Филологические науки/7. Язык, речь, речевая коммуникация

Мартинюк Т.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Фазовість у структурі дискурсу

Метою нашого дослідження є аналіз конверсивних мовних одиниць як засобів вираження фазовості у структурі англійського дискурсу.

Дискурс розглядається нами як складова комунікації, сутністю якої є передача адресанта адресату певної інформації. Основою спілкування є повідомлення, а результатом – виступає комунікація. У лінгвістиці інформація пов’язана з двома поняттями – „значенням” та „смислом”. Значення пов’язане із конкретною мовною одиницею у свідомості людини, а смисл – зміст, який отримує мовна одиниця при її вживанні в мовленні [1:154]. Для прикладу візьмемо мовну одиницю to settle та розглянемо її значенням як у системі мови так і у структурі дискурсу:

1) to put yourself or something else in a comfortable position;

2) to end an argument by agreeing on something: There’s only one way to settle the dispute, and they know it.

3) to decide on something, especially so that you can define the arguments: That settles it. We are not taking her with us.

4) to pay money that is owed: We expect you to settle your account in full each month.

5) to put all the details of a piece of business into order and deal with them;

6) to go to live in a new place, and stay there;

7) if a quality or feeling settles over a place or on someone it has a strong effect: Despair seemed to settle on him and he could hardly work.

8) If a particular expression settles on your face, it stays there: His face settled into a severe frown [7:1301].

Як видно з наведених вище прикладів, смисл кожної мовної одиниці залежить від її «дискурсного оточення». Дієслово характеризує суб’єкт/об’єкт та виступає своєрідним „переходом” його з одного стану в інший. Семантична ознака “процесу” в понятті дієслова охоплює різноманітні концепти: рух, комунікація, дія, інтелектуальна діяльність, існування тощо, які представлені або семантичними або функціональними полями. Розуміння “процесу” може привести до розкриття внутрішніх якостей дієслова [5:118].

Кожна мовна одиниця має семантичний потенціал, що дає мовцю можливість зрозуміти/осмислити початкові значення та пов’язані з цими значеннями ситуації. Проте цей потенціал майже ніколи не реалізується повністю, реалізується лише певна його частина. При передачі та сприйнятті будь-якої інформації про об’єкт/суб’єкт сигналізуються характеристики об’єкта/суб’єкта, що входять у систему вираження певного концепту. Сукупність значень елементів може бути представлена семантичним полем, наприклад, поле дієслів дії можуть складати: дієслова звуку (to hear, to sound), перцептивні (to assimilate, to percept), ментальні (to think, to consider), результативні (to cool, to freeze), каузативні (to influence, to change), мовні (to speak, to converse), контакту (to touch, to contact), переміщення (to move, to push) тощо [6:50].

Процесуальність дії характеризується набором періодів або фаз у її розгортанні й представленні її в динаміці часового перебігу. Універсальність процесуальності зумовлена тим, що вона відображає один з елементарних і фундаментальних фрагментів об'єктивної дійсності, пов'язаних з мовцем та реципієнтом. До таких ситуацій відноситься зміст основного/центрального, первинного і, разом з тим, найпростішого типу процесуальності, виступаючого в умовах безпосереднього спостереження (в момент мовлення). Такі ж процесуальні ситуації відносяться до минулого, відображаючи процеси, які для учасників колись були актуальними. Тут ми спостерігаємо дисперсію мовлення, тобто мовці, які беруть участь в породженні висловлювання, в системі масової комунікації виступають єдиними комуні кантами [6:51].

Аналізувавши фактичний матеріал, можна зробити висновки, що фазовість у структурі дискурсу є закономірним явищем, оскільки окремі мовні акти, структурно пов’язані темою мовлення, метою спілкування виконуються поетапно й навіть у різних місцях та в різний час.

Література:

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К., 2004. – 334 с.

2. Добричев С. А. К вопросу о пресуппозиции конверсных глаголов в английском языке// Проблемы семантического синтаксиса английского языка. Республиканский сборник. Пятигорск, 1977. - С. 20-29.

3. Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи. – Москва: Эдиториал КРСС, 2001. – 307 с.

4. Минина Н.М. Лексико-семантическая глагольная система современного немецкого языка: Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.04/ Моск.гос.пед. ин-т ин. яз-в. – М., 1975. – 60с.

5. Михайленко В.В. Семантические классы глаголов и императивный контекст.//Проблемы лингвистической семантики. - Грозный, 1977. – С.118-126.

6. Черненко Т.В. Конверсиви у семантиці фазовості// Матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції "Науковий потенціал світу ’2004". 1-15 листопада 2004 року. Том 68. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 49-52.

7. Dictionary of Contemporary English. Great Britain, Longman: RR Donnelly Sons Company, 1995. – 1668p.