*112840*

Економічні науки/ 4.Инвестиційна діяльність та фондові ринки

К.т.н. БОРЗЕНКО В.І.

Національний технічний університет «ХПІ», Україна

К.т.н. П’ЯТАК Т.В.

Національний технічний університет «ХПІ», Україна

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ

Оцінка ефективності інвестицій є найбільш відповідальним етапом ухвалення інвестиційного рішення, від результатів якого значною мірою залежить ступінь реалізації мети інвестування. Проблема адекватної оцінки привабливості проекту, пов'язаного з вкладенням капіталу, полягає у визначенні того, наскільки майбутні надходження виправдають поточні витрати, тобто необхідно оцінити і порівняти обсяги запланованих інвестицій і майбутніх грошових потоків. Як правило, порівнювані показники відносяться до різних моментів часу, що є основною проблемою коректного їхнього порівняння.

Прийняття рішень інвестиційного характеру ґрунтується на використанні цілого ряду формалізованих методів, як статистичних, так й динамічних[1]. Найбільш широкого застосування в більшості країн світу набули динамічні методи, що враховують зміну вартості грошей у часі і передбачають приведення вартостей майбутніх грошових потоків до одного й того ж самого періоду часу шляхом їх дисконтування чи компаундингу (нарощування). До динамічних методів оцінки ефективності інвестиційних проектів відносять чисту поточну вартість грошових потоків (NPV), внутрішню ставку доходності (IRR), дисконтований період окупності інвестицій (DPB), індекс рентабельності проекту (PI).

Основна проблема, що виникає при використанні динамічних методів - це вибір ставки дисконтування. Ставка дисконтування повинна відображати альтернативну вартість капіталу і залежати від можливостей вкладення капіталу. В літературі зустрічається значна кількість різних підходів щодо визначення ставки дисконтування. Один з них полягає в тому, що значення ставки дисконтування вибирається на основі розрахунку внутрішньої норми доходності: в цьому випадку для визначення IRR, застосовується метод послідовних ітерацій з використанням табульованих значень дисконтних множників. Для цього за допомогою таблиць знаходяться два значення коефіцієнта дисконтування r₁ та r₂ таким чином, щоб в інтервалі (r₁,r₂) функція NPV = f(r) змінювала своє значення з "+" на "—", або з "—" на "+". Далі застосовують відому формулу [1]:

,

де r₁ — значення коефіцієнту дисконтування, при якому f(r₁)>0; r₂ — значення коефіцієнту дисконтування, при якому f(r₂)<0 .

Точність обчислень зворотно пропорційна довжині інтервалу (r₁,r₂), а найкраща апроксимація з використанням табульованих значень досягається у випадку, коли довжина інтервалу мінімальна (дорівнює 1%), тобто r₁ і r₂ - найближчі друг до друга значення коефіцієнта дисконтування. Застосування методу ітерацій для визначення IRR при досить великому інтервалі (r₁,r₂) приведе до зменшення точності розрахунку внутрішньої норми прибутковості.

В зв’язку з цим пропонується новий формалізований метод розрахунку внутрішньої норми прибутковості без використання ітераційного підходу, але який дозволяє визначити внутрішню норму доходності проекту з досить високою точністю.

Для одержання розрахункових співвідношень пропонується ввести три величини NPV₁, NPV₂, NPV₃, що відповідають величинам ставок дисконтування r₁, r₂, r₃. Співвідношення між величинами повинно бути наступним: NPV₁ > NPV₂ , NPV₃< 0 та r₃> r₂> r₁. Таким чином, по трьом точкам з достатньо високою точністю можна визначити внутрішню норму доходності IRR по формулі:

IRR = +×+×

де r₂,r₁, r₃— будь-які ставки дисконтування, при яких NPV₁ > NPV₂ >0, NPV₃< 0.

На практиці будь-яке підприємство фінансує свою діяльність, у тому числі й інвестиційну, з різних джерел. Як плату за користування авансованими фінансовими ресурсами воно сплачує відсотки, дивіденди, винагороди і т.п., тобто несе деякі обґрунтовані витрати для підтримки свого економічного потенціалу. Такою платою часто виступає середньозважена вартість капіталу підприємства, або внутрішня норма доходності інвестиційного проекту.

Здійснення інвестиційної діяльності підприємства безпосередньо впливає на фінансовий стан підприємства, що характеризується системою фінансових показників. При перспективному прогнозуванні цих показників пропонується розраховувати сукупність бар’єрних ставок на основі внутрішньої норми доходності проекту. Бар’єрні ставки відображають екстремальні, або оптимальні величини фінансових показників підприємства, їх динаміку за визначений період. Для розрахунку бар’єрних ставок, окрім внутрішньої норми доходності, чистої поточної вартості, можуть використовуватися період окупності інвестицій, динаміка грошових надходжень, індекс рентабельності та інші. На основі їх сукупності визначаються необхідні прогнозні показники діяльності підприємства: прибутковість інвестицій, рентабельність продукції, рентабельність активів та інші.

Таким чином, остаточне рішення про доцільність здійснення інвестиційного проекту варто прийняти після аналізу прогнозних показників діяльності підприємства з урахуванням стратегії його розвитку на основі визначених бар’єрних ставок.

Литература:

1. Бланк И. А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.1. - К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. - 536 с.