Золочевська М.В.

Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, Україна

Використання інтерактивних методів при підготовці учителів

В умовах зміни парадигми освіти, за якою «основою навчання повинен бути рівноправний діалог між тими, хто навчає, і тими хто навчається», питання підготовки студентів педагогічних ВНЗ до впровадження сучасних інтерактивних технологій становить одну з найважливіших проблем[19].  Передача тільки теоретичних знань з інтерактивних технологій не зробить студента прихильником використання таких технологій, так як, тільки «відчувши на собі» всі переваги навчання у співпраці, студент буде шукати шляхи впровадження в практичну діяльність набутих знань, умінь, навичок.  У цьому зв’язку викладачі педагогічного ВНЗ в рамках кожного курсу  з методики мають не тільки впроваджувати інтерактивні технології, а ще й організувати аналіз слабких і сильних сторін того чи іншого елемента наданої технології.  Така діяльність потребує від викладачів великої підготовки, тому що розроблених і опублікованих занять за новими технологіями дуже мало. Представимо в цій роботі план проведення одного з практичних занять з курсу «Методика навчання інформатики в початковій школі».

Тема «Цілі навчання інформатики у початковій школі»

Обладнання: картки «Завдання для учнів початкової школи з інформатики» (3 комплекти),  картки «Напрямки навчальної та розвиваючої діяльності учнів за думкою авторів «Сходинок до інформатики» [2].

Хід заняття:  1. Мозкова атака: «Для чого молодшим учням потрібна інформатика?».  На дошці складаємо список можливих цілей. При цьому викладач пропонує студентам представити себе на місці учнів початкової школи. Викладач може допустити 1-2 методичні помилки з точки зору проведення мозкової атаки і дати можливість студентам їх знайти.

2.                 Групова робота з друкованим матеріалом «Напрямки навчальної та розвиваючої діяльності учнів за думкою авторів «Сходинок до інформатики» та наборами карток із 10-12 завданнями для учнів початкової школи з інформатики.  Студенти обєднуються у 3 групи і виконують завдання: визначити, до якого напрямку навчальної та розвиваючої діяльності учнів, можна віднести надані вправи (олівцем проставити номери). При виконанні цього завдання викладач звертає  увагу на те, що писати номер можна тільки тоді, коли всі члени групи зійшлися на одній думці, інакше – відкласти завдання як спірне.   Після закінчення відведеного заздалегідь часу, групи міняються місцями і порівнюють свої результати з результатами роботи попередньої групи,  відкладають  спірні картки.

3.                 Обговорення спірних завдань.  Студент висуває  аргументи на користь рішення своєї групи і надає слово для аргументації студенту з другої групи.  Представник третьої групи оцінює, чиї аргументи були більш переконливими.

4.                 Робота на дошці зі списком цілей, визначених у ході мозкової атаки. Студенти по черзі проти однієї з цілей записують і  обґрунтовують номер напрямку навчальної діяльності учнів. Після опрацювання всього списку оголошуються результати по кожному пункту підняттям рук.

 Домашнє завдання: розробити завдання для учнів  1-4 класів з інформатики  з метою одного з 5 напрямків.

5.                 Рефлексія. «Відкритий мікрофон»: Які прийоми на занятті допомогли краще  засвоїти матеріал?

Таким чином,  в ході заняття  студенти не тільки засвоюють цілі навчання інформатики, але й випробовують на собі та постійно  оцінюють ефективність навчання за інтерактивними технологіями.

Література:

1.                 Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи). – К.: Грамота, 2003. – 216 с.    

2.                 Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Ривкінд Й.Я. Сходинки до інформатики. Експериментальний підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: АДЕФ-Україна, 2002. – 64