Право/ Кримінальне право і кримінологія.

Півненко Л. В.

викладач кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди

Про правові основи використання результатів оперативно-розшукової діяльності при розслідуванні злочинів

В юридичній літературі правильно відзначається, що «кримінальний процес без оперативно-розшукової діяльності (далі ОРД) безсилий, а ОРД без виходу через кримінальний процес безплідна» (1). Сьогодні висновок про можливість і необхдність використання результатів ОРД в доказуванні по кримінальних справах практично ніким із спеціалістів не заперечується.

Проблема використання результатів ОРД при розслідуванні кримінальних справ має багато аспектів. Один із них - правове закріплення порядку прийняття цих результатів слідчим та використання їх у досудовому слідстві (2).

Під результатами ОРД слід розуміти фактичні дані, отримані оперативними підрозділами у встановленому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» порядку, про ознаки вчиненого або підготовленого злочину, про осіб, які підготували чи вчинили злочин, переховуються від слідства та суду, ухиляються від виконання покарань, а також про події чи дії, які створюють загрозу для державної, військової, економічної чи екологічної безпеки України.

З урахуванням викладеного є нагальна необхідність включити до нового Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК) спеціальний розділ, присвячений використанню матеріалів оперативно-розшукової діяльності при розслідуванні кримінальних справ. В цьому розділі слід згрупувати правові норми про порядок предоставлення (надання) результатів ОРД слідчому, їх підготовку для кримінально-процесуального використання та безпосереднє використання в стадіях порушення кримінальної срави та досудового розслідування кримінальних справ.

На нашу думку статтю про порядок предоставлення (надання) результатів ОРД необхідно викласти в слідуючій редакції «результати ОРД можуть бути як витребувані слідчим від органів, що здійснюють цю діяльність, так і представлені ними за власною ініціативою в порядку і випадках, передбачених законом. Ці результати надаються у вигляді предметів, оригіналів оперативно-службових документів чи їх копій. В них можуть міститися: відомості про осіб, які переховуються від слідства і суду; можливі джерела доказів; відомості про осіб, яким відомі обставини і факти, що мають значення для справи; місцезнаходження знарядь і засобів вчиненого або підготовлюваного злочину; грошей і цінностей нажитих злочинним шляхом; предмети і документи, пов’язані з предметом доказування; про інші факти і обставини, пов’язані з визначенням обсягу і послідовністю проведення слідчих дій, вибором найбільш доцільної тактики їх проведення, відпрацюванням оптимальної методики розслідування конкретної кримінальної справи ».

Статтю про порядок прийняття слідчим результатів ОРД можна сформулювати таким чином «матеріали ОРД оглядаються слідчим з обов’язковою участю спеціаліста, про що складається протокол, в якому вказується час і місце його складання, прізвище, ім’я, по-батькові та посада слідчого, зовнішні індивідуальні ознаки цих матеріалів, дані про особу, що їх представила».

Статтю про використання результатів ОРД при розслідуванні справи пропонується викласти в слідуючій редакції «результати ОРД можуть бути використані в якості доказів, якщо вони отримані і перевірені в порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» і містять відомості, що мають значення для встановлення обставин справи, що розслідується. При невідповідності цим вимогам матеріали ОРД до справи не залучаються і повертаються органу, який їх представив, про що виноситься письмова постанова, в якій викладаються мотиви відмови в залученні матеріалів до справи. В разі необхідності отримання додаткової інформації, потрібної для прийняття рішення, передбаченого цим Кодексом, слідчий вправі витребувати додаткові оперативні матеріали, а також дати доручення керівнику оперативно-розшукового органу провести додаткові дії, направлені на отримання необхідних відомостей».

Правила перевірки і оцінки результатів ОРД можна сформулювати в окремій статті КПК. Її текст необхідно викласти в такій редакції «перевірка і оцінка результатів ОРД проводиться слідчим з додержанням правил, встановлених цим Кодексом. В разі необхідності забезпечення безпеки особи, що надала оперативно-розшуковому органу інформацію про ознаки злочину, перевірка може бути обмежена допитом посадової особи цього органу, якій відомо точне походження даних, що перевіряються і, яка може засвідчити їх достовірність та обставини отримання».

Статтю, де міститься перелік приводів до порушення кримінальної справи, пропонується доповнити пунктом – «повідомлення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність». Так само повинна називатися й окрема стаття КПК, в якій розкривається зміст цього приводу.

Криміногенна ситуація, що склалася в Україні, вимагає найскорішого законодавчого вирішення цієї актуальної проблеми.

Література:

1. Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. – М., 1991. – С. 80.

2. Поляков М.И. Уголовно-процессуальная интерпретация результатов оперативно-розыскной деятельности. – Н. Новгород, 2001. – С. 18.

м. Харків Л. В. Півненко

20.07.07.