966-XIV [Електронний ресурс].– Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14

5. Закон Україн «Про державний бюджет України на 2012 рік» № 4647-VI зі змінами від 12.04.2012 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/4282-17