Викладач Ткаченко С.А.

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна

Покращення якості продукції – одна із сучасних вимог об’єктивних економічних законів ринкової економіки

Покращення якості продукції обумовлено вимогами об’єктивних економічних законів ринкової економіки, виступає визначально-провідним фактором ефективної маркетингової діяльності підприємств і однією із умов безперервного зміцнення конкурентоспроможних позицій фірм-продуцентів промислових видів продукції на теренах глобального ринкового середовища. Висловлена думка без сумніву підкреслює важливість і актуальність даної теми та створює потужне підґрунтя для проведення наукової дискусії з означеного питання.

Провівши ретельні дослідження поглядів провідних вітчизняних та іноземних вчених-економістів [1-3] та інші на тему пов’язану із питаннями підвищення якості продукції, відзначимо наступні конклюзії. Без сумніву, всі автори приводять досить цікаві з наукової точки зору теоретичні концепції стосовно питань пов’язаних із підвищенням якості продукції, їх вклад у розвиток теоретичних і методичних розробок не можливо переоцінити, а їхні фундаментальні праці звісно стануть класикою. Але все ж роботи мають, на наш погляд, вагомі недоліки, які не дозволяють підприємствам активно їх використовувати на практиці, а саме: покращення якості продукції не розглядається як один із вагомих факторів підвищення конкурентоспроможності підприємства на ринку; відсутність ідеї відносно ув’язки додаткових витрат на підвищення якості продукції з рівнем ефективності маркетингової діяльності підприємств; недостатнє висвітлення того факту, що недоліки у практиці планування, обліку і економічного аналізу не дають можливість визначати точну фактичну величину додаткових витрат на підвищення якості продукції і інше.

Тому, метою даної публікації виступає беззаперечне доведення твердження - покращення якісних характеристик і параметрів продукції виступає визначальним фактором маркетингу і характеризує ефективність виробничо-збутової стратегії підприємств на основі достовірного визначення фактичної величини додаткових витрат на підвищення якості продукції з використанням глибоко розвиненої практики їх планування, обліку і економічного аналізу.

За останній час увага до якості продукції на промислових підприємствах значно зросла, що стало особливо помітним в сучасних умовах поглиблення та трансформації ринкових відносин в економіці України.

Підвищення якості виготовляємої продукції вимагає проведення на підприємствах великого обсягу робіт щодо впровадження нової техніки і технологій, удосконалення організації виробництва, проведення досліджень, конструювання і інше. Для здійснення комплексу цих робіт на промислових підприємствах щорічно передбачається витрачення великого обсягу грошових коштів. Стратегічна спрямованість і зацікавленість суб’єктів господарської діяльності вимагає найбільш ефективного використання цих коштів, тобто підвищення якості продукції повинне бути забезпечене мінімальними витратами матеріальних, трудових, грошових і інформаційних ресурсів, при цьому досягнутий рівень якісних характеристик і параметрів продукції повинен призводити до впевненого отримання підприємством максимально можливого маржинального прибутку.

Ефективне використання грошових коштів, асигнованих на підвищення якості продукції, передбачає проведення дієвого контролю за розміром зроблених витрат, що можливо лише за умови високого рівня організації робіт, пов’язаних із плануванням, обліком і економічним аналізом витрат на підвищення якості продукції.

Однак існуюча в цей час на промислових підприємствах машинобудування практика планування, обліку і економічного аналізу витрат, пов’язаних із підвищенням якості продукції, має досить вагомі недоліки, головним із яких виступає неточне визначення фактичної величини додаткових витрат на підвищення якості продукції.

Означені недоліки не дозволяють правильно визначити розмір економічної ефективності комерційно-виробничої діяльності підприємства від підвищення якості продукції, економічно обґрунтовано встановити надбавки до оптових цін продукції з покращеними споживчими властивостями і заважає більш повному використанню та розвитку процесів ринкових відносин.

Головними причинами недоліків при плануванні, обліку і економічному аналізі додаткових витрат, пов’язаних із підвищенням якості продукції, виступають слабка теоретична розробка питань квантифікації і аналізу цих витрат та відсутність на підприємствах відповідних методичних і інструктивних матеріалів.

В результаті вище викладеного, візьмемо на себе відповідальність у ствердженні того факту, що досягнення успіху у вирішенні означеного вузлового проблемно-орієнтованого питання, на наш погляд, дозволить підприємствам отримувати достовірну інформацію про фактичну величину додаткових витрат на підвищення конкурентоспроможного рівня якості продукції. Цей момент, без сумніву, займе провідне місце серед чинників, які справляють вплив на вироблення керівництвом підприємств управлінських рішень орієнтованих на підвищення ефективності їх маркетингових стратегій в умовах холістичного ринку. Серед перспектив подальших досліджень у цьому напрямку особливою актуальністю відрізняється перелік наступних питань: загальна економічна характеристика додаткових витрат на підвищення якості продукції; планування, облік і економічний аналіз додаткових витрат на забезпечення конкурентоспроможного рівня якісних характеристик і параметрів продукції.

Література:

1. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. – К.: Лібра, 2003.–704с.

2. Друри К. Управленческий учёт для бизнес-решений: Учебник / Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 655 с.

3. Пушкар М.С. Креативний облік (створення інформації для менеджерів): Монографія. – Тернопіль, Карт-бланш, 2006. – 334 с.