*113285*

Педагогічні науки / 2. Проблема підготовки спеціалістів

Щербак І. М.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Україна

Підготовка майбутнього вчителя до створення освітнього середовища в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів

На сьогодні в умовах глобальної екологічної катастрофи все більше усвідомлюється недостатність традиційної підготовки вчителя до роботи в школі, необхідність формування сучасної освітньої системи, яка могла б сприяти виходу із кризової ситуації. Майбутній вчитель повинен бути готовим до створення освітнього середовища в умовах освіти для сталого розвитку.

Завдяки діяльності педагога державна освітня політика реалізується у створенні нових педагогічних моделей, культури, навчання і мислення та освітнього середовища, без якого освітня система в умовах сталого розвитку не може повноцінно діяти. Результативність освіти проявляється в створенні освітнього середовища, в якому майбутній вчитель може формувати відповідальне ставлення до оточуючого природно-соціального середовища[6, стор. 184].

Звернення до проблеми створення освітнього середовища зумовлено передусім безпосереднім зв’язком освіти з розвитком людини і суспільства в сучасній соціокультурній ситуації, що визначає освітнє середовище як фактор такого розвитку. Проблеми освітнього середовища знайшли відображення в сучасній педагогічній літературі [3, стор. 145]. Вивчення середовища життєдіяльності проводиться в межах різних наук: філософії, етики, соціології, екології, педагогіки, психології та ін.

Так, в дослідженнях Л.И. Новікової, Д. Дерябо, В. А. Левина, Л.А. Боденко освітнє середовище виділене як об’єкт освітньої системи і її компонентів, показана його неоднорідність. В дисертаційних дослідженнях визначається зміст освітнього середовища, який виявляє умови загальнокультурного становлення учня середньої школи (Н.О. Гафурова, Л. А. Боденко, О. Р. Радіонова), аналізуючи умови розвитку варіативного середовища.

Сучасна школа відчуває гостру потребу педагога, який здатний забезпечити гуманістично орієнтований розвиток і саморозвиток учнів. В основі цих труднощів лежать недоліки професійно-педагогічної підготовки, при якій студент виступає об’єктом масового процесу педагогічного відтворення [5, стор.12]. Багато дослідників (Є. В. Бондаревська, В. І. Данильчук, В.В. Зайцев та ін.) для ефективного розвитку особистості в процесі професійної освіти пропонує більш повно реалізувати особистісний підхід, який орієнтований на створення умов для індивідуального прояву і реалізації студентів, забезпечення вибору в навчанні.

В сучасних дослідженнях педагогіки вищої школи визначені загальні закономірності процесу формування професійно-особистісного саморозвитку вчителя (В. І. Андреев, Є. П. Бєлозерцев).

У процесі підготовки майбутнього вчителя до створення сприятливого середовища важливе місце належить міжособистісним відносинам у колективі, умінню взаємодіяти[1, стор. 34].

С. Шацький стверджував, що стиль товариського спілкування є необхідною умовою виховання, він жадав від педагогів психологічної готовності до такого спілкування, їхньої високої інтелігентності й освіченості [4, стор. 157]. Він говорить про завдання педагога бути дослідником дитячого життя і його організатором. Для успішності роботи навчального закладу необхідне вміння майбутнього вчителя вивчати системи педагогічних і організаційних засобів, що забезпечують оптимальний режим роботи школи в макро- і мікросередовищі, співробітництво школи з усіма соціальними інститутами суспільства, що беруть участь у вихованні.

Основну роль школи він бачив в тому, щоб уважно вивчати позитивні і негативні сторони навколишнього середовища, яке, за думкою автора, є створенням таких умов, у яких виховання дітей протікало б з найбільшим успіхом [2, стор. 21]. С. Шацький розглядав середовище як зовнішнє соціальне оточення, говорив про багатоаспектний його вплив, включаючи в це поняття економіку, побут, родину дитини, і вважав, що змінювати середовище треба поступово, обережно, діючи методом переконання.

Аналіз літератури показав, що незважаючи на наявність значної кількості робіт, присвячених різним аспектам підготовки сучасного спеціаліста ця проблема залишається недостатньо вивченою і потребує вивчення нових підходів та умов щодо підготовки майбутнього вчителя.

Література:

1. Габдуллин Г.Г. Организационно-педагогические основы управления общеобразовательной школой: Учеб. пособие. – Казань, 1985. – 108с.

2. Макагон О.Е. Середовище як об‘єкт педагогічного дослідження // Матеріали наук.-практ. конференції молодих вчених “Методологія сучасних наукових досліджень”. – Харків: ХНПУ, 2005. – С. 35.

3. Макагон О.Е. Ситуація успіху як умова розвитку сприятливого середовища // Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковці, присвячені педагогічній спадщині К.Д. Ушинського. – Одеса. – 2005, С. 144-147.

4. Шацкий С.Т. Изучение жизни и участие в ней //Избр. пед. соч.: В 2-
х т. – Т.2. – М.: Педагогика, 1980. – Т.1. – 304с.; Т.2. – 414с.

5. Слободчиков В.И. О понятии образовательной среды в концепции развивающего образования. //Выступление на пленарном заседании Первой российской конференции по экологической психологии (Москва, 3-5 декабрь 1996 г.). – С. 6-22.

6. Педагогика среды и методы ее изучения. – М.: Рабочее просвещение, 1930. – 240с.