Зимароєва А.А.

Житомирський державний технологічний університет, Україна

Чисельність та розподіл крука (Corvus corax L.) на території трансформованих ландшафтів Житомирської області

Крук (Corvus corax L.) – звичайний для Житомирського Полісся птах, котрий зустрічається тут повсюдно в усі періоди року, хоча його розподіл по території області є вкрай нерівномірним.

Ми визначали щільність крука у різних типах населених пунктів та зелених зонах, які до них прилягають, оскільки гніздиться крук поза людськими поселеннями і з’являється в населених пунктах лише у пошуках доступних кормів. Крук вважається урбофобом, проте в останні роки він усе частіше трапляється на окраїнах міст, особливо у зимовий сезон.

Середня щільність крука у населених пунктах, де проводилися дослідження та поблизу них – 1,3±0,1 ос/км² (n= 2682, SD = 3,7, медіана – 0, CV = 288,1 %, асиметрія – 5,6, ексцес – 0,1). Розподіл щільності крука не нормальний (критерії Колмогорова-Смірнова, Лілієфорса) (p ˂ 0,05). Крук складає від 0 до 33,7% усіх представників воронових у населених пунктах Житомирської області.

Найбільша середня щільність крука у малих селах – 1,9 ос/км², а найменша у селищах міського типу – 0,6 ос/км² (табл. 1).

Залежність між щільністю та градієнтом урбанізації можна виразити рівнянням, з коефіцієнтом кореляції 0,6 та стандартним відхиленням 0,5:

Коефіцієнти: a = 1,9, b = -1,8.

Таблиця.1.

Зміни щільності крука (Corvus corax L.) за градієнтом урбанізації

Тип населеного пункту	Щільність крука, ос/км²	Об’єм вибірки	Стандартне відхилення, ос/км^2
Малі села	1,9	224	2,8
Середні села	0,7	289	1,8
Великі села	1,7	318	3,3
Селища міського типу	0,6	207	1,1
Мале місто	1,2	311	2,4
Середні міста	0,7	408	1,9
Велике місто (Житомир)	1,4	1167	4,9
Середня щільність крука	1,3	2924	3,7

Хоча градієнт урбанізації значимо впливає на просторовий розподіл крука (p ˂ 0,05, F = 6,3), ми, на жаль, не можемо сказати, що щільність крука зростає чи зменшується при підвищенні ступеня урбанізації, оскільки, на розподіл крука сильний вплив чинять також природні умови населеного пункту (p ˂ 0,05, F = 10,6) (табл. 2).

Найбільше круків живуть поблизу села Соколів – 5,5 ос/км², що можна пов’язати з тим, що біля села є сосновий ліс, а також низькі щільності інших видів воронових, що виключає міжвидову конкуренцію за харчові ресурси. Є села, де ворони взагалі відсутні: Осички, Волиця, Левків та Нові Білокоровичі. Високі концентрації воронів у населених пунктах часто пов’язані з наявністю тваринницьких комплексів, м’ясокомбінатів, близькості автодоріг та залізничних магістралей, де круки часто харчуються збитими транспортом тваринами.

У містах круки населяють зелені зони, з помірним антропогенним навантаженням, а також концентруються на звалищах побутових відходів та м’ясокомбінатах, де конкурують за їжу з багаточисельними зграями граків, галок та сірих ворон. Так, на Житомирському м’ясокомбінаті, взимку 2012 року харчувалася зграя круків із 60 особин. Круки не лише харчуються, але й гніздяться поблизу звалищ.

Таблиця 2.

Розподіл крука (Corvus corax L.) у населених пунктах Житомирської області

Назва населеного пункту	Середнє значення щільності, ос/км^2	Кількість спостережень	Стандартне відхилення
Довбиші	4,0	53	3,8
Колодіївка	1,7	56	1,7
Очеретянка	0	58	0
Стара Олександрівка	2,3	57	2,7
Ужачин	1,3	58	1,8
Великі Кошарища	0,1	48	0,3
Осички	0	70	0
Хотинівка	2,3	59	2,6
Волиця	0	48	0
Соколів	5,5	49	4,4
Піски	0,2	47	0,5
Громада	4,0	55	3,9
Липники	1,0	60	2,2
Левків	0	49	0
Нові Білокоровичі	0	62	0
Яблунець	1,1	49	1,3
Чуднів	0,1	48	0,3
Андрушівка	1,2	311	2,4
Бердичів	0,7	276	1,9
Житомир	1,4	1165	4,9

В селищах міського типу круків можна зустріти і в індивідуальній забудові.

Висока чисельність круків у містах, зокрема, у м. Житомирі 1,4 ос/км², у Бердичеві – 0,7 ос/км² та Андрушівці – 1,2 ос/км² говорить про те, що круки поступово проникають у міський ландшафт і займають у ньому певні екологічні ніші.

Розподіл крука по території області досить сильно змінюється за сезонами (p ˂ 0,05, F = 7,4).

Для всіх типів населених пунктів характерна найвища щільність круків взимку (рис. 1), що можна пояснити зимовими кочівлями круків до населених пунктів у пошуках їжі. Навесні круки повертаються на місця гніздування, а влітку кочують по природним біотопам у пошуках корму. Восени зграї круків знову починають перебиратися ближче до людей (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка щільності крука протягом року:

1 – сезон осінніх міграцій; 2 – зимовий сезон; 3 – передгніздовий сезон; 4 – гніздовий сезон; 5 – післягніздовий сезон

Отже, крук поступово входить до антропогенних ландшафтів, харчується кормами антропогенного походження та адаптується до присутності людини, що може свідчити про початок його синантропізації.