*112047*

К.п.н. Синчишина Олена Анатоліївна

Хмельницький інститут післядипломної педагогічної освіти,

Україна

ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ В УЧНІВ

Завдання із розвитку творчого мислення учнів знаходяться у центрі уваги науковців. Особлива роль у цьому процесі відведена інформаційним технологіям. Програма «Комп'ютер» реально стає сьогодні незамінним помічником вчителя та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагає моделювати та ілюструвати процеси, явища, об'єкти та події [2]. Вчителі зазначають, що учні часто іноді випереджають багатьох освітян в використанні комп'ютерів і телекомунікаційних технологій. Важливим для нашого дослідження є те, що сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними засобами розвитку мислення учнів і вчителів. Тому вводяться нові програми, які сприяють розвитку творчого мислення учнів готують до такої діяльності вчителів. До таких програм відноситься Програма „Intel® Навчання для майбутнього”, яка активно впроваджується в Україні з 2004 р.[5].На вересень 2006 р. за нею вже підготовлено понад 45 тис. вчителів. Програма є інноваційною для України з багатьох причин. Основна, принципова її відмінність полягає в тому, що навчаючись за даною програмою, вчителі не лише оволодівають деякими знаннями і вміннями в галузі ІКТ, а й навчаються, як використовувати ці технології в шкільному класі, включати їх в загальний педагогічний процес, найкращим чином передати учням свої власні знання, використовуючи інноваційні педагогічні технології. Тобто, вчителі комплексно навчаються інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, зметою їх подальшого використання під час навчання учнів.

Навчання за програмою побудоване таким чином, що за допомогою комп'ютерних технологій вчителі продовж 48-годинного тренінгу розробляють навчальний дослідний проект з свого навчального предмета і створюють для нього повний комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів, який не випадково називається електронним портфоліо та складається з 14 документів, створених за допомогою ІКТ. До портфоліо розроблено певні критерії оцінювання та вимоги, згідно яких після оприлюдненого захисту кожним вчителем оцінюється «опонентами», ролі яких виконують вчителі-учасники тренінгу. В такий спосіб вчителі поглиблюють, а іноді і вперше ознайомлюються на практиці з методом навчальних проектів [2].

Впровадження методу проектів у підготовку фахівців має давню історію і свої традиції, але нині відбувається його відродження, що пов’язане з тим, що життя вимагає кращої підготовки учнів їх до сучасного життя, до відповідальності, яка покладається на майбутніх фахівців.

З усього різноманіття типів проектів (творчі, інформаційні, рольова гра, пригодницькі та ін.) у цьому курсі вчителям пропонується розробка саме дослідницького проекту з огляду на те, що за їх допомогою можливо цілеспрямовано формувати та розвивати навички мислення учнів і готувати учнів до реалізації в майбутньому житті реальних проектів в команді [4]. Важливим також є те, що впродовж роботи учнів над навчальним проектом можливо відслідковувати, діагностувати і коригувати формування відповідних навичок мислення.

Використання методу проектів переводить практичну діяльність на шлях попереднього проектування навчально-виховного процесу з наступною реалізацією розробленого під час тренінгу проекту.

На кожному етапі проектування навчальної діяльності учнів учитель навчається планувати розвиток в учнів умінь аналізувати, синтезувати, оцінювати, порівнювати, співставляти тощо, а також учителі навчаються бачити проблеми, що виникають в реальному житті та є зрозумілими й цікавими для учнів, формулювати їх за допомогою спеціальної ієрархічної системи запитань, формулювати гіпотезу майбутнього дослідження учнів, добирати методи дослідження, подавати їх результати за допомогою ІКТ.

При підготовці вчителів до творчої діяльності їх учнів, ми використовували праці Б.Блума про таксономію [3]. Поняття „таксономія” означає таку класифікацію і систематизацію об'єктів, яка побудована на базі їх природного взаємозв'язку і використовується для опису категорій, розташованих послідовно, за наростаючою складністю. Одним з головних принципів таксономії є те, що вона має бути ефективним інструментом у руках вчителя-практика як при навчанні учнів розв'язанню проблем, так і при оцінюванні результатів їх навчальної діяльності.

Використання педагогічних таксономій дозволяє:· концентрувати зусилля на головному, оскільки вчитель не тільки виділяє та конструює цілі, а й впорядковує їх, визначаючи першочергові завдання, порядок та перспективи подальшої роботи;· внести ясність і гласність до спільної роботи вчителя та учнів, оскільки конкретні навчальні цілі дають вчителю можливість роз'яснити учням орієнтири у їх спільній навчальній роботі, обговорити їх, зробити очевидними для розуміння будь-яких зацікавлених осіб (від батьків до інспекторів); · створювати еталони оцінки результатів навчальної діяльності. Чітке формулювання цілей, що виражені через результати діяльності, підлягає більш надійному та об'єктивному оцінюванню [1, с. 4].

Автором однієї з схем педагогічних цілей був американський вчений Б. Блум [1]. Ним розроблена перша частина «Таксономії» (1956р.), де описуються цілі пізнавальної (когнітивної) області. Б.Блум окреслив шість рівнів освітніх цілей, які використовуються для визначення розвитку в учнів навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання).

У науковій літературі відомі й інші теорії. Так,Д. Толлингерова запропонувала таксономію навчальних завдань, які поділено на п'ять категорій, що включають 27 типів навчальних завдань за операційною структурою, тобто за операціями, необхідними для їх виконання, в якій всі завдання проранжовані за зростанням когнітивної складності та операціональної цінності. Таксономії навчальних цілей Дж.Гілфорда, та Де Блокка мають суттєві недоліки використання через їх детальну розробку і необхідність великих часових витрат для практичного застосування вчителями, оскільки вони включають навчальні завдання 72 типів, що вирізняються за змістом навчання, рівнем викладання та навчання (Де Блокк), 120 типів завдань, впорядкованих у вигляді тривимірної структури, що спирається на трійку векторів – зміст, продукти діяльності, мисленнєві операції учня (Дж.Гілфорд) [2].

Сьогодні широковживаною педагогами-практиками у світі є система Б. Блума у когнітивній частині через її простоту і зрозумілість для використання вчителями у повсякденній практиці. В навчальному курсі „Intel®Навчання для майбутнього” використовується саме ця таксономія для розробки цілей навчального проекту, маючи на меті розвиток навичок мислення учнів, звертаючи особливу увагу на навички мислення високого рівня, а саме - аналіз, синтез, оцінювання.

Ознайомившись з цими теоріями, ми поставили за мету використати підходи науковців до підготовки вчителів до розвитку творчих здібностей їх учнів, що і є завданням наступних наших досліджень.

Література:

1.Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання. За ред.. С.Д. Максименка, М.Л. Смульсон. –К.: Міленіум, 2005. –Т.8, вип.. 1. -238с.

2.Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике.-Рига, «Эксперимент», 1998г.-180 с.

3.Практическая психология для преподавателей/Под общ. ред. акад. М.К.Тутушкиной, 1997 г. - 328 с.

4.Смульсон М.Л. Психологія розвитку інтелекту. Монографія.–К.:Нора-Друк,2003.-298с.

5.Intel®Навчання для майбутнього. –К: Видавнича група BHV, 2004. – 416с.