Біологічні науки, секція 2

Кур’ята І.В.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, аспірант кафедри біології

Особливості проростання та використання резервної олії насіння CUCURBITA PEPO L. за дії гібереліну та хлормекватхлориду

Відомо, що проростання насіння супроводжується мобілізацією резервних речовин. Інтенсивність цієї мобілізації може бути змінена штучно за рахунок рістрегулюючих препаратів. Застосування регуляторів росту, протилежних за своєю дією, дає можливість змінити потужність акцептора і дослідити процеси, які відбуваються в системі ‘депо асимілятів - ріст’ - при переході від спокою до активного росту. Зокрема, у попередній роботі було показано, що застосування екзогенного гібереліну на насінні соняшника викликало прискорення росту, а застосування ретарданту хлормекватхлориду уповільнювало ростові процеси та гідроліз резервних ліпідів [4]. Процеси проростання насіння гарбуза, яке також містить резервні ліпіди, в літературі висвітлені недостатньо. Крім того відомо, що активність росту пригнічується світлом, а введення екзогенної ГК₃ знімає цей ефект [2]. Тому метою нашої роботи було дослідити вплив гібереліну та його антагоністу хлормекватхлориду на інтенсивність проростання, вміст та жирнокислотний склад олії насіння гарбуза, а також з’ясувати роль світла як додаткового рістрегулюючого фактору .

Насіння сорту Мозоліївський 15 [5] пророщували в піску на світлі та в темряві. Концентрація розчину ГК₃ - 150 мг/л, ССС – 0,25 %, контроль оброблявся дистильованою водою. Після завершення формування сім’ядольних листків з них, а також із сухого насіння екстрагували олію в апараті Сокслета для подальшого визначення її вмісту та жирнокислотного складу. Жирнокислотний склад визначали методом газової хроматографії [3]. Одержані матеріали оброблені статистично.

Отримані результати показали, що застосована ГК₃ прискорювала, а ССС гальмував інтенсивність проростання - на 15-й день довжина гіпокотилів проростків гарбуза становила у контролі 9,9±0,3 см, у варіанті з ГК₃ – 24,8±1,1 см, за дії ССС – 3,1±0,09 см. Це узгоджується з наведеними в літературі даними про прискорення гібереліном росту та використання резервних ліпідів ізольованих сім’ядоль гарбуза [1]. Наші дослідження показали, що при проростанні насіння інтенсивно використовується резервна олія - в сухому насінні її вміст становив 55,4±0,3%, а на 15-й день проростання її вміст в контрольному варіанті становив 8,75±0,3% (на світлі) та 7,6±0,1% (в темряві). Найбільший вміст олії виявлено у сім’ядолях проростків, що формувалися на світлі під дією ретарданту – 22,4±0,2%. Отже, світло в даному випадку значно підсилювало ретардантний ефект хлормекватхлориду та додатково уповільнювало ростові процеси та використання на них резервних ліпідів.

Хроматографічний аналіз олії, виділеної із сім’ядоль насіння і проростків гарбуза виявив шість основних вищих жирних кислот — пальмітинову,

стеаринову, олеїнову, лінолеву, ліноленову та арахінову. Відомо, що проростання насіння олійних культур супроводжується зменшенням співвідношення ненасичені/насичені ВЖК внаслідок процесів сатурації [6]. Отримані нами результати підтверджують цю закономірність – у всіх варіантах досліду на 15-й день проростання це співвідношення було значно нижчим, ніж в олії сухого насіння. Найбільш суттєво змінився вміст 2-х ненасичених ВЖК – олеїнової (зменшився по всіх варіантах досліду: в олії сухого насіння - 25,63±0,15%, на світлі в контролі - 23,94±0,11%, у варіанті з ГК₃ - 23,75±0,055%, з ССС - 24,59±0,01%, в темряві в контрольному варіанті - 14,08±0,08%, з ГК₃ - 24,22±0,17%, з ССС - 14,89±0,06%) і ліноленової (навпроти, збільшився: сухе насіння - 0,09±0,005%, на світлі в контролі - 3,61±0,005%, за дії ГК₃ - 2,74±0,04%, ССС - 1,44±0,02%, в темряві в контролі - 4,03±0,03%, за дії ГК₃ - 2,04±0,02%, за дії ССС - 2,1±0,11%). Разом з тим, не встановлено чіткої залежності між застосуванням препаратів і вказаним співвідношенням в процесі проростання насіння.

Таким чином, застосування гібереліну стимулювало проростання насіння та ріст проростків в довжину. Гальмівний вплив хлормекватхлориду на темпи проростання насіння супроводжувався уповільненням використання резервних ліпідів, крім того, світло здійснювало додатковий рістгальмівний ефект.

Література:

1. Еркеев М.И. Влияние физиологически активных веществ на рост и синтез РНК в изолированных семядолях тыквы. Автореф. … канд. биол. наук /03.00.12/ -Уфа, 1974.-24 с.

2. Кефели В.И. Фотоморфогенез, фотосинтез и рост, как основа продуктивности растений. - Пущино: ОНТИ ННЦ АН СССР. - 1999. - 133 с.

3. Кулик М.Ф., Кравців Р.Й., Обертюх Ю.В. та ін. Корми: оцінка, використання, продукція тваринництва, екологія.– Вінниця : ПП “Видавництво ”Тезис”, 2003.-334 с.

4. Кур'ята І.В., Кірізій Д.А. Особливості використання резервних ліпідів у проростаючому насінні соняшника за дії гібереліну і ретардантів // Физиология и биохимия культурных растений.-2007.-Т.39,№2.- С.114-121.

5. Лихацький В.І. Баштанництво. – К.: Вища школа, 2002. – 166 с. з іл.

6. Овчаров К.Е. Физиология формирования и прорастания семян.- М.: Колос, 1976.- 256 с.