*111704*
Кайдаш В. С.,.
Науковий керівник: ас. Заіка Ю. А.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського
Сучасні трудові
міграційні процеси в Україні
На
теперішній час зовнішня трудова міграція населення України є масштабним,
загальнодержавним явищем, яке потребує всебічного вивчення, аналізу,
прогнозування та адекватної реакції держави через формування та реалізацію
національної еміграційної та імміграційної політики. Трудова зовнішня міграція
є природною реакцією населення на негативні зміни в соціально-економічному
житті суспільства в період структурних перетворень в економіці, за умови
нерозвиненості та деформованості внутрішнього ринку праці, масового галузевого
і регіонального безробіття. В той же час
значні масштаби, позитивна динаміка, залучення до трудової міграції населення
більшості регіонів та різних соціальних груп, тривале збереження негативних
тенденцій у розвитку внутрішнього ринку праці створили умови для зміни
характеру явища із ситуативного та внутрішньо регіонального на системний та
загальнодержавний.
Актуальність теми. Зростання масштабів трудової міграції населення України, нарощування її інтенсивності, залучення до неї значної кількості працівників актуалізує вивчення процесів трудової міграції. Істотне зростання масштабів та нарощування інтенсивності міграційних процесів, залучення до них значної кількості працівників визначає важливу роль міжнародної трудової міграції у соціально-економічному розвитку країн.
Нажаль на сьогодні держава
практично не має довгострокової стратегії та дієвих механізмів, які б могли
принципово змінити ситуацію на внутрішньому ринку праці, вплинути на мотивацію
трудових мігрантів, передусім, збільшити конкурентноздатність національного
ринку праці. Негативними тенденціями на
внутрішньому ринку праці стали з одного боку зменшення попиту на кваліфікованих
спеціалістів, зростання попиту на низько
кваліфіковану працю, дефіцит робочої сили в окремих галузях, зокрема, в
будівництві, серед окремих робітничих професій. При збереженні подібної
тенденції сегмент низько кваліфікованого ринку праці в Україні у майбутньому
може бути заповнений нелегальними трудовими мігрантами із країн Азії, Африки,
Молдови [1].
Для ефективного аналізу
ситуації на ринку праці необхідно розуміти,
що Україна є державою з відкритою економічною системою. Український ринок праці
давно вже є складовою частиною світового ринку праці. Отже, українці мають
змогу працевлаштовуватися за межами держави. Через це Україна стала однією з найбільших країн-донорів робочої
сили в Європі. Так в період за 2008-2010 роки кількість трудових мігрантів
сягнула 1264,3 тис. осіб. Потоки трудових міграцій в Україні мають доволі чітку
географічну спрямованість: переважно здійснюються до найближчих країн або більш
віддалених країн, але з більш привабливою економічною ситуацією. В період 2007–2009 рр. основними
країнами – реципієнтами стали: Російська Федерація, (597,9 тис. осіб), Італія
(186,7 тис.), Чеська Республіка (150,5 тис.), Польща (82 тис.), Угорщина (47
тис.), Іспанія (40 тис.), Португалія (36 тис. осіб) [2].
Причини трудової міграції носять найчастіше
економічний характер. Проте якщо на початку 90-х виїзди на заробітки за кордон
зумовлювалися зупиненням підприємств, багатомісячними затримками з виплатою
заробітної платні, зростаючим безробіттям, то зараз їхньою метою у більшості випадків є підвищення
добробуту.
Опитування працівників-мігрантів дає можливість встановити ієрархію
мотивів, які зумовлюють поїздки за кордон:
• заробіток задля поліпшення житлових умов (купівлі квартири чи
побудова будинку), придбання машини або інших дорогих товарів тривалого вжитку,
• заробіток задля задоволення поточних життєвих потреб – харчування,
придбання необхідних товарів повсякденного вжитку (одягу тощо);
• накопичення коштів для оплати навчання дітей у вищих навчальних
закладах;
• накопичення стартового капіталу для створення власного бізнесу або
розвитку своєї справи;
• мотиви нематеріального характеру (побачити світ, здобути певні
трудові навички, поліпшити знання мови тощо). .
Недоліки
міграційних процесів в Україні:
1.
Виїжджає частина трудового потенціалу, в тому
числі висококваліфіковані працівники, які згодом втрачають свої
професійні навики оскільки за кордоном виконувана ними робота часто носить примітивний
та непрестижний характер;
2. Морально-психологічний аспект має
різносторонній вплив:
- розпадаються
сім'ї, часто залишаються бездоглядними діти та люди похилого віку;
- працюючи на
чужині, заробітчани втрачають власне здоров'я, не отримуючи при цьому
кваліфіковану медичну допомогу, зазнають впливу важкої фізичної і часто
ненормованої праці, насильства з боку роботодавців, важких побутових умов, вони
не мають гарантії щодо отримання зароблених грошей та правового захисту від
злочинних елементів;
3. Зниження
народжуваності у молодих сім'ях через незаконність.
4. Зростання цін на товари і послуги на
внутрішньому ринку, зокрема на житло, при існуючій низькій купівельній
спроможності основної маси населення. Це, в свою чергу, призводить до нерівномірного
розподілу коштів та ще більшого розшарування суспільства.
5. Загальна зневіра, втрата національної
самосвідомості, набуття чужих звичаїв та невластивого менталітету.
Переваги
міграційних процесів в Україні:
1. Зменшення
соціальної напруги та навантаження на ринок праці, зокрема зниження рівня
безробіття;
2. Значний
грошовий (валютний) приплив (заробітчанські гроші), що дає широкі можливості
для збільшення власного добробуту населення;
3. Можливість матеріального утримання на
Батьківщині сімей, зокрема дітей, фінансування їхнього навчання, покращення
житлових умов, купівлі товарів довготривалого використання, оздоровлення
родичів тощо;
4. Розширення
світогляду, набуття свідомості та розуміння реальних умов ринкової економіки
розвинутих країн, вивчення іноземних мов [3].
Концепція
національної політики у сфері регулювання міждержавної трудової міграції
повинна формуватися у двох напрямках: з одного боку – формування умов для
підвищення конкурентноздатності національного ринку праці та створення умов для
зменшення масштабів зовнішньої трудової міграції праці; з іншого забезпечення
захисту інтересів громадян України за кордоном та створення умов для поширення
легальної трудової міграції. Соціальний захист трудових мігрантів-громадян
України забезпечується міждержавними та міжурядовими угодами про
працевлаштування та соціальний захист трудових мігрантів, шляхом приєднання
України до міжнародних договорів з питань захисту прав трудових мігрантів [1].
На
сьогодні враховуючи ситуацію на внутрішньому ринку праці, передусім рівень
оплати праці в Україні, збільшення розриву між рівнем заробітної плати та
вартістю життя, збереження високого рівня безробіття в окремих регіонах,
Україна не може ефективно впливати на масштаби та мотивацію зовнішньої трудової
міграції своїх громадян, тому практичні заходи можуть бути спрямовані на
зменшення негативних наслідків цього явища.
Література:
1.
Хомич Л.В. Зовнішня трудова міграція населення України: масштаби, сучасні
ознаки та географія // Регіональні проблеми України географічний аналіз та
пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць.
– Херсон: ПП Вишемирський, 2007. – C. 310-316.
2. Зовнішня трудова міграція населення України// Український центр соціальних реформ. Державний комітет статистики. – Київ. – 2010. – 120с.
3. Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення //
Економіка України. - 2009 .-№ 4. - С. 19.