Кушніренко О.Г.

канд. юрид. наук, доцент

Національної юридичної

академії України

ім. Ярослава Мудрого

Процедура «хабеас корпус» та її втілення в законодавстві України

Загальновідомо, що матеріальні права і свободи можуть бути реалізовані лише завдяки певним процесуальним процедурам, а тому в системі юридичних гарантій прав і свобод людини значення цих процедур важко переоцінити.

Однією із найбільш важливих правових процедур, які застосовуються в багатьох країнах світу, є «хабеас корпус». Це є традиційне найменування судового наказу, який надсилається посадовій особі, відповідальній за утримання заарештованого під вартою. Наказ зобов’язує сповістити про час і причини арешту, а також про необхідність доставити заарештованого до суду. Ця процедура вперше була введена в Англії законом 1679р., а потім набула свого закріплення в Конституції США. Сьогодні вона досить широко застосовується майже в усіх країнах континентальної Європи.

Слід зазначити, що праву на судову перевірку законності арешту, втіленому в процедурі «хабеас корпус», надається дуже великого значення. Тому не має нічого дивного в тому, що це право закріплено в Міжнародних пактах, а також в інших документах по правам людини. Так, наприклад, в п.4 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод записано: «Кожен, хто позбавлений свободи шляхом арешту чи затримання, має право на розгляд, в ході якого суд швидко вирішує питання законність його затримання і виносить постанову про його звільнення, якщо затримання є незаконним».

На жаль вказана процедура «хабеас корпус» не була втілена в українське законодавство в буквальному її розумінні. Разом з тим багато елементів цієї процедури реально застосовуються. Так, наприклад, згідно зі ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Конституція дозволяє тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи з метою його припинення. Але в цьому випадку обґрунтованість такого тримання під вартою протягом сімдесяти двох годин повинна бути перевірена судом. В разі, якщо за цей час особі не буде вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою, вона негайно повинна бути звільнена.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Важливою особливістю законодавства України є те, що право оскаржити в суді своє затримання кожна затримана особа може у будь-який час (ч.5 ст.29 конституції України).

На жаль, новий Кримінально-процесуальний Кодекс України ще не прийнятий, а проекти цього Кодексу багато в чому між собою відрізняються. Разом з тим, хочеться думати, що загальновизнана процедура «хабеас корпус» знайде в ньому своє детальне втілення. Важливо також, щоб в кодексі з’явилася норма про те, що особа, яка звільнена судом на свободу, не може бути повторно затримана, заарештована чи піддана ув’язненню по тим же самим підставам.

Безумовне виконання даної процедури всіма зацікавленими суб’єктами буде яскравим свідченням важливості цієї гарантії поновлення справедливості та судового захисту особи.