Економічні науки / 2. Зовнішньоекономічна діяльність

Бабінська О. В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Україна в системі глобальної безпеки

Сьогодні, безперечно, ключовим питанням для подальшого розвитку світової економіки є забезпечення глобальної безпеки, яка складається в результаті співпраці багатьох держав, влада кожної з яких, з одного боку, прагне реалізувати власну національну безпеку, а, з іншого – адаптуватися до існуючих складних умов. Зазначимо, що одним із проблемних завдань глобальної безпеки є тероризм, проявом якого можна вважати піратство. Згідно з доповідями International Maritime Bureau (IMB), географія дії піратів XXI ст. - прибережні води 56 країн Азії, Африки, Латинської Америки [4]. За даними статистики, останнім часом, Україна перебуває на другому місці у світі за кількістю нападів піратів на її громадян та вантажі. У боротьбі проти піратів об’єднують зусилля навіть ті країни, які практично не взаємодіють між собою в інших сферах діяльності. Сьогодні з цих позицій проблематика морського піратства є об’єктом серйозних досліджень у науковій літературі.

Дану проблему можна розглядати у розрізі 2 основних вимірів: людський фактор та економічний. Україна є одним із найсерйозніших постачальників екіпажів для торговельних суден після Росії та Філіппін. Станом на 2011 р. у державі було видано 323750 свідоцтв моряка. Із осіб, котрі їх отримали, 112691 регулярно курсують на суднах вітчизняних і закордонних власників. Так, у звіті уповноваженого Верховної Ради з прав людини “Про стан дотримання та захисту прав моряків в Україні” головними проблемами названо піратські напади, відсутність соціального захисту, питання працевлаштування [1]. Про масштабність піратських нападів у світі красномовно свідчать дані, зібрані IMB, але при цьому, слід враховувати той факт, що статистика IMB є неповною, оскільки вона враховує лише напади, про які офіційно повідомили судновласники, а, отже, відповідно у звіти потрапляє не більше 10-20% інцидентів, пов’язаних з піратами (табл.) [4].

Таблиця

Статистика нападів морських піратів за 1991-2011 рр. (за даними IMB)*

Рік	Кількість зареєстрованих нападів піратів на морські судна	Кількість загиблих (осіб)	Кількість поранених (осіб)	Кількість заручників (осіб)
1991	107	-	-	-
1995	188	26	-	-
1996	224	26	-	-
1997	229	51	-	-
1998	202	-	-	-
1999	285	-	-	-
2000	469	72	99	-
2002	370	10	-	-
2003	445	21	-	359
2004	325	30	59	148
2005	276	-	-	-
2006	239	-	17	-
2007	263	5	64	292
2008	293	32	32	889
2009	406	8	68	1052
2010	445	8	-	1181
2011	439	8	-	802

*Складено автором на основі [3; 4]

Про розмах економічних збитків, яких зазнає світова економіка від піратських нападів, свідчать наступні дані. Так, сомалійські пірати у 2011 р. завдали світовій економіці збитків у розмірі $6,6-6,9 млрд. (80% витрат зазнали судноплавні компанії). Приватники тільки на додаткові обсяги палива витратили $2,7 млрд. (суднам доводиться збільшувати швидкість біля сомалійських берегів з метою безпеки). Приблизно 99% усієї суми витрачено на захист: $1,3 млрд. - на військові операції; $1,1 млрд. - на збройну охорону та засоби забезпечення безпеки; по $650 млн. витрачено на страхування та на інші, більш тривалі, маршрути прямування. Витрати на викупи склали $160 млн. Середній викуп, який вимагають пірати за заручників, збільшився з $4 до 5 млн. За підсумками 2010 р. на військові операції було витрачено близько $2 млрд., на викупи - понад $238 млн. Загальний збиток склав від $7 до 12 млрд. [2].

Що стосується України, то, як зазначають експерти, велика частина її відповідного експорту проходить за маршрутами, що пролягають через уражені піратством райони – крізь Суецький канал до Червоного моря, Аденської затоки, узбережжя Сомалі, Індійського океану. Ризик є особливо високим для основних категорій експорту. Витрати на страхування та заходи захисту й безпеки роблять кожне плавання дорожчим на $300 тис. Для кораблів, що змінюють маршрут навколо Африки, вартість однієї подорожі становить $1-10 млн.; окрім того, стає тривалішим час проходу, що скорочує на 17% річний обcяг транспортних перевезень. Ці витрати компенсує збільшення вартості доставки товарів, негативно впливаючи на прибутки українських експортерів, вантажовідправників і виробників та піднімаючи ціни для покупців, а отже, й знижуючи, таким чином, попит на продукцію країни [1].

Таким чином, можна констатувати, що події, пов’язані з морським тероризмом, однозначно змусять світову спільноту підвищити увагу до питань забезпечення глобальної безпеки, нададуть нового імпульсу та активізують партнерство між країнами у сфері боротьби з таким явищем як морське піратство, що має критично важливе значення для функціонування світової економіки. Наведені дані ілюструють гостроту, складність і багатогранність проблеми морського піратства, розв’язання якої потребує комплексного підходу, юридичного внормування окремих питань як на національному, так і на міжнародному рівнях, і виділення значних коштів для організації відповідних заходів безпеки. Очевидно, що для України єдиним ефективним шляхом протидії морському піратству є більш активна участь у міжнародному співробітництві (зокрема, операції ЄС “Atalanta” 
і НАТО “Ocean Shield”) з метою запобігання людським втратам і економічним збиткам.

Література:

1. Ґрін Дж. Морське піратство та його реальний вплив на Україну [Електронний ресурс]. / Джеймс Ґрін // Український Тиждень. — 2012. — №16. — Режим доступу : http:tyzhden.ua/Economics/47950. — Назва з екрану.

2. Сомалійські пірати обійшлися світу у сім мільярдів доларів у 2011 році [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ua.for-ua.com/world/2012/02/09/085606.html. – Назва з екрану.

3. Статистика пиратских нападений за 2011 год / из доклада Международного морского бюро [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.msecurity.ru/rus/page161/. – Назва з екрану.

4. Статистика по нападениям морских пиратов [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.navmaps.ru/events/2011/10/statistika-po-napadeniam-morskikh-piratov.aspx). – Назва з екрану.