Секція: "Государственное управление"

Підсекція № 2 – Современные технологии управления

Селіверстов Р. Г.

Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

ЕКСПЕРТНО-АНАЛІТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ЧИСЛОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Специфіка діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування передбачає часте залучення експертів різних галузей при оцінюванні об’єктів, процесів та прийнятті важливих управлінських рішень. Застосування математичного апарату для аналізу результатів експертиз зможе суттєво підвищити обґрунтованість оцінок експертів, що у свою чергу дасть змогу раціональніше керувати соціально-економічними та політичними процесами в регіонах та у державі в цілому.

У статті [1] розглянуто деякі аналітичні методи експертного оцінювання та вироблено рекомендації щодо їх застосування при аудиті адміністративної діяльності, визначенні бажаних результатів діяльності об’єкту управління, оцінюванні роботи державних службовців, прийнятті колективних рішень, визначенні рейтингів інвестиційних проектів, прогнозуванні основних напрямків розвитку регіонів та ін. Ці методи базуються на використанні рангової та бальної систем оцінювання. Але ж часто трапляються випадки, коли перед експертизою не стоїть завдання оцінити об’єкт за еталонною системою чи визначити його місце серед йому подібних, а потрібно отримати від експертів певний діапазон числових значень досліджуваного показника (час настання події, тривалість процесу, розподіл бюджетних чи інвестиційних коштів, затрати ресурсів для досягнення поставленої мети, прогнозування при відсутності чи неможливості одержання статистичних даних про розвиток досліджуваного об’єкта за попередні періоди та ін.). При такому експертному оцінюванні доцільним є використання апарату нечіткої логіки [2].

Концепція нечіткої логіки і нечітких множин базується на побудові функцій належності, наприклад, у вигляді функції Гауса

, (1)

де – оцінка експерта, – характеристика розкиду значень, пов’язана з вагомістю оцінок експерта, яка може включати в себе як об’єктивні дані (освіта, фах, стаж роботи в галузі), так і суб’єктивні дані, отримані від експерта (самооцінка, ознайомленість з методиками, впевненість у відповіді на питання експертизи). Особливості встановлення вагомості оцінок експертів (їх компетентності) розглядаються у роботах [1, 3, 4].

Під час проведення експертизи функції належності у вигляді (1) будуються для кожного експерта і на підставі їх перетину робиться висновок про інтервал значень досліджуваного показника. Проілюструємо це таким прикладом.

Нехай дані експертизи подані у таблиці такої структури:

Таблиця 1.

№ експерта
1	0,8	7
2	0,6	10
3	0,2	8

На рис. 1. наведено криві належності для прогнозованих значень деякої характеристики об’єкту експертизи, одержаних за результатами опитування трьох експертів. Суцільна лінія відповідає експерту № 1, штрихова – № 2, пунктирна – №3. Чим менше значення , тобто чим більша компетентність експерта, тим гостріша відповідна його оцінці крива належності. Межа перетину трьох областей, утворених кривими належностей, позначена потовщеною лінією і вказує на результат експертизи. Для нашого прикладу досліджуваний показник, встановлений експертами, знаходиться в межах приблизно від 7,5 до 8,7 одиниць. При цьому найвища результуючої області вказує на розкид значень оцінок експертів – чим більша її ордината, тим вища узгодженість думок експертів.

Рис. 1.

У випадках, коли експертам складно вказати конкретні числові значення досліджуваної характеристики об’єкта, числову множину можна замінити логічною, наприклад {"дуже низький", "низький", "середній", "високий", "дуже високий"}, поставивши у відповідність елементам цієї множини числа універсальної множини (0; 1), а потім на основі відомої інформації про інші об’єкти такого ж класу встановити зв’язок між логічною множиною та абсолютними значеннями вимірюваного показника. Якщо ж експерти не дійшли згоди стосовно взаємозв’язку між множинами (один експерт вважає, що 100 одиниць – високий рівень показника, інший – середній і т. п.), то можна використати метод експертного оцінювання із синхронізацією інтервалів значень [4]. коли кожен експерт проводить оцінювання на своєму інтервалі значень.

Звичайно, на ринку програмних продуктів наявні спеціалізовані системи підтримки прийняття управлінських рішень. Проте, розглянуті вище методи експертного оцінювання не вимагають високих знань сучасних інформаційних технологій і для вирішення багатьох завдань державного управління та місцевого самоврядування можуть бути реалізовані у відповідних установах власними силами на базі прикладних офісних програм.

Література

1. В. Новосад. Аналітичні методи експертного оцінювання в державному управлінні. // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць. – 2004/05. – № 6/7. – С. 343-350.

2. Л. Заде. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений. – М.: Мир, 1976. – 168 с.

3. Р. В. Юринець Прогнозування соціально-економічних процесів: Навч. посіб. – Львів, 2006. – 80 с.

4. В. Б. Мокін. Новий підхід до ідентифікації параметрів малих річок за нечіткими експертними оцінками // Вісник ВПІ. – 2005. – № 4. – С. 34-41.