*112550*

Педагогічні науки/2. Проблема підготовки спеціалістів

Дрожик Л.В.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна

 Сутність професійної компетентності майбутнього

вчителя

На сьогодні школа потребує вчителів, готових та здібних до вирішення педагогічних та соціальних проблем згідно з потребами нової освітянської парадигми, які можуть реалізувати в учбово-виховній практиці свій засіб життєдіяльності на основі інтеграції загальнолюдських та професійно значущих цінностей. Це повинен бути спеціаліст, який добре орієнтується у великій масі педагогічних технологій, який вміє виробляти свою стратегію професіональної поведінки, який має своє бачення і здібний його відстоювати, готовий до активної інноваційної діяльності і творчого росту.

Таким чином, маємо підстави стверджувати, що існуючий вітчизняний та зарубіжний досвід розвитку педагогічної думки свідчить про актуальність потреби у розробці теоретичних основ і практичних шляхів формування професійної компетентності майбутнього вчителя загальноосвітньої школи.

Вчитель має дуже великі можливості впливати на формування особистості, світогляду, політичних переконань, настроїв і моралі підростаючого покоління. Але все це залежить в кожному окремому випадку від особистих якостей педагога. Реальну роль відіграють його талант, любов до дітей, бажання працювати. Окрім цього, височінь соціального положення професії педагога, її престиж залежить від тієї системи суспільних відносин, у якій живе і працює вчитель.

Саме це передбачає набуття майбутніми фахівцями під час навчання життєво важливих та професійних компетентностей, завдяки яким випускники навчальних закладів можуть відповідати потребам сучасного інформаційного суспільства, змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатися упродовж усього життя.

У головних нормативних документах, що регламентують освітню діяльність в Україні, а саме: у Законі  «Про освіту», «Національній доктрині розвитку освіти», наголошується на необхідності запровадження компетентнісного підходу до освіти.

Щоб визначити сутність професійної компетентності майбутнього вчителя, треба розглянути сутність понять: «компетентність», «компетенція».

Поняття «компетентний» (походить від лат. competens – здібний) –володіючий знаннями й досвідом у тій або іншій галузі, визначається як знаючий, обізнаний, авторитетний у будь-якій галузі фахівець.

Англійський психолог Дж. Равен визначає компетентність, як специфічну здатність ефективного виконання конкретних дій в предметній області, яка включає в себе вузькопредметні знання, особливого роду предметні навики, засоби мислення, розуміння відповідальності за свої дії. Він виділяє «високі компетентності», які передбачають наявність у людини високого рівня ініціативи, здатності організовувати людей для виконання поставлених цілей, готовності оцінювати та аналізувати соціальні наслідки своїх дій [2, стор. 76 ].

«Компетенція» (в перекладі з латинської competentia) визначає коло питань, з яких людина є добре обізнаною, володіє знаннями та досвідом. Словник сучасної англійської мови пояснює competence – компетенція як «здатність та вміння здійснювати необхідну діяльність; спеціальну сферу знань, спеціальні вміння для виконання певних професійних обов’язків».

Отже, компетентність – це особистісна якість, а компетенція – коло питань, за якими вказану якість характеризують.

Таким чином, А. Хуторський розглядає компетенцію, як сукупність взаємно пов’язаних якостей особистості (умінь, знань, навичок, способів діяльності), які виявляються по відношенню до певного кола предметів та процесів і є необхідними для якісної продуктивної діяльності по відношенню до них. Компетентність є опануванням особистістю відповідних компетенцій і включає в себе її особисте ставлення до предметів та процесів, у взаємодії з якими особистість використовує свої компетенції [3, стор. 258].

Професійна компетентність передбачає залучення людини до загального культурного світу цінностей, і саме в цьому просторі людина реалізує себе як спеціаліст, професіонал, тобто людина, яка володіє не тільки достатнім обсягом знань, умінь і навичок, але й здатністю до неперервної самоосвіти.

В. Г. Суходольський визначає, що професійна компетентність вчителя – це «здатність до ефективного виконання професійної діяльності, яка визначається потребами посади, котра базується на фундаментальній науковій освіті та емоційно-ціннісному відношенні до педагогічної діяльності. Вона передбачає володіння професійно значущими установками та особистісними якостями, теоретичними знаннями, професійними вміннями та навичками» [1, стор. 74].

Таким чином, розвиток професійної компетентності, зокрема педагогічної майстерності, знаходиться в руках самого вчителя. Саме педагог стає тією особистістю, яка усвідомлено регулює стандарти своєї поведінки. Перш за все це відбувається через усвідомлення свого професійного досвіду.

 

Література:

1. Кухарев И. В. На пути к профессиональному совершенству: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 159. – (Мастерство учителя; идеи, советы, предложения). – 159 с.)

2. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация - М., 2002. – 234с.

3. Хуторской А. В., Хуторская Л. Н. Компетентностный подход к моделированию последипломного образования // Теория и практика последипломного образования: Сб. науч. статей / Под ред. проф. А.И.Жука. – Гродно: ГрГУ, 2003. – С.256-260.