Економічні науки/2. Фінанси і банківська справа
Економіст департаменту інспектування НБУ, Поправка О.Г.
Національний банк України
Макропруденційний нагляд та
регулювання банківської діяльності
Світова
фінансово-економічна криза набула масштабів, які не можна співставити з кризами
останніх двадцяти років. Хоча більшість економістів погоджуються з цим фактом,
думки розбігаються щодо визначення причин і механізмів, що спричинили таку
фінансову нестабільність.
Найбільш розвинені країни світу досягли
угод, що закладають підвалини для нових стандартів
банківського регулювання й нагляду на глобальному рівні. На зміну базельським
рекомендаціям повинна прийти нова архітектура фінансового регулювання.
Проблемі удосконалення системи банківського нагляду і
регулювання присвячені наукові праці таких провідних вчених, як: Звєрякова
М.[1], Каурової Н. [2], Ковалева М.
[3], Крилової В. [4] , Міщенка В.
[5], Науменкової С. [6], Самоснова М. [7], Чуб О. [8], Швець О. [9]
та інших.
Ефективність
регулювання та нагляду за фінансовим сектором залежить значною мірою від того,
наскільки чітко визначені завдання, що стоять перед органами регулювання та
нагляду, наскільки добре ці завдання розуміють і підтримують органи, що
розробляють економічну політику держави та несуть відповідальність за її
реалізацію.
Макропруденційна
політика – це комплекс превентивних заходів, націлених на мінімізацію ризику
системної фінансової кризи, тобто ризику виникнення ситуації, у якій значна
частина фінансового ринку визначається як неплатоспроможна або неліквідна, у
результаті чого учасники ринку не можуть продовжувати діяти без підтримки
грошової влади та органів нагляду.
Основною метою
макропруденційного нагляду та регулювання є підвищення ефективності регулювання
та нагляду за фінансовим сектором в Україні, що сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності
фінансових установ та забезпечуватиме стійкість фінансового сектору.
Для досягнення поставленої мети необхідно
посилити незалежність регуляторів банківських установ та визначити органу,
відповідального за розроблення політики фінансового сектору.
Підвищення ефективності регулювання та
нагляду за фінансовим сектором в Україні, що означатиме для: населення - зниження вартості фінансових послуг; створення прозорих умов щодо
використання населенням фінансових послуг; підвищення рівня фінансової
грамотності населення; підвищення рівня захисту прав споживачів фінансових
послуг; для бізнесу (фінансових установ) - забезпечення конкурентоспроможного
середовища діяльності фінансових установ; підвищення рівня корпоративного
управління фінансових установ, зокрема, управління ризиками та забезпечення
прозорості; підвищення стійкості фінансових установ; для уряду - збільшення довіри суспільства до економічної політики; створення передумов
для сталого економічного зростання; вироблення стратегічного бачення щодо
розвитку фінансового сектору України; створення умов для стабільного та
прозорого функціонування фінансового сектору.
Слід
відмітити, що реалізація макропруденційного нагляду та регулювання пов’язані з
впровадженням у наглядову діяльність принципів Базелю ІІІ.
Базель-ІІІ висуває більш жорсткі вимоги до банківського
капіталу. Основні аспекти нової Угоди, які вступили у силу 12.09.2010,
направлені на посилення мінімальних вимог до капіталу і не відміняє положення
Базелю-ІІ, а тальки їх посилює. Вимоги Базелю-ІІІ зосереджені біля власного
капіталу, оскільки він уявляє собою найвищу ступінь ліквідності і, тому,
виступає найкращою формою амортизації фінансових збитків [10].
У запропонованих вимогах Базелю ІІІ пропонується підвищити
норматив відношення статутного капіталу до активів, зважених за рівнем ризиків
з 2%до 4,5%, а також збільшення аналогічного нормативу за капіталом І рівня з
4% до 8% [3].
Слід зазначити,
що одним із ключових відмін Базелю-ІІІ є перехід від рекомендацій до вимог, за
невиконання яких передбачено відповідальність. Банківські установи, які не
зможуть привести свою діяльність у відповідність до вказаних вимог, будуть
змушені знижувати розміри бонусних виплат та скорочувати виплати дивідендів за
акціями.
Статус
впровадження Базелю ІІІ у різних країну світу представлено у табл. 1.
Таблиця 1
Статус впровадження Базелю ІІІ
|
Країна |
*Ступінь реалізації |
Наступні
кроки – плани впровадження |
|
Аргентина |
1 |
Продовження роботи на розробкою проектів попередніх документів. |
|
Австрія |
1 |
Документ
для обговорення (не є проектом нормативного документу) виданий, містить опис
ключових елюентів політики, які будуть включені в проект пруденційних
стандартів – консультація триває до 02/12/2011, проект пруденційних
стандартів буде виданий у лютому 2012 р. |
|
Бельгія |
2 |
Процес
слідом за новаціями ЄС – пропозиції ЄС, опубліковані 20 липня 2011 р. |
|
Бразилія |
1 |
Проект
нормативного документу – планується видати у 4 кв. 2011 р. , а документ
“Послідовність переходу до Базелю ІІІ”, опублікований у лютому 2011 р. |
|
Канада |
1 |
Проект нормативного документу має вийти у травні 2012 р. та остаточні
настанови – до кінця 2012 р. для запровадження у 1 кв. 2013 р. Канадський
регулятор видав кілька повідомлень стосовно впровадження Базелю ІІІ. |
|
Китай |
2 |
Нормативний
документ має бути виданий у листопаді 2011 р. – для застосування, імовірно,
починаючи з 2012 р. |
|
Франція, Німеччина,
Італія, Люксембург, Іспанія, швеція |
2 |
Процес
слідом за новаціями ЄС – пропозиції ЄС, опубліковані 20 липня 2011 р. |
|
Німеччина |
2 |
Процес
слідом за новаціями ЄС – пропозиції ЄС, опубліковані 20 липня 2011 р. |
|
Японія |
1 |
Громадське
обговорення заплановане на початок 2012 р. Публікація остаточного тексту
правил – до кінця березня 2012 р., впровадження остаточних правил з кінця
березня 2013 р. в Японії, а податковий рік для банків Японії починається з
квітня і триває до кінця березня наступного року. |
|
Росія |
1 |
Проект
нормативних документів у стадії розробки. |
|
Саудівська Аравія |
3 |
Остаточні
версії документів видані для банків. |
Продовження табл. 1
|
Країна |
*Ступінь реалізації |
Наступні
кроки – плани впровадження |
|
США |
1 |
Проект
нормативного документу для обговорення заплановано видати протягом 2011 р.
Правила згідно Базелю 2.5 та Базелю ІІІ у США мають бути узгоджені з
проведеною роботою з упровадження реформи регулювання Додда-Френка. |
|
ЄС |
2 |
Пропозиція
(директива та регулювати ний документ) опублікована Європейською комісією 20
липня 2011 р. |
|
Мексика |
1 |
Обговорення до
кінця 4 кв. 2011 р. Остаточні правила будуть видані наприкінці 2011 р. для
застосування у 2012 р. |
|
Туреччина |
1 |
Проект
нормативного документу буде виданий у середині 2012
р. |
Таким чином,
модернізацію вітчизняної системи регулювання та нагляду доцільно проводити за
двома напрямками: змістовні новації, які розглядають економічну природу
регулювання та
організаційно-управлінські новації, які повинні підвищити якість державного
інституту регулювання.
До змістовних
новацій відносимо: введення макропруденційного нагляду, за допомогою якого
Національний банк України повинен підтримувати системну стабільність
фінансового ринку в цілому, а не окремих банків; контрцеклічне регулювання, що
націлене на згладжування негативних чинників кредитного циклу та їх вплив на
реальну економіку.
У якості
суб’єкту організаційно-управлінської новації може виступити адміністративна
реформа системи регулювання та нагляду Національного банку України, яка
необхідна для інституціональної підтримки переходу Національного банку України
на змістовний мкапропруденційний нагляд та регулювання.
Література:
1. Звєряков М.І.
Банкiвський капiтал:вимоги Базеля III / М. I. Звєряков,
В.В. Коваленко // Фiнанси України. – 2011. - №6. - С. 13-23.
2. Каурова
Н.Н. Макропруденциальное регулирования финансовых рынков / Н.Н. Каурова //
Финансовый журнал. – 2012. - №1. – С. 6-18.
3. Ковалев
М. Макропрудинциальное регулирование – новая функция центробанков / М. Ковалев
// Банковский вестник. – 2010. - №11. – 17-24.
4. Крилова В.В. Визначення ролі центрального банку в системі регулювання та
нагляду за фінансовим сектором/
В. В. Крилова, А. О. Крилова //Вісник Української академії
банківської справи. - 2010. - № 2. - С. 27-33.
5. Міщенко В.
Базель ІІІ: нові підходи до регулювання
банківського сектору / В. Міщенко, А. Незнамова // Вісник Національного банку
України. – 2011. - №1. – С. 4-9.
6. Науменкова С.В.
Нові тенденції в механізмі регулювання фінансового сектору /
С.В. Науменкова // Вісник Національного банку України. – 2011. - №12.- С.4-11.
7. Самсонов
М.І.
перспектив удосконалення банківського нагляду в Україні / М.І. Самонов //
Фінанси, банки, інвестиції (науковий вісник). – 2011. - №4. – С. 89-92.
8. Чуб О.О. Концептуальні
засади банківського нагляду в
умовах глобалізації/ О. О. Чуб //Фінанси України. - 2009. - № 7. - С. 47-54.
9. Швець Н. Теоретичні
домінанти банківського нагляду /
Н. Швець //Банківська справа. - 2010. - № 5. - С. 83-93.
10. Weber
A. The Reform
on Financial Supervision and
Regulation in Europe. Speech at the Institute of
International and European Affairs [Електронний ресурс ] .
– March, 2010. – Dublin. – 8 p. – Режим доступу : http://www.bundesbank.de/download/presse/reden/2010/20100310.weber_dublin.en.php#a3.2.