Право/1. История государства и права

К.ю.н. Багай Н.О.

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника

Теоретичні аспекти формування комплексних

галузей права

Сучасний розвиток системи національного права характеризується активним формуванням нових комплексних утворень – комплексних галузей права, що пояснюється ускладненням суспільних відносин, виникненням нових сфер суспільної діяльності, що вимагають адекватного правового регулювання. Це зумовлює необхідність поглибленого теоретичного дослідження сутності та особливостей формування комплексних галузей права у системі права.

Міркування про те, що система права диференціюється на дві категорії галузей – основні і комплексні – вперше були висловлені В.К.Райхером у1947 році [1, с.109]. В 1957 році ідея основних і комплексних галузей права була підтримана Ю.К.Толстим [2, с.45], а в 1961 році – О.С.Іоффе і М.Д.Шаргородським [3, с.362-363]. Але названі автори, на відміну від В.К.Райхера, не визнавали комплексні галузі складовими частинами системи права, розглядаючи їх як результат систематизації правових норм, що може здійснюватися в різноманітних цілях. Згодом концепція про існування комплексних галузей права була розвинута С.С.Алексєєвим [4-6].

Необхідність спеціалізації правового регулювання окремих, специфічних ділянок, груп суспільних відносин та певна взаємодія основних галузей права і галузей законодавства у цій сфері зумовлювала прийняття комплексних, спеціалізованих нормативно-правових актів, які відображали особливості, специфіку предмета правового регулювання. Прийняття уніфікованих, спеціалізованих нормативно-правових актів, що були “первинними клітинами” нових, комплексних галузей законодавства та зародження між ними певної правової спільності під впливом інших важливих системоутворюючих факторів, детально досліджених Н.І.Титовою в її монографіях [7-8], зумовили появу нових комплексних галузей права. Як зазначає С.С.Алексєєв, “комплексна галузь законодавства – це не тільки (і не стільки) “матеріал”, що є в інших галузях законодавства і виділений з них, а насамперед той “нерозчинний осад”, що не поміщається в інші галузі і який у них відсутній” [4, с.185].

Загальновизнаним є те, що система законодавства визначається системою права, тобто галузь права, будучи системою об’єктивних властивостей, зумовлює галузь законодавства. А тому існування окремих галузей права об’єктивно впливає і на формування відповідних галузей законодавства, хоча можливий і зворотний зв’язок. Останнє має місце тоді, коли йдеться не про усталені, давно існуючі галузі, а про нові законодавчі утворення [7, c.124]. Тому для становлення нових комплексних галузей права важливе значення має формування комплексних галузей законодавства у системі законодавстваю

Первинним елементом у процесі формування комплексної галузі законодавства є комплексні нормативно-правові акти. Якщо ці акти “мають під собою соціально-економічну обумовленість, що забезпечує їм тенденцію подальшого розвитку, вони можуть утворювати цілі комплексні правові інститути” [9, с.96-97]. А комплексні правові інститути, як зазначає С.В.Полєніна, мають велике значення в процесі становлення нових галузей права [10, с.71].

Як вказує С.С.Алексєєв, “комплексні утворення реально відособлюються не стільки тому, що існують самостійні нормативні акти, як тому, що за допомогою цих актів відбулося певне узгодження норм, вироблені деякі спільні положення і засоби регулювання, нормативний матеріал об’єднаний нормативними узагальненнями” [4, с.28].

Переконливо, на наш погляд, довів С.С.Алексєєв, аналізуючи комплексні галузі права, що комплексне утворення – не інкорпоративне зібрання різногалузевих норм, а юридично змістовне явище, що “формується завдяки цілеспрямованій законодавчій роботі і насамперед міжгалузевій кодифікації, яка насичує право міжгалузевими системними узагальненнями” [6, с.22]. За переконанням вченого, комплексні галузі – це спільності юридичних норм, які складаються на базі основних галузей у зв'язку з необхідністю спеціалізованого регулювання окремих специфічних ділянок суспільних відносин [5, с.14].

Слід звернути увагу на те, що в сучасний період посилилася тенденція розвитку системи комплексних галузей законодавства і права. Це викликано посиленням міжгалузевих зв’язків, ускладненням суспільного життя, виникненням потреби в інтеграції диференційованих суспільних відносин. На засадах комплексного характеру побудовано і більшість кодексів України (за винятком лише Кримінального Кодексу України [11]). Створення комплексних нормативно-правових актів, що базуються на суміжних галузях права, на думку В.М.Стретовича, є характерною рисою розвитку системи законодавства, пов’язаного із зміною сфер правового регулювання [12, с.3-4].

Таким чином, комплексні галузі права – є самостійними правовими утвореннями у системі права, що формуються на базі основних галузей права. Юридичною основою та необхідною передумовою для їх формування в сучасний період є існування відповідних комплексних галузей законодавства.

Напрямом майбутніх наукових досліджень у цій площині є з'ясування особливостей становлення комплексних галузей права в умовах сучасного розвитку національної системи права і законодавства.

Література:

1. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. - М. – Л.: Изд. И 1-я тип. Издательства Академиии наук СССР в Ленинграде, 1947. – 283 с.

2. Толстой Ю.К. О теоретических основах кодификации гражданского законодательства // Правоведение. – 1957. - №1.

3. Иоффе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы теории права. М.: Госюриздат,1961. –381 с.

4. Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юридическая литература, 1975. – 263 с.

5. Алексеев С.С. Об отраслях права // Советское государство и право. – 1972. - №3. – С. 10-17.

6. Алексеев С.С. Отрасли советского права: проблемы, исходные положения // Советское государство и право. – 1979. - №9. - С. 15-23.

7. Титова Н.И. Материальная ответственность работников сельскохозяйственных предприятий. - М.: Юридическая литература, 1978. – 152 с.

8. Титова Н.И. Продовольственная проблема: земля, труд (правовые аспекты). – Львов: Издательство при Львовском Государственном университете издательского объединения «Выща школа», 1989. – 182 с.

9. Титова Н.И. Советское сельскохозяйственное право: диалектика развития // Развитие аграрно-правовых наук / Ред. кол. З.С.Беляева, М.И.Козырь (отв. ред.), М.М.Славин, Л.П.Фомина. – М.: АН СССР: Ин-т гос. и права, 1980. – С. 95-102.

10. Поленина С.В. Комплексные правовые институты и становление новых отраслей права // Правоведение. – 1975. - N3. – С. 71-79.

11. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №25-26. – Ст. 131.

12. Стретович В.М. Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування // Право України. – 1998. - №2. – С. 3-6.