*112022*

МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ЗАСІБ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

С.М. Мацегора, Журова О.М (Херсон, Україна)

Необхідність постійного удосконалення системи і практики освіти обумовлена суспільними інтеграційними процесами. Тому, останнім часом у системі освіти спостерігається формування такої тенденції як проектність, ідея якої закладена в метод проектів як засіб інтерактивного навчання професійно орієнтованої іншомовної комунікації.

Актуальність проблеми реалізації проектної методики викликана необхідністю підвищення ефективності навчання студентів немовних спеціальностей професійно орієнтованого спілкування. Саме це зумовило мету нашого дослідження – обґрунтування ефективності проектної методики у процесі формування професійно-орієнтованої іншомовної комунікації. Для досягнення мети, вважаємо за потрібне розглянути наступні питання: 1)сутність інтерактивного навчання; 2) шляхи впровадження методу проектів у процесі навчання професійно орієнтованої комунікації.

У наукових працях вітчизняних методистів запропоновано чимало визначень поняття “інтерактивного навчання”. А саме, "Інтерактивне навчання (від англ. inter – взаємний, act – діяти), за визначенням О.Пироженко, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність". Інтерактивна діяльність ґрунтується на комунікативній діяльності. "Сутність інтерактивного навчання, – стверджують Н.Побірченко та Г.Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання".

У наукових працях зарубіжних методистів, присвячених проблемі навчання іноземної мови для спеціальних цілей, визначені переваги проектної методики, яка, концентруючи у собі найкращі здобутки сучасних комунікативних і проблемних методів навчання, створює оптимальні умови для ефективної іншомовної комунікативно-пізнавальної діяльності студентів під час виконання ними професійно орієнтованих навчальних проектів (G.Carter, D. Fried-Booth, T. Hutchinson). Низка статей І.О. Зимньої з питань використання проектної методики у процесі викладання іноземної мови у середній школі та О.Б. Тарнопольського щодо використання зазначеної методики для навчання іноземної мови у вищі школі доводить спроможність даної технології інтегрувати в навчальний процес і сприяти якісному навчанню іншомовного спілкування.

Узагальнюючи існуючи теорії, проект у навчанні іноземних мов можна визначити як комплекс вправ або завдань, які передбачають організовану, тривалу, значущу для студентів самостійну дослідну діяльність іноземною мовою, яка виконується як в аудиторії так і самостійно.

Мета методу проектів – стимулювати інтереси студентів до окремих проблем, що передбачають володіння ними певною сумою знань, та через проектну діяльність, яка включає розв’язування однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування набутих знань.

Реалізація будь-якого з проектів відбувається у чотири етапи: підготовчий, виконавчий, презентаційний та підсумковий.

Метою підготовчого етапу є планування викладачем діяльності студентів з виконання проекту. Для цього етапу характерне виконання студентами рецептивних та рецептивно-репродуктивних умовно-комунікативних вправ. Виконавчий етап має на меті виконання рецептивних, репродуктивних, продуктивних комунікативних вправ, спрямованих передусім на вдосконалення вмінь студентів у чотирьох видах мовленнєвої діяльності.

На етапі презентації студенти власне презентують результати своєї проектної діяльності. У процесі виконання рецептивних та продуктивних комунікативних вправ студенти готуються до усної доповіді. Підсумковий етап передбачає обговорення, аналіз та оцінювання якості й результатів проектної діяльності і проектів студентів спочатку у міні групах, а потім проекту в цілому.

На закінчення зазначимо, що метод проектів як інструмент створення особистісно-орієнтованої ситуації відрізняється від широко розповсюджених традиційних методів навчання і є найбільш ефективним, тому що в процесі його розробки та реалізації охоплюються всі особливості педагогічної праці, пов’язані із цілями, завданнями, об’єктом, способами здійснення і його результатом. Саме такий метод у поєднанні з іншими технологіями навчання здатний вирішити завдання поступового формування й подальшого розвитку самостійного мислення студентів, володіння ними певними інтелектуальними, творчими вміннями і, головне, професійно спрямованої іншомовної комунікації.

Література:

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. - К. : Ленвіт, 2003. -273 с

2. Ніколаєнко Ю.О. Підготовка студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі / Ю.О. Ніколаєнко // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. пр. / Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України; Благод. фонд ім. А.С. Макаренка. – К., 2008. – Вип. 2. – С. 155-161.

3. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій / Н. Побірченко, Г. Коберник // Початкова школа. – 2004. – № 10. – С. 8-10.

4. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.–метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2006. – 192 с.