Биологические науки / 7. Зоология

К.б. н. Власенко Р. П.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна

Орнітонаселення парків смт Черняхів (Житомирськаобласть)

Планомірне зростання міста стимулює будівництво доріг, видозміна забудови приміських зон, розширення меж міста за рахунок поглинання найближчих населених пунктів, сільськогосподарських угідь, лісових масивів або степових ділянок. У місті створюються специфічні умови існування тварин. Просторове скорочення природних місць проживання сприяє заселенню тваринами менш придатних біотопів. Відсутність умов для влаштування притулків змушує тварин робити їх в незвичайних місцях. Змінюється характер використання території, розміри індивідуальних ділянок [1], ритм добової активності [3]. Тварини перестають боятися людини [4]. Важливість вивчення особливостей синантропізації тварин пояснюється, насамперед, необхідністю створення на міській території прийнятних умов для їх спільного з людиною співіснування. Дослідження формування, функціонування та стійкості екосистем в умовах антропогенної трансформації ландшафтів стає однією з найбільш актуальних завдань сучасної екології. Птахи, як обов'язковий компонент тваринного населення міст, неминуче вступають в процеси синантропізації та урбанізації, здобуваючи ряд нових екологічних особливостей і адаптацій. Закономірності формування орнітокомплексів на антропогенно-трансформованих територіях вимагають детального вивчення.

В даний час накопичений значний "арсенал" методів обліку птахів [2]. Відносну чисельність видів визначали методом списків Маккінона. Приналежність видів птахів до типів фауни визначали за Штегман Б.К. з уточненнями за Степанян Л.С.

У роботі використовували українські назви птахів, запропоновані Г. В. Фесенком та А. А. Бокотеєм [5] .

Зважаючи на розміри ділянок досліджень виявлені на них окремі види птахів є не типовими саме для таких біотопів. Парк відпочинку ім. Т.Г. Шевченка розташований на березі водосховища, яке, до слова майже учетверо більше за площею від парка. Таке розташування вносить свої корективи в склад орнітофауни. І, навпаки, дендропарк з трьох сторін оточений сільською забудовою, а з однієї сторони – полем. Все це накладає свій відбиток на склад та чисельність орнітофауни цієї ділянки.

У роботі висвітлено еколого-біологічні особливості орнітофауни парків смт Черняхова, яка в різній мірі зазнала антропогенного впливу. Проведено порівняльний аналіз кількісного та якісного складу парків. Отримані результати дають підставу зробити нам такі висновки та узагальнення.

1. На території парків смт. Черняхів виявлено 65 видів птахів: парку відпочинку ім. Т.Г. Шевченка – 40 видів, а у дендропарку – 51 вид.

2. Із 65 видів птахів представлених в орнітофауні парків смт. Черняхів є представники 14 рядів, 31 родини, 49 родів. Найбільш широко представлений ряд Горобцеподібні. Сорок видів цього ряду складає 61,5% видового складу населення птахів. За багатством таксонів на другому місці ряд Соколоподібні.

3. Представники видів птахів зафіксовані у смт. Черняхів належать до 6 типів фауни [6,7]. Найбільша кількість видів відноситься до європейського типу фауни (35 видів, або 53%). Ще 24 види (або 36%) відноситься до транспалеарктичного типу фауни. Інші 6 видів відноситься до: сибірського типу фауни (3 види), монгольського (1 вид), голарктичного (1 вид), середземноморського (1 вид).

4. Ступінь подібності видового складу двох орнітоценозів парків є загалом середнім, а саме: коефіцієнт Жаккара (0,4), коефіцієнт Соренсена (0,57), коефіцієнт Брея-Кертіса (0,71), коефіцієнт Кульчинского (0,58), коефіцієнт Охаї (0,58).

5. У дендропарку 56% птахів збирають корм на землі. Зважаючи, що ця територія досить активно відвідується мешканцями прилеглих садиб та бродячими собаками і котами такий відсоток видається досить високим. Аналогічна картина і у парку відпочинку ім. Т.Г. Шевченка (42%). Ярус збирання корму значного відсотку птахів (8%) є чагарники які практично відсутні у парку відпочинку ім. Т.Г. Шевченка. Це дає підстави нам стверджувати, що види, які харчуються у чагарниках змінили під антропогенним тиском свій звичний ярус або на нижчий, або на вищий.

6. У дендропарку значно менший відсоток масових та дуже чисельних видів ніж у парку відпочинку ім. Т.Г. Шевченка. Загалом у парку відпочинку ім. Т.Г. Шевченка усіх груп птахів практично порівну. Звертає на себе увагу частка звичайних видів. Вона значно менша за очікувану і у дендропарку (13,7%), і у парку відпочинку ім. Т.Г. Шевченка (12,5%). Також цікавим є відсоток рідкісних видів. Він найбільший на обох досліджуваних ділянках (25,0% та 25,5%).

Література:

1. Галушин В.М. Територіальні відносини птахів-синантропів. // Питання Екології. – Київ, 1962. – Т. 6. – С. 43 – 44.

2. Гузий А. И. Методы учётов птиц в лесах / А. И. Гузий // Обліки птахів: підходи, методики, результати : школа по уніфікації методів обліків птахів у заповідниках України, Івано-Франкове, 26–28 квітня 1995 р.: матеріали.–Львів–Київ, 1997. – С. 18–48.

3. Ковальов В.А. Пристосувальні зміни в поведінці деяких птахів в урбанізованому ландшафті. – Беркут. 1996. – Т. 5. – № 1. – С. 55.

4. Маринич А. М. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование / А. М. Маринич, В. М. Пащенко, П. Г. Шищенко. – К. : Наук. думка, 1985. – 224 с.

5. Фесенко Г. В. Птахи фауни України: польовий визначник / Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей. – К. : Новий друк, 2002. – 414 с.

6. Штегман Б.К. Про принципи зоогеографічного поділу Палеарктики на основі типи орнітофауни. // Изв. АН СРСР. – М., 1936. – № 2–3. – С. 523 – 563.

7. Штегман Б.К. Основи орнітогеографіческого поділу Палеарктики // Фауна СРСР: Птахи. – М., Л., 1938. – Т. 1. – Вип. 2. – 156 с.