К.э.н. Ігнатова О.М., Фінічева В.В.
Криворізький
національний університет
Аспекти впровадження бридж-банку в Україні
Банківська система України успішно
функціонувати може лише за умови як найшвидшого та найефективнішого вирішення
проблеми «токсичних» активів. Як свідчать статистичні дані НБУ, частка
проблемних кредитів у активах банківської системи України досягла 15% станом на
1 квітня 2011 р. Національний
банк України при підготовці інструментарію роботи з проблемними банками
відмовився від ідеї створення санаційного банку на перевагу концепції
бридж-банку. Даний факт був засвідчений у Меморандумі української влади до
Міжнародного валютного фонду (МВФ), надісланого у рамках відновлення кредитної
співпраці у липні 2010 року. З огляду на це, детальне ознайомлення з концепцією
бридж-банку як одного з варіантів вирішення
проблеми неякісних активів, його перевагами та недоліками впровадження в
Україні є актуальним.
Сьогодні в Україні, з усіх
можливих засобів врегулювання ситуацій з проблемними банківськими установами,
широкої практики набула ліквідація та продаж банку іншому власникові. Причина
тому є найменша витратність та проблеми
пошуку покупця не вирішує. Все це вимагає альтернативного варіанту
роботи з проблемними банками завдяки якому значно розширяться джерела для
розрахунків з кредиторами та не підриватиме довіри до банківської системи.
Концепція бридж-банку
передбачає передачу здорових активів і дієздатних пасивів у новий банк, тоді як
у старому банку залишаються проблемні борги і кредитори. Це дозволяє продовжити
банківське обслуговування і поліпшити фінансове становище проблемного банку, як
правило, на період пошуку покупця, тобто, фактично перекинути міст (bridge)
через його тимчасової фінансовий розрив [2].
Впровадження цієї концепції задля створення можливості відновлення нормальної діяльності банківської установи має два варіанти:
1. Нормалізація
діяльності протягом короткого строку, після чого на баланс банку повертаються
його якісні активи та пасиви і він функціонує у звичайному режимі.
2. Пошук покупця
для банку, при цьому банк виграє час та ймовірність встановлення вигідної ціни
на свої активи та пасиви [1].
У світовій банківській практиці
відпрацьований алгоритм створення "бридж-банку", який передбачає
наступні етапи:
1.
Оцінка активів
збанкрутілої установи;
2.
Закриття
збанкрутілого банку та введення відповідальної особи, яка керує майном
збанкрутілої установи;
3.
Аналіз витрат,
який має показати, що оцінені витрати на функціонування перехідного банку є
меншими, ніж у випадку прямого відшкодування депозитів;
4.
Створення
наглядовим органом (страховиком депозитів)"бридж-банку" для отримання
часу, необхідного для налагодження операцій;
5.
Оцінка
потенційними покупцями стану банку-банкрута для підтвердження їх цінових
пропозицій.
На думку експертів, однією з
переваг бридж-банку є захист
банківських інтересів клієнтів. Бридж-банк функціонує як повноцінна
фінансово-кредитна установа, не відволікаючись на реструктуризацію проблемних
активів та вихід із кризового стану. При цьому всі договори з клієнтами
залишаються незмінними, зберігаючи банківську таємницю. Все це працює на
підвищення довіри до конкретної банківської установи та системи в цілому.
Однак,
існує фахова думка, що механізм управління проблемними активами комерційних
банків, який сприятиме виведенню з кризи банківських установ, а також
стабілізації банківської системи загалом має об’єднувати переваги концепцій bad- і бридж-банку . Серед переваг такого механізму авторами
виокремлюються [1]:
-
стимулювання банків покращувати власну систему управління ризиками
(особливо кредитним ризиком) та антикризового менеджменту;
-
відновлення процесів кредитування економічних агентів у банківському
секторі без залучення додаткових фінансових ресурсів у центрального банку;
-
оздоровлення банківської системи від «токсичних» активів, а також від
банків, які характеризуються неякісним менеджментом;
-
підвищення довіри до держави як засновника госпітального та
бридж-банку та до банківської системи в результаті стабілізації їх діяльності;
-
переведення активів до bad-банку
сприятиме знизити частоту впровадження таких антикризових інструментів як
рефінансування, рекапіталізація, оскільки така реструктуризація балансу
дозволить вивільнити резерви, сформовані під проблемні операції;
-
створення бридж-банку за своєю сутністю являє собою «пом’якшений
варіант» реорганізації й ліквідації банку, оскільки дозволяє отримати
додатковий час можливість знайти покупця активів (у випадку ліквідації) або
самого банку (у випадку реорганізації);
-
інтенсифікація інтеграційних процесів у банківській системі України.
Зауважимо
також і на той факт, що засновниками бридж-банку, окрім держави, мають
можливість стати міжнародні установи та приватні компанії. В цьому, на думку
експертів, полягає зацікавленість МВФ у створені саме бридж-банку для вирішення
проблеми «токсичних» банківських активів в Україні. МВФ отримує можливість
участі у процесі створення бридж-банку та регулюванні його діяльності. І така
зацікавленість зрозуміла, зважаючи на те, що МВФ є дійсно значним кредитором
України. У згадуваному вище Меморандумі міститься відповідне положення про
здійснення МВФ контролю за фінансовими потоками. З одного боку це створить
сприятливі умови для бізнесових процесів та з іншого – простір для діяльності
українських структур значно звузиться. Окрім того,
ймовірність реабілітації банку після виведення з нього якісних активів та
пасивів визначається як 1 до 9 [2].
На
сьогоднішній день, метод
створення «бридж-банку» є актуальним тільки для великих банків і є економічно
недоцільним способом врегулювання для малих та середніх комерційних банків. Так, запровадження
методу створення "бридж-банку" сприятиме вирішенню питань з
проблемними великими банками, що дозволить:
1.
По-перше,
мінімізувати:
-
наглядовому
органу та потенційним покупцям можливість незворотних втрат за рахунок
додаткового часу;
-
системний ризик
внаслідок покриття усіх зобов'язань.
2.
По-друге
підвищити:
-
ринкову вартість
"бридж-банку" в умовах діючої установи;
-
довіру до
банківської системи.
Відповідно,
використання методу «бридж-банку» в Україні потребуватиме:
-
уніфікації
методики аналізу активів проблемного банку та ринкового середовища для вибору
методу врегулювання проблеми неплатоспроможного банку за принципом найменшої
вартості;
-
визначення
юридичної особи, яка буде здійснювати оцінку переданих "бридж-банку"
активів (НБУ, незалежні експерти);
-
розробки порядку
оприлюднення результатів оцінки активів "бридж-банку" та порядку
надання матеріалів для власної оцінки таких активів потенційним покупцям;
-
забезпечення
конфіденційності інформації, наданої потенційним покупцям, з метою уникнення
ризику отримання ними нечесної переваги;
-
закріплення на
законодавчому рівні визначення "бридж-банку", його функцій, прав та
повноважень керівництва, термін його дії, порядок створення, продажу та
ліквідації тощо;
-
законодавчо
визначеного порядку оголошення та проведення тендерних процедур з продажу
"бридж-банку", оформлення комерційних пропозицій з боку потенційних
покупців.
Отже, впровадження в Україні
концепції бридж-банку, та співпраця у цьому напрямку з МВФ передбачає комплекс
заходів української влади по зміцненню банківської системи. Зокрема, негайні
заходи щодо законодавчого вдосконалення банківського регулювання та нагляду, а
також по удосконаленню системи розкриття інформації про кінцевих власників
банків.
Література:
1.
Лєонов С. В. Доцільність та особливості створення госпітальних та
бридж-банків в банківській системі України [Електронний ресурс] / С. В. Лєонов,
О. Б. Афанасьєва // Проблеми системного підходу в економіці. – 2011. - № 2. –
Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2011_2/Leonov_211.htm
2.
Сайт Prostobankir [Електронний ресурс], – Режим доступу:
http://www.prostobankir.com.ua