*112563*
Асп. Арнаут І.П.,
к.е.н. Кулаковська Т.А.
Одеська національна академія харчових технологій
Основні
проблеми розвитку молочної галузі України
Молокопродуктовий підкомплекс України посідає важливе місце у формуванні
продовольчого забезпечення країни. Молочна промисловість
України нараховує біля 400 підприємств (367 підприємств у 2008 році) і є однією
з провідних галузей агропромислового комплексу.
Українська молочна
промисловість залишається дуже привабливою для іноземних інвесторів. Ця галузь
нараховує найбільшу кількість масштабних проектів за участю іноземного капіталу
серед усіх напрямків харчової промисловості [1].
Ринок молока та
молочного скотарства відноситься до найпроблемніших
ланок агропродовольчого ринку. Серед основних проблем молочної галузі
можна назвати такі:
- дефіцит якісної сировини, низький рівень якості кінцевої продукції
підприємств молочної промисловості;
- низький рівень технологічного оснащення молокозаводів;
- фальсифікація готової продукції.
Серед основних
проблем молочної галузі насамперед називають сировинну, бо на внутрішньому
ринку є дефіцит молока, що спричинено низкою чинників. З кожним роком
зменшується чисельність поголів’я молочних корів, що в свою чергу впливає на
обсяг виробленого молока. Динаміка поголів’я корів та виробництва
молока відображена в таблиці 1.
Таблиця
1
Динаміка
поголів’я корів та виробництва молока за період 2003-2011 рр.*
Категорія господарств |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
Темп приросту
2011 /2011, % |
1.Поголів'я корів, тис. голів |
4284 |
3926 |
3635 |
3347 |
3096 |
2856 |
2737 |
2631 |
2588,80 |
-1,60 |
в т.ч. с/г господарства, тис.
голів |
1100 |
950 |
866 |
764 |
679 |
624 |
605 |
589 |
574,70 |
-2,43 |
с/г господарства, % |
25,68 |
24,20 |
23,82 |
22,83 |
21,93 |
21,85 |
22,10 |
22,39 |
22,20 |
|
в т. ч. господарства населення, тис. голів |
3 184 |
2 976 |
2 769 |
2 583 |
2 417 |
2 232 |
2 132 |
2 042 |
2014,10 |
-1,37 |
господарства населення, % |
74,32 |
75,80 |
76,18 |
77,17 |
78,07 |
78,15 |
77,90 |
77,61 |
77,80 |
|
2. Виробництво молока, всього, млн т |
13,7 |
13,7 |
13,7 |
13,3 |
12,3 |
11,8 |
11,6 |
11,2 |
11,09 |
-0,98 |
в т.ч. с/г підприємства, млн т |
2,7 |
2,5 |
2,6 |
2,5 |
2,2 |
2,1 |
2,2 |
2,2 |
2,24 |
1,70 |
с/г підприємства, % |
19,7 |
18,2 |
19,0 |
18,8 |
17,9 |
17,8 |
19,0 |
19,6 |
20,2 |
|
в т.ч. господарства населення , млн т |
11 |
11,2 |
11,1 |
10,8 |
10,1 |
9,7 |
9,4 |
9 |
8,85 |
-1,64 |
господарства населення, % |
80,3 |
81,8 |
81,0 |
81,2 |
82,1 |
82,2 |
81,0 |
80,4 |
79,8 |
|
* розраховано за даними Держкомстату України,
Міністерства аграрної політики України [2,3]
У 2011 році
чисельність поголів’я корів зменшилась порівняно з 2010 на 1,6 %, а обсяг
виробництва молока – на 0,98 %. Збільшилась частка виробленого молока на
сільськогосподарських підприємствах на 1,7 %.
Основними постачальниками сировини на молокопереробні
заводи є господарства населення (рис.1) , де дуже тяжко контролювати якість
молока та відповідність вирощування корів санітарним умовам. Сировинний сектор
молочної промисловості є найбільш проблемним. Особливо це відчувається в тих
регіонах, де недостатня кількість крупних учасників молочного ринку
(молокопереробних заводів національного значення, транснаціональних холдингів),
з боку яких економічна підтримка сировинного сектору здатна зробити значний
внесок в інтенсифікацію його розвитку.
Рис. 1. Структура
постачальників сировини на молокопереробні заводи *
* побудовано за даними Держкомстату України [2]
Друга проблема — модернізація та оновлення основних
фондів. За оцінками експертів, рентабельність виробництва на більшості
підприємств галузі настільки низька, що заводи не в змозі самостійно
інвестувати прибуток у модернізацію виробництва. Сьогодні основні фонди
молокопереробної галузі застарілі на 90%. В цьому аспекті важливо відмітити
досвід лізингу молочного обладнання у європейських країнах. Встановлено, що
молочна промисловість України забезпечена обладнанням, устаткування і новою
технікою лише на 30-40 % [4]. Це зумовлено практично повною відсутністю в
Україні підприємств, які б випускали сучасне обладнання та устаткування для
молочної промисловості.
Третя проблема – фальсифікація. Згідно останнім
дослідженням, найбільш часто фальсифікують згущене молоко, вершкове масло,
йогурт та твердий сир. Рідше – сир та сметану. Існує декілька видів
фальсифікації: асортиментна (видова), якісна, кількісна, вартісна,
інформаційна.
Для
вирішення сировинної проблеми слід
підприємствам налагоджувати відносини с крупними агрофірмами, але їх
кількість невелика. Більш раціональним рішенням буде налагодження відносин з
дрібними фермами (кооперативами фермерів) та поступове створення власної
сировинної бази. Для вирішення другої проблеми необхідно впровадити можливість
підприємствам лізингу обладнання.
Для
вирішення проблеми фальсифікації молочної продукції необхідно прийняти
довгострокову програму по розробці технічних регламентів на харчову продукцію з
врахуванням вимог нормативних документів ЄС та національних особливостей по
виробництву якісної, натуральної та конкурентоспроможної продукції; визначити
на законодавчому рівні перелік виробництв харчової продукції, функціонування
яких без виробничих лабораторій забороняється; розробити та впровадити
санітарно-гігієнічні вимоги безпеки харчових продуктів та сировини;
удосконалити відповідну законодавчу базу, державні стандарти і технічні умови
на виробництво молочних продуктів.
Література
1. Вінтоняк
В. Стан молочної галузі України / В. Вінтоняк // Молочна промисловість. – 2008.
– №2. – с.12–16.
2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Офіційний сайт Міністерства
аграрної політика і продовольства Українидержавного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Буркинський Б.В. Шляхи
модернізаційного забезпечення розвитку ринку молока в Україні / Б.В.
Буркинський, О.І. Лайко, І.В. Агінська, О.В. Островар // Економічні інновації.
– 2012 – №47. – с. 38-52.