*112190*

Сорока Марія, група ОА-О9-А, 3 курс

Науковий керівник: Селезньова Ю. А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА МІЖДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

Стан справ з охороною праці у світі стає все більш ритуальною проблемою як для профспілок, так і для міждержавних структур, насамперед Міжнародної організації праці. МОП розглядає цю тему як частину своєї Програми гідної праці. Підвищена увага до проблем безпеки праці пояснюється в першу чергу тим, що з кожним роком, незважаючи на заходи, що вживаються, у різних країнах зростає рівень виробничого травматизму, у тому числі зі смертельними наслідками, і кількість профзахворювань. Причому це стосується і тих країн, де їм приділяється, здавалося б, підвищена увага. До сфери безпеки праці все більшою мірою залучається питання, пов’язані з самопочуттям працівника, і фактори, що побічно впливають на трудову діяльність, - вживання алкоголю, наркотиків і навіть інтернетозалежність . [1,c.31]

Згідно з даним МОП, що року в світі реєструється приблизно 270 млн. нещасних випадків, пов’язані з трудовою діяльністю людини, і 160 млн. професійних захворювань. На виробництві гине майже 354 тис. працівників, з них у країнах з розвиненою ринковою економікою – 16,2 тис., у колишніх соцкраїна-21,4 тис., у Китаї - 73,6 тис., в Індії - 48,2 тис., в інших країнах Азії і Тихого океану 83 тис., у країнах Близького Сходу – 28 тис., у країнах Африки 54, 7 тис., у країнах Латинської Америки та Карибського басейну – 28,6 тис..

Близько 12 тис., загиблих – діти. До цих даних необхідно додати кількість тих, хто одержав профзахворювання і вибув з виробничого процесу, - цей показник у 2004 році становив 2 млн. осіб, причому серед захворювань 32% становили онкологічні, 23% - серцево-судинні, 19%- травматологічні, 17%- інфекційні.

Щодня у світі відсутні на робочому місці в наслідок хвороби близько 5% робочої сили. Через витрати, пов’язані з нещасними випадками на виробництві, втрачається до 1250 млрд. доларів США, або майже 4% світового ВВП.

Починаючи з 2002 року, за ініціативи МОП щороку 28 квітня відзначається Всесвітній день охорони праці. [1,c.31]

Велика кількість нещасних випадків на виробництві стається на дрібних і середніх приватних підприємствах.

Останніми роками в ряді країн ЄС підвищилася увага до проблем охорони праці на робочому місці збоку урядів. У Швеції слціал-димократичний уряд прийняв у 2002 році п’ятирічний план боротьби ці смертельним травматизмом. У Франції діє «п’ятирічка» охорони здоров’я у трудовому середовищі у контролі за перебігом якої беруть участь поряд з урядовими організаціями, сторони ринку праці, тобто профспілки та організації роботодавців. У Фінляндії існувала державна Програма боротьби з виробничим травматизмом.

Особливо варто зупинитися на досвіді Норвегії. У цій країні у жовтні 2001року було укладено Угоду, про консолідоване трудове життя, відповідно до якої мають бути вжиті заходи, щодо зменшення кількості робочих днів, пропущених працівниками через хворобу, збільшення кількості робочих місць для осіб з обмеженими трудовими можливостями та щодо зниження фактичного віку виходу на пенсію, тобто до системи дострокового пенсіонування.

Угоду підписали всі профцентри, об’єднання приватних роботодавців і торговельних підприємців, спілка муніципальних органів та Відділ адміністративних питань Мінпраці Норвегії. Вже до кінця 2003 року до нього приєдналися 5,6 тис. компаній, на підприємствах яких працювало 951тис. працівників, або 51% робочої сили країни. В 2005р. Угоду було продовжено на невизначений термін. На сприяння її виконанню з держбюджету щороку виділяються кошти. В 2006 році вони становили 276 млн. норвезьких крон.

Серйозне ставляться у ЄС до проблеми вживання алкоголю і наркотиків як до фактора, що негативно впливає на продуктивність і безпеку праці. Хоча у країнах ЄС алкогольно-залежними вважаються лише 5% працівників, зловживання алкоголем є головною причиною смерті молоді у віці 15-19 років і 30-50% дорожньо-транспортних подій.

Як і раніше, багато говорять і пишуть і світі про шкідливий вплив на здоров’я працюючих з азбестом й азбестомістними сполуками. У 2004 році МОП і ВООЗ обнародували підсумки спільного дослідження, в якому сказано, що основними виробниками азбесту в світі є Росія, Китай Канада, Бразилія, а головними споживачами – Індія, Таїланд, Мексика. Від застосування азбесту, за даними гинуть до 100 тис. осіб. [1,c.33]

З 1 січня 2005 року набрала чинності директива Єврокомісії про повну заборону застосування в країнах ЄС азбестовмісних матеріалів. У ній також визначено заходи захисту працюючих від таких субстанцій, що були завезені в країни ЄС раніше. У Росії, наприклад, здійснення цієї директиви має привести до втрати роботи 25-40 тис. працюючих і знизити рівень життя у півмільйона осіб. В Україні спостерігається приблизно така сама картина. В 2006 році ЄС проголосила загальноєвропейську компанію «Азбест убиває – станемо на перешкоді його застосування.

Тож необхідно вживати всіх можливих заходів для підвищення захисту охорони праці працівників, що призведе до більш ефективнішої роботи та зменшить травматизм. Правильна та безпечна робота приведе не тільки підприємство до процвітання, а й усю країну.

Література:

1. Журнал – «Охорона праці», випуск 11, 2008р.

2. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.