*112907*

К.э.н. Горичев О. Г.

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

ПОНЯТТЯ ТА НЕОБХІДНІСТЬ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

Вступ економіки України у ринкові відношення, відкриття вітчизняного ринку для товарів іноземних підприємств поставили більшість українських організацій в складне фінансове та економічне положення. Результатом цього є ріст неплатоспроможності і як наслідок, банкрутство організацій. Необхідно відмітити, що у світі не було ні однієї організації, яка в тій чи іншій мірі в своїй виробничо-господарській діяльності не відчула на собі кризові явища, економічні та фінансові проблеми, які часто приводять до банкрутства.

Особлива гострість проявилась і проявляється в Україні в силу певних особливостей переходу її економіки на ринкові відносини. Рішення завдань по уникненню кризових явищ, або пом’якшенню їх впливу на результати діяльності організацій можливо за допомогою системи мір, які називаються закордоном «кризовий менеджмент», а в Україні – «антикризове управління».

Основною ціллю антикризового управління організацією повинно стати забезпечення протягом довгого періоду її конкурентної переваги (або рівноваги на ринку), яке дозволить за рахунок реалізації продукції отримувати достатньо грошових коштів для уплати усіх обов’язків, збереження надійної фінансової стійкості та подальшого розвитку виробництва. Кризові ситуації, для подолання яких не було прийнято відповідних превентивних мір, можуть привести до надмірного розбалансування економічного організму підприємства та його нездатності продовження фінансового забезпечення своєї діяльності, що кваліфікується як банкрутство [2, с.214].

Антикризовий процес в умовах ринкової економіки – це керований процес. Відомо, що керівник будь-якого підприємства виконує роботу, системна складність якої дуже висока, - здійснює стикування діяльності функціональних підрозділів, рішення організаційно-економічних і виробничо-технічних проблем, що виникають у взаємодії з іншими організаціями.

Реалізація функцій керівництва – складна наукова і практична проблема. Необхідно визначити і критерії вибору тієї чи іншої стратегії вирішення виникаючої проблеми, а це пов’язане з наявністю ресурсів і можливостей маневру з ними. Керівнику, менеджеру підприємства або організації необхідно вміти передбачати причини і джерела виникнення кризових ситуацій і мати про запас заздалегідь спроектований механізм їхнього моделювання і розв’язання для того, щоб, виходячи з наявних ресурсів і критеріїв переваги, вибирати прийняті варіанти. Закордонні фахівці вважають, що характерною рисою ділового питання стало загальне наростання нестабільності як основної причини виникнення і розвитку, кризових ситуацій.

Отже, управління в кризовій ситуації можливо визначити, як процес роботи під тиском обставин таким чином, що дозволить керівникам аналізувати, організовувати, направляти і контролювати ряд взаємозалежних операцій при прийнятті швидких і раціональних рішень з невідкладних проблем, що виникли перед фірмою [3, с.22].

Антикризове управління діяльністю організації – це управління, у якому поставлено певним чином передбачення небезпеки кризи, аналіз його симптомів, заходів для зниження небезпечних наслідків кризи і використання його факторів для наступного розвитку. Основною метою антикризового управління в організації є забезпечення гарних результатів – запланованих чи випадкових за допомогою здорової організації, що досягається шляхом використання оточення на основі добре поставленого управління людьми та комунікаціями. Реалізація поставленої мети полягає в перебуванні належного балансу між вимогами, висунутими ситуацією, і особистими якостями керівника з урахуванням зрілості (компетентності, досвіду) і готовності колективу до співробітництва. Ігнорування цього положення має значні негативні наслідки, облік його сприяє безболісному проходженням кризових ситуацій. Можливість антикризового управління в організації визначається, в першу чергу, людським фактором, потенціалом активної та вирішальної поведінки людини в умовах кризи, її зацікавленістю в подоланні криз, розумінням джерел та природи кризи, закономірностей її проходження. Найбільш небезпечним є несподівані кризи [3, с.22].

Необхідність антикризового управління діяльністю організації відображає потреби подолання та вирішення кризи, можливого пом’якшення його наслідків. Це природна потреба людини та організації. Механізм запобігання кризи треба побудувати і запустити в дію. Але не всі кризи можна запобігти. Воно вирішує проблеми життєдіяльності організацій в період кризи і ліквідації її наслідків [1, c.97].

Антикризове управління в організації складом своїх типових проблем відбиває ту обставину, що воно є особливим типом управління, що володіє як загальними для управління рисами, так і специфічними його характеристиками. [3, с.99]. однією з характеристик усякого управління є його предмет. Тому предмет управління при більш конкретному його вигляді можна представити як сукупність проблематики діяльності людини. Саме в такий спосіб виділяється стратегічне управління, виробничий менеджмент, екологічний менеджмент, управління персоналом та інше.

Література:

1. Антикризисное управление: Учебник.- 2-е узд. Доп. и перераб./ Под ред. проф. Э.М. Короткова.- М.: ИНФРА – М, 2006. – 620 с.- (Высшее образование)

2. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. Посібник. – К.: ЦУЛ, 2003.-504 с.

3. Балдин К.В., Зверев В.С., Рокосуев А.В. Антикризисное управление: макро и микроуровень: Учебное пособие. – 2-е узд., испр. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2007. – 280 с.