*112288*

Экономические науки/3. Финансовые отношения

Портна О.В.

Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту, Україна

Фінансова надійність діяльності закладів охорони здоров'я

Соціально-економічні завдання розвитку України обумовлюють значущість належного розгляду фінансових відносин, формування фінансового забезпечення, визначення фінансової надійності діяльності закладів охорони здоров'я. Вважаємо за доцільне розкрити зміст і дати визначення фінансової надійності діяльності закладів охорони здоров'я як носія необхідної інформації про стан фінансування та підґрунтя для послідовного впровадження системи оптимального розподілу й контролю ефективного використання ресурсів медичної галузі.

Під фінансовою надійністю діяльності медичних закладів можна розуміти такий стан медичних закладів, за якого вони здатні забезпечити надходження коштів та їх спрямування на виконання функцій зі збереження та відновлення здоров'я населення.

Оцінюючи фінансову надійність діяльності медичних закладів, варто враховувати такі складові:

– обов'язковість надходжень;

– обсяги надходжень;

– регулярність надходжень;

– цільова спрямованість руху та витрачання коштів;

– корисність витрачання коштів має перевищувати витрати;

– достовірність інформації про джерела та обсяги надходження й використання коштів;

– відповідність витрачання коштів виконанню функцій щодо збереження та відновлення здоров'я громадян;

– контрольованість процесу «ресурси – медичне обслуговування – результат».

Розглядаючи фінансову надійність діяльності медичних закладів у відповідності до запропонованих положень, порівняємо найбільш поширені джерела надходження коштів. Так, бюджетні кошти надходять до закладів охорони здоров'я обов'язково, у гарантованих обсягах та регулярно, мають цільову спрямованість витрачання й достовірність інформації, що відповідає Конституції України (ст. 49) [1] та Основам законодавства України про охорону здоров’я [2]. Але, незважаючи на зазначені переваги державних ресурсів охорони здоров'я, вони не дають очікуваної користі. Неможливо контролювати процес «ресурси – медичне обслуговування – результат», тому що перевіряється лише їх цільове використання, а не результат діяльності медичних закладів у справі збереження та відновлення здоров'я громадян.

Позабюджетним джерелам надходження коштів притаманні необов'язковість та нерегулярність надходження, негарантовані обсяги, брак достовірної інформації про надходження й використання, але ці кошти мають чітку цільову спрямованість, корисність та відповідність їх витрачання, ймовірність контролювання процесу «ресурси – медичне обслуговування – результат», адже існує особиста зацікавленість платників за медичні послуги в отриманні якісних результатів.

З усього викладеного вище можна зробити такі висновки:

– поняття фінансової надійності діяльності медичних закладів має включати як надходження коштів, спрямування так і їх цільове результативне використання;

– фінансово надійними, у відповідності до положень, в достатній мірі можна вважати всі проаналізовані ресурси закладів охорони здоров'я – як бюджетні кошти, так і позабюджетні;

– для оцінки фінансової надійності діяльності медичних закладів необхідні умови, що не лише регулюють основні фінансові потоки, а й забезпечують недопущення (чи хоча б значне скорочення) помилок при отриманні та використанні коштів і розумний доступ до всієї інформації з метою перевірки та контролю.

Отже, як бачимо, визначення фінансової надійності діяльності закладів охорони здоров’я обіцяє конкретні позитивні зрушення:

– зросте забезпечувальна роль фінансування шляхом визначення і порівняння кількості та складу джерел надходження коштів та їх впливу на результативність медичної діяльності;

– посилиться регулятивна роль фінансового забезпечення охорони здоров’я через визначення й зіставлення обсягів коштів, що надходять при сучасному багатоканальному фінансуванні галузі, та їх вплив на ефективність діяльності медичних закладів;

– стануть наочними зміни фінансових параметрів функціонування охорони здоров’я (кількісно – параметри фінансування, якісно – результати діяльності);

– проявляться фінансові диспропорції як у забезпеченості коштами, так і в їх витрачанні;

– з'явиться необхідна інформація про ресурси та ефективність фінансування, від якої залежить оцінка результативності діяльності закладів охорони здоров'я: бюджетні та позабюджетні кошти виконуватимуть роль інструменту, що забезпечує їх фінансування та відповідну інформацію, на підставі якої визначається ефективність витрачання коштів.

Література

1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верхов. Ради України 28 черв. 1996 р.: із змінами станом на 10 лип. 2007 р. / М-во юстиції України. – Офіц. вид. – К. : Ін Юре, 2007. – 134 с.

2. Основи законодавства України про охорону здоров’я : прийняті 19 листоп. 1992 р. № 2892 – ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 34. – Ст. 19.