Россихіна-Галича Г.С.

НДІ біології Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара

ПЕРОКСИДАЗНА АКТИВНІСТЬ НАСІННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ ACER L., ЩО ЗРОСТАЮТЬ В УМОВАХ ХРОНІЧНОЇ ДІЇ АНТРОПОГЕННИХ АГЕНТІВ

Представники роду Acer L., і в першу чергу, клен гостролистий (Acer platanoides L.) і клен несправжньоплатановий (Acer рseudoplatanus L.) широко представлені в зелених насадженнях м. Дніпропетровська. Вони отримали широке визнання за високі декоративні властивості, якість деревини та санітарно-гігієнічну роль. В нашому регіоні зафіксовано низьку стійкість A. platanoides L. до промислового забруднення, що виявляється у зниженні кількості листків на річному пагоні, зменшенні площі листкової пластинки та вмісту хлорофілів [1-3]. Рослини A. рseudoplatanus L. характеризуються підвищеною стійкістю за цих самих умов. Аналіз літературних джерел дозволив констатувати велику кількість робіт по впливу антропогенних чинників на вегетативні органи деревних порід [1, 4, 5, 7, 8], однак відомостей стосовно репродуктивних органів (насіння) вкрай обмаль. Відомо, що за умов техногенного забрудненого середовища вміст легкорозчинного білку насіння A. platanoides та R. pseudoacacia зменшується, відбуваються зміни у співвідношенні білкових фракцій, зростає активність пероксидази [6]. У насінні A. hippocastanum L. в умовах промислового м. Дніпропетровська зафіксовано зростання активності глутатіон-S-трансферази [2] та вмісту відновленого глутатіону у насінні Agrostis stolonifera і Arrehenatherum elatius [9].

На сьогоднішній момент дослідники для діагностики стійкості рослин до умов існування використовують фермент пероксидазу. Тому мета роботи – вивчення пероксидазної активності насіння представників роду Acer L., що зростають в умовах хронічної дії антропогенних агентів.

Об’єкт дослідження – насіння клену гостролистого і клену несправжньоплатанового, зібране на моніторингових ділянках у с. Першотравенка (умовно чиста зона – контроль) та в окремих точках автомагістралей головних вулиць м. Дніпропетровська: пр. Гагаріна, пр. Кірова, вул. Г. Сталінграда. Активність пероксидази оцінювали за Бояркіним [3].

На підставі проведених досліджень з’ясовано, що у стиглому насінні A. platanoides L. з пр. Гагаріна активність пероксидази перевищувала показник контрольних рослин на 24 %, з вул. Г. Сталінграду − на 37 %, з пр. Кірова – на 61 % (рис. 1).

Рис. 1. Активність пероксидази насіння рослин роду Acer L., що зростають в різних районах м. Дніпропетровська

У насінні інтродукованого виду А. pseudoplatanus L. абсолютні значення пероксидазної активності були більш високими порівняно з A. platanoides L. При цьому рівень ферменту перевищував контрольний в 2,8; 2,5 та 2,2 рази відповідно ділянкам на вул. Г. Сталінграда, пр. Гагаріна та пр. Кірова (див. рис. 1).

Таким чином, досліджувані рослини A. platanoides L. та А. pseudoplatanus L. різнилися за інтенсивністю процесів знешкодження пероксидних сполук у клітинах насіння. Високі значення пероксидазної активності насіння клену несправжньоплатанового свідчать про більш активне включення механізмів адаптогенезу клітин за впливу інгредієнтів викидів автотранспорту.

Література

1. Бояркин А. Н. Быстрый метод определения пероксидазы // Биохимия. – 1951. – Т. 16, Вып. 4. − С. 352–355

2. Бессонова В. П. Влияние тяжелых металлов на фотосинтез растений: монография. – Д.: ДГАУ, 2006. – 208 с.

6. Блінецька К. В., Хромих Н. О. Стан глутатіон-трансферазної активності насіння Aesculus hippocastanum за умов антропогенних екотопів // Materialy VII Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Kluczowe aspekty naukowej dzialalnosci - 2011». – Vol 14. – S. 26–28.

4. Взаимодействие растений с техногенно-загрязненной средой: монография / И. И. Коршиков, В. С. Котов, И. П. Михеенко и др. – К.: Наукова думка, 1995. – 190 с.

5. Коршиков И. И., Виноградова Е. Н. Изменение физиолого-биохимических показателей листьев деревьев, различаючихся по устойчивости к выхлопным газам деревьев Acer platanoides L. и Acer pseudoplatanoides L. в насаждениях вдоль автомагистрали // Промышленная ботаника. – 2005. – Вып.5. – С. 75–84.

6. Ловинська В. М., Зайцева І. А., Богуславська Л. В., Торохтій В. О. Зміни фізіолого-біохімічних показників насіння деревних рослин за умов промислового міста // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗДУ. – 2011. – Вип. 16, №1. – С. 78–86.

7. Россихіна Г. С., Лихолат Ю. В., Найданова Н. С.Морфо-фізіологічні особливості квітково-декоративних рослин з території шахти „Степова” // Таврійський науковий вісник. – 2010. – Вип. 71. – Ч. 3. – С. – 130–135.

8. Хромих Н. О., Россихіна Г. С. Сезонна динаміка активності захисних ферментів у листі Robinia pseudoacacia L. за умов урбоценозів // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗДУ. – 2011. – Вип. 16, №1. – С. 87–93.

9. Шевченко Є. В., Хромих Н. О., Лихолат Ю. В. Вивчення реакції глутатіонової системи трав’янистих рослин на вплив важких металів // Materialy VII mezinarodni vedecko – prakticka konference «Zpravy vedecke ideje - 2011». – Dil 17. – S. 77–79.