Секція „Медицина”

Підсекція 4

Чендей Т.В., Рішко М.В., Демко Н.М.

Ужгородський національний університет, кафедра госпітальної терапії, м. Ужгород, Україна

Особливості показників серцево-судинної захворюваності та смертності у гірських районах Закарпаття

Вступ. Тягар серцево-судинних (СС) захворювань (ССЗ) зумовлює левову частку смертей у дорослій популяції, що завдає суспільству непоправних матеріальних та людських втрат. Широке впровадження державних програм первинної профілактики ССЗ у західних країнах дозволило суттєво знизити рівні СС захворюваності та смертності, тоді як Україна за показником СС смертності залишається одним з лідерів у Європейському реґіоні. Ішемічна хвороба серця (ІХС) та артеріальна гіпертензія (АГ) займають чільне місце в структурі захворюваності та смертності населення України. Моніторинг показників захворюваності вказує на тенденцію до зменшення поширеності власне АГ і до зростання поширеності АГ у поєднанні з супутньою патологією, а також на зростання смертності при поєднанні ІХС з АГ.

Проведені в Україні епідеміологічні дослідження показали майже ідентичну поширеність факторів ризику ССЗ, АГ та ІХС серед мешканців міста і села, а показник загальної смертності, рівень якого визначається головно ССЗ, протягом багатьох років є традиційно вищим серед сільського населення України. Слід відзначити, що умови проживання мешканців сільської місцевості різних регіонів України − особливо жителів Українських Карпат – можуть бути неоднорідними, а у літературі бракує ґрунтовних досліджень, присвячених особливостям перебігу ССЗ серед горян. До особливостей умов проживання населення гірської зони Закарпаття слід віднести складний гірський ландшафт та клімат Українських Карпат і пов’язані з цим часті руйнівні природні явища, відносну густонаселеність регіону, недостатній розвиток комунікаційної та соціальної інфраструктур, що нерідко ускладнює надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги, проблеми зайнятості населення тощо.

Мета дослідження. Оскільки більшість адміністративних одиниць Закарпатської області включають населені пункти, як розташовані у межах гірської зони (більше 500 м над рівнем моря), так і передгірної або рівнинної, то статистичних показників здоров’я населення окремо для гірських та рівнинних районів не існує. Метою нашого дослідження була оцінка динаміки показників СС захворюваності та смертності у гірських та рівнинних поселеннях Закарпатської області протягом 2002-2006 рр.

Матеріали і методи. Вихідними даними слугували районні показники СС захворюваності та смертності серед дорослого населення, подані в організаційно-методичний кабінет Закарпатського обласного кардіологічного диспансеру (м. Ужгород) протягом 2002-2005 рр. та за 9 місяців 2006 року. Для оцінки статистичних показників у гірській та низинній зонах було обрано по чотири адміністративні одиниці, які цілком лежать у межах кожної клімато-ландшафтної зони. Оскільки статистичні показники могли суттєво відрізнятися у окремих районах, то для кожної клімато-ландшафтної зони обчислювали зважений показник, який враховував кількість дорослого населення та власне показник кожної адміністративної одиниці, що входила до відповідної зони. Оцінювали наступні зважені показники: захворюваність та поширеність ССЗ, АГ, ІХС, захворюваність та смертність від гострого інфаркту міокарда (ГІМ), СС та кардіальну смертність.

Результати дослідження та їх обговорення. Протягом останніх 5 років захворюваність на ССЗ у гірській зоні Закарпаття, порівняно з показником рівнинної зони, є незмінно нижчою, хоча показник 2006 року перевищує такий для рівнинної зони (табл. 1). Подібне співвідношення спостерігається і щодо показника поширеності ССЗ, який також є нижчим у гірській популяції, за винятком 2006 року, однак тут він має чітку тенденцію до зростання в обох популяціях. Захворюваність та поширеність АГ у різних клімато-ландшафтних зонах Закарпаття відрізняється мало, при цьому протягом останніх двох років ці показники є дещо вищими у гірських районах і мають тенденцію до зростання.

Таблиця 1. Показники захворюваності та поширеності ССЗ, АГ та ІХС у гірській та низинній зонах Закарпатської області

	Захворюваність, ‰					Поширеність, ‰
Роки	2002	2003	2004	2005	2006	2002	2003	2004	2005	2006
	ССЗ
Гірська зона	97,0	94,1	93,5	99,0	98,0	490,8	530,6	561,2	626,5	653,0
Низинна зона	113,2	117,2	111,9	112,3	95,3	505,6	571,6	662,0	671,6	670,3
	АГ
Гірська зона	40,3	41,9	43,6	48,0	43,6	229,6	252,3	275,2	335,1	339,6
Низинна зона	46,6	50,2	45,9	45,5	39,2	234,9	270,5	287,3	313,5	329,0
	ІХС
Гірська зона	36,2	36,4	36,4	35,1	35,1	197,2	217,6	228,5	235,8	246,3
Низинна зона	32,4	39,2	45,2	42,2	34,7	173,6	202,4	221,7	246,8	256,1

Аналізуючи дані щодо захворюваності та поширеності ССЗ та АГ, слід зауважити, що внесок АГ у показники ССЗ є приблизно однаковим в обох популяціях, відтак нижчі показники захворюваності та поширеності ССЗ у гірських районах можна пояснити меншою питомою вагою інших нозологічних форм, що входять у клас ССЗ. Крім цього, нижчі статистичні коефіцієнти можуть відображати нижчу реєстрацію захворювань системою охорони здоров’я у гірській зоні, що може вказувати на гіршу доступність медичної допомоги для горян. Протягом останніх 5 років щорічна кількість вперше зареєстрованих випадків ІХС у гірській зоні є сталою і нижчою за аналогічний показник у рівнинній популяції, який, до того ж, має певну тенденцію до зростання. „Нагромаджена захворюваність” на ІХС є вищою серед горян і має тенденцію до зростання в обох зонах. Впадає у вічі те, що поширеність ІХС згідно офіційних даних (див. табл. 1) перевищує показники референтних репрезентативних епідеміологічних досліджень більше, ніж у 2 рази, а поширеність АГ систематично недооцінюється. Зіставлення показників поширеності ІХС та АГ показує надто малий „надлишок” хворих на АГ у обох популяціях, що може свідчити про те, що у більшості випадків АГ діагностується одночасно з ІХС, що не відповідає сучасній парадигмі раннього медичного втручання при серцево-судинному континуумі. З іншого боку, такий малий „надлишок” АГ може бути зумовлений необґрунтовано високим рівнем діагностики хронічних форм ІХС, наприклад атеросклеротичного кардіосклерозу або порушень ритму як ізольованих клінічних форм ІХС, та стенокардії напруження без адекватної верифікації діагнозу.

Захворюваність на ГІМ є доволі низькою у обох клімато-ландшафтних зонах (діаграма), причому вона є стало нижчою у гірській зоні. На противагу цьому, смертність від ГІМ у гірських поселеннях не є нижчою, ніж у рівнинних, а за деякі роки – навіть вищою (табл. 2).

Звертає на себе увагу той факт, що смертність від ССЗ є стабільно вищою у гірських районах, причому ця різниця сягала 18,5% у 2002 році. Як смертність від захворювань серця, так і питома вага кардіологічної смертності у показнику серцево-судинній смертності мають тенденцію до зниження у обох клімато-ландшафтних зонах; причому смертність є дещо вищою у гірських районах.

Таблиця 2. Показники смертності у гірських та низинних районах Закарпатської області

Роки	2002	2003	2004	2005	2006
	Серцево-судинна смертність, /10000 дорослого населення
Гірська зона	73,7	71,6	75,3	82,2	60,3
Рівнинна зона	62,2	72,8	69,7	77,9	55,0
	Серцева смертність, /10000 дорослого населення
Гірська зона	43,2	37,6	33,2	31,8	22,1
Рівнинна зона	32,5	37,6	31,0	31,0	23,7
	Смертність від ГІМ, ‰
Гірська зона	0,12	0,11	0,17	0,1	0,15
Рівнинна зона	0,11	0,11	0,13	0,15	0,11

Висновки. Незважаючи на існування низки об’єктивних і суб’єктивних обмежень, пов’язаних з аналізом показників захворюваності та смертності за даними звернень у медичні установи, виконаний нами аналіз дозволяє припустити деякі особливості поширення та смертності від ІХС та АГ у гірських районах Закарпаття. Зокрема, порівняно з низинними районами, показники захворюваності на ІХС та ГІМ у гірських районах є нижчими, а коефіцієнти смертності від ССЗ, ІМ та інших захворювань серця – вищими. Вказане може бути наслідком гіршої доступності кваліфікованої медичної допомоги жителям гірських районів Закарпаття.